Ще в 2007 році, будучи ученицею Черкаської ЗОШ №25, Анна Орловська зіграла в «КВН» і з того часу не полишала це заняття. Шкільна команда називалася «Рубікон». Анна зізнається, що це важко було назвати справжнім «КВНом», але для їх це було цікаво, й вони прагнули вдосконалюватися.
− Переломним моментом була поїздка на гру в Дніпро. Побачили там дуже круту команду, й тоді зрозуміли, що виступи можна робити по-іншому, − розповідає Анна.
На запитання чим приваблює «КВН», Анна впевнено відповідає, що саме гумор піднімає настрій, а сміх продовжує життя.
− Найбільше мені не подобається, коли люди, дізнаючись, яке маю хобі, просять, щоб я якось пожартувала, − посміхаючись, розказує Анна. − Але насправді «КВН» – великий плюс і для саморозвитку, адже недаремно це Клуб Кмітливих і Винахідливих. А ще це багато нових знайомств і друзів.
Коли Анна вступила до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького в ННІ історії та філософії, команди «КВН там ще не було. Тому дівчина відразу виявила бажання грати в такій команді», а згодом навіть стала капітаном кмітливих і винахідливих.
− Наша команда сформувалася в 2014 році. Тоді якраз в інституті проходив «КВН», студенти до команди додавалися хаотично, якогось відбору не було, але, дякуючи ось такому успішному випадку, ми й залишилися командою з назвою «Колоритні». Відтоді в складі 11 осіб. Сюди входять оператор, адміністратор, авторський цех та артисти, − каже Аня.
Найяскравішим виступом для «Колоритних» стала минулорічна гра в Черкаському національному.
− Ми тоді так хотіли цієї перемоги, так упевнено йшли до мети, що зробили все можливе й не можливе для отримання першості. От, наприклад, на гру вирішили запросити зірку телешоу «Кохана, ми вбиваємо дітей» та «МастерШеф. Діти» Ісаака Величка з Чигирина. Тоді нам дуже допомагали викладачі з нашого інституту. У нас же навчаються студенти з усієї Черкащини, тому ми всіма шляхами виходили на цього хлопчика. У результаті знайшли дівчинку з Чигирина, яка знає одну жінку, котра спілкується з мамою Ісаака. От такими лабіринтами вийшли на його, запросили хлопця, й він грав із нами. Можливо, саме присутність Ісаака викликала такі емоції. Перемога в цій грі «КВН» для нас була дуже важливою, адже ми мали серйозних суперників, серед яких – команди «Хвилюватись немає причини» та «Казбет», − ділиться студентка.
Анна Орловська розповідає, що натхнення до команди приходить і під час роботи. Збираються вони регулярно, придумують жарти, тренують різні мініатюри. Та часто нові ідеї приходять «не за замовленням».
− Наприклад, ти лягаєш спати, намагаєшся заснути, й тут тобі приходять у голову ідеї нових жартів. От саме тоді потрібно швиденько все записати. І вже на наступну репетицію приносиш наробки в команду, а вже потім разом розвиваємо теми, придумуємо постановки, − описує перебіг творчого процесу дівчина.
Аня зазначає, що студентське життя – це саме той період, коли обов’язково постійно в тебе щось відбувається. І дівчина має відповідний девіз: «Ловити моменти». Не завжди ці моменти є грандіозними чи вирішальними, але інколи якісь дрібниці западають у душу й дарують теплі спогади. Та найяскравішими спогадами із студентського життя є ігри в «КВН». Нещодавно Анна брала участь у грі зі збірною міста Черкас. Змагалися з телевізійними командами «Ліги сміху» «Тобі Альдервейрельд» і представники від команди «Замок Любарта». Змагатися з телевізійними командами досить складно, але це неоціненний досвід для молодих гумористів.
Анна Орловська зізнається, що боязні сцени в неї ніколи не було, тим паче, дівчина любить виступати перед повним залом. Адже основне завдання КВНівців дарувати позитивні емоції та смішити глядачів.
Олеся Зінченко
