Народний депутат допоміг капелану з Лисянщини з ремонтом автомобіля

Народний депутат допоміг капелану з Лисянщини з ремонтом автомобіля

Уже більше року капелан Володимир Сеньковський на Сході України підтримує наших хлопців, які захищають країну в зоні АТО. Щоправда, зараз отець Володимир перебуває в Києві разом зі своїм автомобілем – стареньким джипом «Черокі», що потребує серйозного ремонту.

– Машина ламається постійно. Ремонт дороговартісний, адже автомобіль виготовлений у США, тож деталі коштують недешево, – розповідає отець Володимир. – Після чергової несправності від волонтерки з Рівного Ольги Волі дізнався, що в Києві є СТО, де ремонтують автомобілі, допомагаючи всім, хто причетний до АТО. Так і опинився тут.
Гроші на те, щоб підрихтувати транспортний засіб, без якого просто неможливо перебувати в зоні бойових дій, священику збирали звідусіль. Левову частку надав народний депутат Геннадій Бобов.

«Коли закриються кордони, й наші хлопці повертатимуться додому, з ними поїду і я»
До капеланства Володимир Сеньковський був настоятелем храму в селі Орли, що на Лисянщині. Рішення піти в АТО далося не відразу – боявся полишити дружину саму з трьома маленькими синами.
– Перший син народився, коли в країні відбувалася Помаранчева революція, тоді покинути дружину з немовлям на руках і поїхати до Києва не наважився. З Революцією Гідності трапилася така ж історія – до Євромайдану не потрапив через народження найменшого сина. Коли ж діти трішки підросли, зрозумів, що годі сидіти, треба їхати й допомагати нашим бійцям. Дружина теж у цьому рішенні мене підтримала.
У зоні АТО отець Володимир планує лишатися «до кінця».
– Коли закриються кордони, й хлопці повертатимуться додому, з ними поїду і я, – говорить капелан. – А поки будемо стояти до кінця.

«Кожному з вояків освячені амулети – хлопці вірять у захисну силу»
У 2015 році Володимир Сеньковський пройшов спеціальну підготовку й вирушив на Схід.
– В АТО підтримую не лише молитвою чи розмовою. Коли треба, долучаюся до фізичної роботи, – розповідає отець Володимир. – Допомагаю готувати обід – дуже часто хлопцям не встигають підвозити їжу, тож мають викручуватися самотужки. Можу дров нарубати, бліндаж допомогти копати, зробити якусь зачистку.
Та безпосередньо місія капелана в тому, щоб морально підтримувати бійців, донести до них молитву.
– Кожному даю попередньо освячені амулети: хрестики, іконки, молитовні пояси, стрічки зі святих мощів. Хлопці таку ініціативу сприймають дуже позитивно – вірять у захисну силу, – відзначає капелан.
Звісно, отець Володимир проводить і богослужіння: коли є впевненість, що не буде обстрілу, править літургію, у критичні моменти обмежується лише молебнем.
– Загалом порозумітися з бійцями вдалося дуже швидко. Намагаюся не вирізнятися, спілкуюся й поводжуся з усіма на рівних. Так легше вдається знайти підхід до кожного, – говорить отець Володимир. – Коли ж бачу, що хтось поводиться недоречно чи негідно, приміром, дозволяє собі випити зай­вого, маємо серйозну розмову. На щастя, прислухаються, розуміють, що для їхньої ж безпеки подібного краще уникати.

«Навіть не очікував, що поміч надійде так швидко»
Головним транспортним засобом священика в зоні АТО є джип «Черокі», якому більше 16 років. Тривалий час автівка простоювала. А коли довелося її активно експлуатувати, та ще й в екстремальних умовах, почалися поломки.
– Зайвий раз газонув чи десь різко загальмував – і механізм ламається. Потрібно замінювати деталі, а відтак, шукати гроші скрізь, стукаючи в усі двері, – бідкається капелан. – Багато в чому допомагають волонтери, меценати. Вирішив звернутися з проханням про допомогу й до народного депутата Геннадія Бобова. Навіть не очікував, що поміч надійде так швидко. Тепер справа зрушиться з місця, і я швидше повернуся до хлопців на Схід…

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x