Завдяки відкриттям хіміків ЧНУ синтезовано нові речовини

Завдяки відкриттям хіміків ЧНУ синтезовано нові речовини

Щедрим на наукові здобутки стало це літо для хіміків Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.Завдяки роботам професора Бориса Мінаєва та його учня Гліба Баришнікова синтезовано нову ароматичну сполуку. Про це повідомляє пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Про це повідомляє доктор хімічних наук, доцент кафедри органічної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Василь Пивоваренко:

«Хіміками Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького під керівництвом професора Бориса Мінаєва спільно з данськими ученими синтезовано нову ароматичну сполуку — [9]-циркулен. Вона має 36 пі-електронів у спряженій системі, планарна, містить вмонтований дев’ятичленний карбоцикл. Унікальна комбінація ознак! Приємно, що учасники цієї роботи — науковці з Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького — д. х. н. Борис Мінаєв та к. х. н Гліб Баришніков».

За словами професора, завідувача кафедри хімії та наноматеріалознавства ЧНУ Бориса Мінаєва, синтезовано декілька принципово нових циркуленів та надано інтерпретацію їхніх спектрів ядерного магнітного резонансу, поглинання світла та рентгенівських променів. За результатами цієї роботи з початку 2020 року опубліковано 5 статей у високо рейтингових світових журналах з імпакт-фактором понад 10 за «Scopus».

Ще одну роботу Гліба Баришнікова високо оцінив престижний міжнародний журнал Angewandte Chemie Int. Ed — видання з високим імпакт-фактором (IF = 13.455).

Науковець із Черкас та група його колег із Фуданьского університету (Шанхай, Китай) вперше отримали молекулу, що демонструє подвійний эфект ТАДФ. Результати своєї роботи науковці й представили в щотижневому науковому журналі, що охоплює всі аспекти хімії.

— Це, по суті, перший описаний у літературі унікальний приклад подвійної температурно підтримуваної уповільненої флуоресценції (ТАДФ), реалізованої на одній молекулі. Цю властивість застосували також для отримання високоякісних зображень біологічних об’єктів (зокрема, ракових клітин). Тому можна говорити також про новий напрям у біовізуалізації, — пояснює суть відкриття Гліб Баришніков.

Безумовним досягненням хіміків ЧНУ є й стаття, опублікована в Журналі Американського Хімічного Товариства (IF = 14.62). Предметом дослідження цієї статті є властивості гетероциркуленів. Серед групи авторів — професор Борис Мінаєв та представники його наукової школи Гліб Баришніков і Наталія Карауш-Кармазін.

— Це результат системної роботи наших науковців, свідчення того, що засновані ними наукові школи мають гарні традиції і визнані у світі. Важливо й те, що їхні відкриття є рушієм науково-технічної революції, що вони прославляють Україну й ЧНУ. До прикладу, Борис Пилипович та його учні навіть більш відомі у світі, ніж у себе вдома. Тож вітаю їх із новими відкриттями та бажаю подальших досягнень, — говорить в. о. ректора ЧНУ Олександр Черевко.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x