У Черкасах археологи знайшли кахлі козацьких часів та мушлі прадавніх кальмарів

У Черкасах археологи знайшли кахлі козацьких часів та мушлі прадавніх кальмарів

Археологічні розкопки тривають у середмісті Черкас по вул. Байди Вишневецького, 2. Ця ділянка розміщена на території Верхнього міста, поблизу найдавнішого черкаського замку кінця XIV – початку XVII століття на Дзеленьгорі. Про це повідомляють у Спілці археологів України.

Об’єкти культурної спадщини досліджують Черкаська експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Дмитра Куштана та за участі співробітників Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини (директор – Михайло Сиволап), а також волонтерів та студентів-практикантів з Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (керівник практики – Анатолій Морозов).

За словами археологів, знахідки, які отримали в ході розкопок є цікавими та важливими: від ростра викопного белемніта (частина мушлі протокальмарів мезозойської ери, так званий «чортів палець»), якому понад 60 мільйонів років – до бронзової медалі Першої Всеросійської спортивної олімпіади у Києві 1913 року.

Археологічні матеріали належать переважно до двох хронологічних меж: зарубинецької культури (перші століття н. е.) та пізнього середньовіччя (XV–XVII століття). Поселення зарубинецької культури в районі Дзеленьгори відоме за шурфуваннями, які проводилися у 1970–80-х рр. Нові знахідки (ліплений посуд, пряслице та фаянсова намистина) доповнили інформацію про цю пам’ятку.

Портретна кахля XVI ст. з Черкас. Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.

Матеріали ХVІ століття висвітлюють період розквіту Черкас як центру староства, форпосту польсько-литовської держави, осередку формування українського козацтва. Із жител-напівземлянок та кількох господарчих ям ХVІ століття походять уламки керамічного посуду, монети, вироби з кістки, металу, кістки тварин, луска риб.

Срібна каблучка, XVІI ст. Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.

Серед найбільш вагомих відкриттів – колекція кахлів другої половини ХVІ століття, оскільки більшість науковців вважали, що кахляні печі у черкасців з’явились лише у ХVІІ столітті. Однак знахідки цьогорічного сезону спростували концепцію фахівців.

З-поміж зазначених кахлів – виріб «портретного» типу, на якому зображено погруддя вбраного за європейським стилем аристократа, що є наслідуванням центрально-європейських виробів. Як зазначають археологи, найвірогідніше, це – портрет молодого Фердинанда І Габсбурга (1503–1564), короля Німеччини, Угорщини, Богемії, майбутнього імператора Священної Римської імперії (з 1556 р.). Інша сюжетна кахля, покрита зеленою поливою, оздоблена релігійним сюжетом із зображенням янгола. Аналогії обом типам черкаських кахлів відомі за матеріалами досліджень об’єктів ХVІ століття у Києві.

Керамічне пряслице зі знаковим орнаментом. Зарубинецька культура (І—ІІ ст. н. е.). Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.

– Враховуючи знахідки цих кахлів, можемо констатувати, що Черкаси у XVI столітті були не лише центром провінційного староства Київського воєводства. Деякі заможні містяни тут могли дозволити собі «модний» хатній декор, як у найкращих будинках Праги, Кракова та Вільна. В усякому разі – не гірший, ніж у Києві, – зазначив Дмитро Куштан керівник експедиції та голова Черкаського підрозділу САУ.

Керамічне пряслице зі знаковим орнаментом. Зарубинецька культура (І—ІІ ст. н. е.). Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.

 

Реклама

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x