З усіх форм догляду за овочевими рослинами найбільш трудомісткою, клопіткою, та й просто важкою роботою є полив городу. Як правильно поливати город, щоб ця важка робота була, принаймні, ефективною? Як і в будь-якій справі, тут є свої правила, тонкощі і секрети.
Температура – понад усе
Головне правило поливу – не використовувати холодну воду. Подаючи на грядки воду прямо з водогону або артезіанської свердловини, городники піддають молоді рослини температурному стресу, сповільнюючи їх розвиток. Питання вирішується просто: достатньо встановити на ділянці бочку. Якщо ввечері заповнити її, то за теплу літню ніч вода зігріється до температури комфортною для коренів. І вже зранку, до того, як сонце почне припікати, можна буде приступати до поливу.
Основна маса коренів у більшості овочевих рослин розташовується на глибині від 15 до 30 см від поверхні грунту. При поливах городу вода проникає на таку глибину лише тоді, коли її шар на поверхні досягає 2,5 – 3 см (близько 400 відер води на 1 сотку). З цього стає зрозумілим, що поверхневий полив, коли вода не досягає кореневої системи рослин, абсолютно неефективний. А частий поверхневий полив в посушливу пору може бути навіть шкідливим. В таких умовах у багатьох рослин корінь перестає рости вглиб у пошуках води, а в зволожених верхніх шарах грунту починається інтенсивний ріст бічних поверхневих коренів, які гинуть за найменшої посухи. Розвиток таких рослин гальмується, коренеплоди стають „волохатими”, втрачають товарні якості.
Воду з міського та дачного водогону необхідно відстоювати не менше доби. Також намагайтеся не використовувати воду, що скупчилася на дні ємності, щоб в рослини не потрапили шкідливі елементи, особливо хлор.
Шланг чи крапля?
Як би багато різних способів поливу не придумали люди, навряд чи хтось обходиться без перевіреної досвідом лійки і невеликого кухлика, коли річ стосується ніжних сходів. Для „дорослих” рослин існують зовсім інші способи.
Полив зі шланга нерідко вважається одним із найпростіших способів. На жаль, в цьому і полягає його єдина перевага. Вода під сильним напором стрімко проникає в грунт, зносячи мінеральні добрива вглиб і забруднюючи ними грунтові води. Коріння ж културних росли не лише залишається сухим, а й голим, оскільки земля з нього змивається струменем води. Особливо небезпечний шланговий полив на піщаних грунтах.
Найбільш поширений спосіб поливу на дачних ділянках – дощування, коли воду спеціальними пристосуваннями розсікають на окремі краплі, які, падаючи у вигляді дощу, забезпечують рівномірне зволоження грунту і приземного шару повітря.
При багатьох вигодах у цього способу поливу є й істотний недолік: не всі рослини люблять, коли їм ллють воду прямо „на голову” – деякі сприймають тільки полив під корінь. До того ж, приїжджаючи раз на тиждень на дачу, господарі, як правило, намагаються скоріше полити свої рослини яким завгодно чином, і ллють у будь-який час доби, незважаючи на полуденну спеку. А це значно гірше, ніж взагалі залишити рослини без поливу. Вилита під час посухи вода просто скочується по грунтової кірці, що утворилася після останнього поливу. Таке зволоження позитивно сприймає лише коренева система бур’янів, саме тому вони й ростуть у таких горе-городників з неймовірною швидкістю Крім того, краплі води під яскравим сонцем призводять до опіків листя, руйнують структуру грунту, сприяють утворенню грунтової кірки і розмиву верхнього родючого шару.
Крапельний полив недаремно вважається одним із найкращих. Він найближчий до природного затяжного дрібного дощику, який найприємніший для рослин. Вода, повільно проникаючи в грунт, розчиняє добрива і створює хорошу живильне середовище для коренів рослин.
Для крапельного поливу рослин, висаджених рівними рядами, можна застосовувати простий пристрій, яке не складно виготовити власноручно, заощадивши значні кошти. Для його виготовлення потрібні поліетиленові трубки (або відрізки шланга потрібної довжини) діаметром 8 – 12 мм з отворами 1 мм, розташованими через 30 см один від одного.
Трубки укладають отворами вниз, щоб не було струменя. Один кінець повинен бути заглушений, а інший влаштований так, щоб до нього можна було легко приєднати шланг від бочки, піднятої на висоту 1 – 2 м.
У бочку можна наливати чисту воду або відфільтровані розчини органічних і мінеральних добрив. Розчини або вода самопливом доставляється до коріння рослин рівномірно, повільно, по краплинах, зволожуючи грунт на велику глибину.
Пляшка, замість бочки
Надзвичайно популярним останнім часом стає так званий точковий полив. Він потрібен тоді, коли на городі є особливі рослини, які потребують індивідуального підходу. Такий спосіб по-суті є різновидом крапельного поливу, яале він має свої особливості.
Біля рослини закопують 1 – 2 перевернуті пластикові пляшки з обрізаним дном. Зверху таку ємність бажано накривати звичайною поліетиленовою кришкою, щоб вберегти рідину від зайвого випаровування. Справжні професіонали примудряються не відрізати дно, а робити в ньому отвір і вставляти тонкий шланг. Такі шланги з’єднубть в систему і потім наповнюють всі разом одним поворотом крана.
Пробку на перевернутих пляшках закручують і на відстані приблизно 2 – 3 см від горлечка проколюють гарячим шилом або цвяхом невеликий отвір. Для пісків і супісків досить отвори діаметром 1 мм, для жирного суглинного грунту – 1,4 мм, для важкого глинистого грунту – 1,5 мм.
Перевернувши пляшку шийкою вниз, її закопують у грунт коло рослини так, щоб отвір був повернений до коріння і розташовувася на глибині 3 – 5 см на відстані приблизно 5 – 7см від стебла. Після цього поливальні пляшки заповнюють водою.
Літрова пляшка звільниться від рідини приблизно за 3 години. Весь цей час коріння отримуватиме вологу. У теплиці при такому способі поливу з плівки зникає характерний для дачних теплиць конденсат.
Пластикову пляшку з отворами також можна наполовину заповнити компостом. Тоді вода буде поступово вимивати живильні речовини з компосту і доставляти добриво прямо в кореневу зону.
