Чорнобаївська фельдшер працює на «швидкій» понад 30 років

Чорнобаївська фельдшер працює на «швидкій» понад 30 років

Віра Григорівна Стецюра працює фельдшером на Чорнобаївській «швидкій» уже 32 роки. Жінка поділилася своїм життєвим досвідом та історіями, що виникають під час роботи. Про це повідомляють в КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ЧОР».

 

Медиків у сім᾿ї не було. Але бабуся виховала у Віри Григорівни справжні людські риси. І щоб якось допомагати людям, дівчинка змалечку знала, з яким фахом пов᾿яже свою долю.

 

– Я не шукаю в людях негативу. Бо тоді світ поганим здається. А як тоді жити? Хочеться, щоб всі один до одного по-доброму ставились. Мені й зараз шкода усіх пацієнтів. Люди всякі є, але мале – безпорадне, старе – теж, бо вже сил не має, а молодь заробляє на життя і не має часу зважати на своє здоров᾿я. Тому якщо людина викликає «швидку», значить це вже для неї «критичний стан».

 

Найгіршими викликами фельдшер вважає виклики до п᾿яних. Вони неадекватні, поводять себе грубо.

 

– Колись приїжджаємо на «без свідомості», а там чоловік лежить під абрикосою у тіні. Люда рідко каже диспетчеру, що п᾿яна, навіть якщо знає. Тож я йому нашатирний спирт, а він очі розкрив, на лікті підвівся і каже «О, знову швидка?». Чоловік дійшов до такого стану, як хотілося, а ми йому завадили. А ще гірше, як вони схоплюються та накидаються на нас’, – розповідає медик.

 

– В минулому році під Чорнобаєм автобус потрапив у ДТП. Було багато постраждалих. Ми першими прибули на місце події. Людей багато, ти бігаєш, щоб допомогти. Тебе на всіх не вистачає, бо всі звуть, а тобі потрібно побачити, кому в першу чергу надати допомогу… Це відчуття, що ти не в змозі встигнути все і відразу – найгірше.

 

А ще боляче, коли люди поряд навіть не уявляють, скільки переживань має і скільки зусиль докладає медик, щоб допомогти. Шалена нервова напруга і емоційна віддача. А «спостерігачі» на все дивляться як на якусь виставу. І не бажають допомогти, приміром, витягти постраждалого в ДТП з кювету нагору.

 

– Це взагалі принизливо – стояти і знімати на телефон або розповідати що і як нам робити. Ти ж передусім людина, громадянин! Тож допоможи, а не знімай для інтернету, – ділиться думками фельдшер.

 

Але, не зважаючи на різні ситуації, Віра Григорівна зізнається, що любить свою роботу. Бо колектив хороший, бо пацієнти чекають. І хоч їй доводиться їздити на зміну за 30 кілометрів, жодного разу не думала про те, щоб змінити екстренку на щось спокійніше. У вільний час відпочиває душею зі сім’єю та квітами.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x