День Незалежності. Від чого? Чи від кого? Думаю, для кожного з нас відповідь на це запитання буде особиста. Хтось за останні 29 років переступив через якісь свої внутрішні страхи і побоювання. Хтось навчився довіряти людям і не покладатися лише на себе, свої амбіції, свої бажання. Хтось переміг в собі популіста і навчився бути справді відповідальним господарем та дійсно мудрим політиком. А хтось навпаки. «Звільнився» і від тих рештків совісті, що мав.

Я, та думаю й кожен з нас, міг би зараз назвати конкретні імена, що відповідають наведеним вище прикладам, але робити цього не буду. Натомість скажу просто про себе. Про те, що особисто для мене ці 29 років були особливими. Це був період великих змін і в моєму особистому житті, і в професійній діяльності, і в громадській та суспільно-політичній свідомості. На жаль, не завжди ці зміни були на краще, але в будь-якому разі вони приносили з собою щось нове. Новий досвід, нові вміння, нове розуміння ситуації і того, що насправді відбувається навколо.

Знаєте, я романтик і переконаний оптимістом. Напевно тому мені хочеться вірити, що надалі буде краще. Думаю, за весь цей час наш народ зміг не лише пройти доволі тернистий шлях, а й набити на ньому таки достатню кількість гуль, щоб зрозуміти, що є добре, а що не дуже для кожного  з нас особисто і для всіх разом. Втім, чи справді це так, ми напевно побачимо вже досить скоро. Під час виборів.

Сьогодні ж просто хочу побажати всім нам мудрості, добра і життєвої злагоди. І нехай для кожного цей великий і справді історичний день буде особливим і дійсно радісним та світлим.