Здорожчання «комуналки» неабияк спустошує гаманці багатьох українців. У цій ситуації кожен сам для себе вирішує, як врятувати свої «кревні». Частина населення змушена економити буквально на всьому, аби тільки вчасно заплатити за спожиті послуги, тоді як інші – ризикують потрапити в боржники. Хтось іде оформлювати субсидію, натомість є й ті, хто береться за утеплення своїх помешкань, аби споживати та, разом із тим, платити менше. Наразі в Україні існує кілька можливостей для того, щоб втілити в своїх помешканнях енергоощадні проекти й залучити для цього фінанси не тільки з власної кишені.
«Енергоефективні» кредити від держави
Фахівці стверджують: через старі вікна, стіни, дах та фундамент у наших будинках відбувається значна втрата надто дорогого тепла. Замість того, щоб опалювати лише своє житло й платити виключно за спожите, ми «гріємо» вулицю. Дорого обходиться українцям і «блакитне паливо». Більше того – за результатами 2014-2015 років населення є найбільшим споживачем газу в державі. Щоб розпочати використовувати ресурси раціонально, радять втілити у своїй оселі енергоощадні проекти.
Допомогти українцям утеплити свої домівки взялися урядовці. Для цього з жовтня 2014-ого року діє Державна програма з енергоефективності для населення, ОСББ та ЖБК, яка дозволяє залучити на це кредитні кошти від трьох державних банків – Ощадбанку, Укргазбанку і Укрексімбанку і отримати державну компенсацію в розмірі 35% від суми взятого кредиту для фізичних осіб. Водночас, для ОСББ та ЖБК ця цифра сягає 40%-70%. Компенсація надається і тим, хто отримує субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.
Щоправда, на даний момент кредитування на придбання енергозберігаючого обладнання і матеріалів в рамках Державної програми практично призупинено в зв\’язку з тим, що бюджетні кошти, виділені Урядом на відшкодування частини суми кредитів, вже використані в повному обсязі. Банки відновлять кредитування в разі продовження дії Держпрограми в 2017 році. При цьому Ощадбанк видає кредити за програмою «Ощадний дім» за стандартними умови – без компенсації від держави.
Отримати позику, переконують банкіри, достатньо просто. Хоча й існують перестороги. Представникам об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, передовсім, необхідно зібрати збори та визначитися на них із напрямком подальшого руху. Йдеться про утеплення зовнішніх стін, підвалів та горищ приміщення, заміну вікон і дверей у межах загального доступу, заміна електромереж та ламп на енергозберігаючі, встановлення датчиків руху або ж лічильників, облаштування ІТП.
– Ця програма доволі обширна й перелік цих заходів постійно поповнюється, – розповідають в обласному управлінні Ощадбанку. – Для оформлення такого кредиту нам потрібні установчі документи ОСББ, документи, які підтверджують повноваження голови об’єднання та безпосередньо рішення зборів про отримання позики.
В цьому році Ощадбанк видав 5 таких кредитів для ОСББ: 2 у Черкасах, по одному у Корсунь-Шевченківському, Умані та Христинівці – на загальну суму близько 290 тисяч гривень. Тоді як у минулому році їх видали хоч і шість, проте на значно меншу суму – близько 149 тис. грн. Торік \”теплим кредитом\” скористалися знову ж таки в Черкасах (3), Чигирині, Городищі та в Тальному.
Насправді кількість ОСББ, яка цікавиться цією програмою, значно більша. Але часто на етапі звернення все й закінчується – дуже важко знайти компроміс між мешканцями будинку, бо в багатьох ще присутній страх брати позику. Як свідчить практика, ними користуються ті будинки, в яких достатньо невелика кількість квартир.
За рахунок сотні гривень за \”квартплату\” можна зекономити тисячу гривень на теплі, – Юрій Кучеренко
У Черкасах на шляху утеплення \”підставить плече\” береться міська програма підтримки ОСББ \”Формування відповідального власника житла\”. Завдяки їй місто допомагає об’єднанню співвласників багатоквартирних будинків сплатити 70 % (при першому зверненні) або ж 50% (при повторному зверненні) вартості енергоощадного проекту. Нині на умовах співфінансування нею скористалося вже 62 ОСББ на суму майже 7 млн грн.
Загалом цього року в бюджеті Черкас на те, аби ця програма працювала, передбачили рекордні 8 млн грн. Як розповів головний спеціаліст відділу підтримки ОСББ Юрій Кучеренко, торік ця сума складала 4,1 млн грн для 39 будинків. Загалом же ця програма працює з 2008-ого року. Утім, її умови час від часу змінювалися. Для порівняння, у 2013-ому учасники могли розраховувати лише на 35 % компенсації. Перелік енергоощадних заходів, на які дається співфінансування, аналогічний тому ж, що і в банках.
