Науковці Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника пишуть історію краю «по гарячих слідах»: темами їх наукових досліджень у 2015-2016 роках стали, зокрема, участь жителів району в АТО у складі 128 гірсько-піхотної бригади та волонтерський рух на Корсунщині в 2014-2016 роках. Причому, колектив заповідника прагне, щоб ці доробки були потрібними і корисними всім, хто цікавиться історією краю.
Доброю традицією стали щорічні наукові читання «Нові дослідження з історії Корсунщини», які цієї осені відбулися в ювілейний десятий раз. Крім доповідей на згадані теми, було оприлюднено багато іншої цікавої інформації.
Завідувачка художньої галереї заповідника, кандидат історичних наук Світлана Костенко виступила з науковим повідомленням «Монументальна Шевченкіана на Корсунщині». Вона назвала кількість пам’ятників Кобзареві у світі – 1384, з них 1256 – в Україні. Розповіла, що перший 6-метровий монумент Т.Шевченку витесали з каменю над Черемошем у 1862 році (знищений під час Першої світової війни), що у 1881 році пам’ятники з»явились у Мангишлаку та Харкові, у 1918 – у Москві, Петрограді, Києві. На Черкащині перший пам’ятник Кобзарю встановили у с. Леськах, другий – у Каневі на його могилі, а сталося це у 1938 році.
Цікава історія монументального вшанування пам»яті великого Кобзаря на Корсунь-Шевченківщині. Перше погруддя в центрі міста відкрили 9 березня 1957 року ( хоча до того з 1944 року місто носило назву «Шевченківський»-авт.), у жовтні 1970 р. бюст встановили на території педагогічного коледжу, який носить ім»я Тараса Шевченка. До речі, на торжествах з цієї нагоди був присутній внук поета Дмитро Красицький. З нагоди 185-ї річниці від дня народження Кобзаря, у 1999 році, монументальний пам’ятник було встановлено на території заповідника. Його відкривав тодішній Президент України Леонід Кучма, були присутні багато урядовців. У смт Стеблеві пам’ять Кобзаря та відвідини селища Тарасом в юні літа увічнили недавно, з нагоди 200-річчя від дня народження. Погруддя Тараса є також у с. Деренківці: колись місцевий колгосп носив ім.’я Т.Шевченка.
На території заповідника, на острові Янталка встановлена багатофігурна композиція за творами Т.Шевченка, а пам’ятна дошка біля старезного каштана нагадує про останні відвідини древнього Корсуня Тарасом Шевченком. Гостюючи у Варфоломія Шевченка – управителя маєтку Лопухіних, він змальовував чарівні краєвиди, залишивши цілий альбом «У Корсуні». Про любов і шану до Тараса жителів нашого міста свідчить і той факт, що місцевий умілець і заповзятий краєзнавець Михайло Масло викарбував портрет Кобзаря на гранітній скелі на острові Коцюбинського.
Ось таких цікавих історичних розвідок представили учасникам наукових читань аж 8. Заступник директора заповідника з наукової роботи Лідія Овсієнко дослідила тему «Навчальні заклади на Корсунщині в роки Української революції 1917-1921 років», молодший науковий співробітник Світлана Хижняк − «Військовослужбовці прикордонних військ СРСР – учасники бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан − жителі Корсунщини», молодший науковий співробітник Валентина Шульга повідомила про матеріали польових досліджень «Вишивка в житті українців Корсунщини» та ін.
Підсумовуючи наукові читання, директор Заповідника Парасковія Степенькіна повідомила, що ці матеріали будуть опубліковані в журналі «Корсунський часопис» і їх матимуть змогу вивчати та використовувати вчителі історії, студенти і школярі, краєзнавці у пошуковій та дослідницькій роботу.
Людмила Моренко
