День фермера

День фермера

Сьогодні вперше відзначається в нашій державі. Українські аграрії отримали своє професійне свято. Із чим їх щиро вітаю, адже сьогодні ми маємо пошановувати внесок фермерських господарств у розвиток агропромислового сектору і продовольчої безпеки України. Не хочу зупинятись на сьогоденні фермерства в Україні й перспектив його розвитку, а хочу сказати кілька слів про українське фермерство як історик, який професійно займається вивченням аграрного розвитку України в роки нової економічної політики 1921 – 1929 рр. Саме в ті роки проходило потужне зародження українського фермерства. Відбувався його потужний злет і, водночас, за кілька років відбулося і раптове його падіння, бездумно зрежисоване тоталітарною владою. Одна з моїх монографій так і називається: «УКРАЇНСЬКЕ ФЕРМЕРСТВО: ЗЛЕТ І ПАДІННЯ (1921 – 1929 РР.)».

Уже у 1925 році для означення економічно міцних селянських господарств товарного типу, терміни «фермер» і «фермерство» усталено вживалися не лише науковцями, але й представниками державного апарату, причому не лише «правих», але й «ультралівих» поглядів.
Молоде українське фермерство 1920-х років, опираючись на працелюбність, енергію та відносну свободу підприємницької ініціативи селянства, стало основним чинником швидкого економічного відродження. Однак, зміцнення економічних позицій та посилення громадського впливу заможних селян-фермерів суперечило ідеологічним догматам більшовиків, що й стало однією з основних причин відмови від нової економічної політики і згортання процесів утвердження фермерського укладу господарювання на селі.
Спрямований проти фермерства комплекс адміністративно-економічних обмежень, терористична податкова політика, об’єктивно призвели до уповільнення темпів розвитку сільського господарства, оскільки, пригнічене надмірним податковим тиском, українське фермерство втрачало інтерес до успішного ведення господарства.

Наслідком цього стало знищення в селянині почуття господаря, перетворення його на політично безправного й економічно залежного від тоталітарної системи виробника сільськогосподарської продукції в одержавлених колективних господарствах.
Щодо сучасних перспектив розвитку українського фермерства, слід підкреслити, що незважаючи на новітню тенденцію до індустріалізації сільськогосподарського виробництва, в цілому, у сільському господарстві України, в силу цілого ряду причин (особливості агроландшафтів, місцеві традиції, вимоги до якості багатьох видів рослинницької, а надто тваринницької продукції), навіть у суто виробничому значенні зберігається широке поле діяльності для функціонування і розвитку фермерських господарств.
Так, навіть в Сполучених Штатах Америки, наприклад, основою молочного тваринництва є невеликі, суто сімейні ферми, які відзначаються високою продуктивністю і якістю продукції. Не менш переконливим є приклад Китайської Народної Республіки. Саме широкий розвиток сімейних ферм, їх спеціалізація та кооперація, дозволили цій, донедавна постійно потерпаючій від нестачі продовольства країні, перетворитися на потужного багатопланового експортера сільськогосподарської продукції.

При цьому ніяк не можна забувати і про таку надзвичайно важливу для сучасного українського суспільства складову його буття, як соціально-демографічний чинник. Адже збереження українського села, одвічного духовного осердя нашого народу, прямо пов’язане із примноженням і розвитком енергійного, підприємливого, сучасного українського фермерства, яке нерозривно поєднане із долею рідного краю, із всіма його турботами та успіхами.
Давайте сьогодні врахуємо ті гіркі уроки минулого і зрозуміємо важливість фермерства для України сьогодні. Адже це – наша продовольча безпека, це – наше здорове харчування (екологічна продукція), а відповідно і здорова нація; це – наша аграрна культура, це – наші робочі місця.

Реклама

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x