– Умови програми передбачають звернення голови ОСББ до міської ради з протокольно оформленим рішенням зробити капітальний ремонт у будинку та підтвердженням своєї платоспроможності, – розповідає Юрій Олександрович. – Це може бути довідка з банку або ж фінансовий документ про те, що підрядник отримав аванс у розмірі 30 чи 50 % від вартості проекту.
Посадовець переконує – ця програма користується неабияким попитом серед голів ОСББ. До слова, у розрізі реформування комунальної сфери у Черкасах цього року стало на 132 об’єднання більше (тоді як у 2015-ому нових лише 14). Загалом їх – 280.
– Насправді зробити все необхідне для того, щоб суми в платіжках були значно менші не так і складно, – ділиться Юрій Кучеренко. – Звичайно, грамотні голови ОСББ думатимуть над тим, як зекономити і за рахунок сотні гривень по квартплаті зекономити тисячу гривень на теплі.
А ще – у Черкасах ОСББ можуть отримати компенсацію половини відсотків, сплачених державним банкам за кредитами, виданими їм на енергоощадні заходи. Таких в обласному центрі – чотири. Із міського бюджету ці будинки додатково залучили ще 16 794 грн.
На початку грудня відбудеться \”круглий стіл\”, де будуть обговорені майбутні умови аналогічного документу на наступні роки, утім, про деталі поки говорити зарано. Та й остаточне слово за міськими депутатами.
Навчитися споживати менше й відповідно платити –цілком реально, – голова одного з черкаських ОСББ
У панельній \”п’ятиповерхівці\” на Толстого, 48, що в Черкасах, вартість тепла за жовтень склала 5 грн 56 копійок за метр квадратний. Тим часом у сусідніх будинках платитимуть удвічі більше. Упродовж останніх кількох років – після створення в 2012-ому ОСББ – тут, як справжні господарі, на повну взялися за термомодернізацію будівлі.
За цей час у ній полатали дах, замінили на нові вікна в усіх під’їздах, встановили лічильник тепла з автоматичним регулюванням температури і примусовою циркуляцією, а ще – розпочали утеплення фасадів. За їхніми ж підрахунками, торік на теплі їм вдалося зекономити в середньому 43 грн/м2 з кожної квартири. Між тим, як розповів голова ОСББ \”Толстого\” Юрій Маслак, досі з мешканців квартир на всі ці енергоощадні заходи не збирали навіть і додаткових грошей, як це буває в інших. Викручувалися виключно за рахунок квартплати та міських і державних програм.
– Створити в нашому будинку ОСББ для нас свого часу був вимушений крок, до якого підштовхнула необхідність ремонту даху, що протікав, – згадує чоловік. – Майже одразу ми підняли квартплату на 24 копійки за квадратний метр, через рік ще на 30 копійок, зараз же цей тариф у нас – 2,70 грн. Спершу частина сусідів висловлювала невдоволення, були й нарікання, але сьогодні до таких десь може й непопулярних кроків всі ставляться з розумінням. Бо бачать результат.
Середня температура в наших квартирах – від 18 до 20 градусів тепла. Для впровадження енергоощадних заходів у їхньому будинку злучали додаткове фінансування – брали кошти з бюджету міста та \”теплий кредит\”. Ремонт даху й монтаж нових вікон у під’їздах (їх – 24), розповідає Юрій, цьому ОСББ обійшовся в 115 тисяч гривень, 42 із них – сплатили з міської казни. А от на облаштування в будинку лічильника та утеплення його стін – залучали вже й кредитні кошти.
– Через підвищення цін на тепло в минулому році ми вирішили встановити лічильник тепла з регулятором, – розповідає Юрій Іванович. – Цей проект загалом вартував нам 118 тис. грн, при цьому, 59 тисяч ми отримали з міста, ще 24 тисячі – залучили завдяки державній програмі з енергозбереження. З цим кредитом ми вже розрахувалися.
Найдорожчим для них стало суцільне утеплення зовнішніх стін будинку. Це коштуватиме мешканцям понад 670 тисяч гривень. Керівник ОСББ зізнається: вирішили розтягнути ці роботи на два роки. Наразі ж мінеральною ватою \”обшили\” тильну сторону будівлі й стіну біля одного з під’їздів. За це сплатили 338 тисяч гривень, 169 із яких дало місто, ще 88,6 тис. грн вдалося залучити від держави. У наступному році планують завершити весь будинок. Сподіваються, що так їм вдасться споживати ще менше тепла й як наслідок зможуть заощадити більше коштів сімейних бюджетів.
– Від 50 мільярдів доларів – необхідні інвестиції в житловий сектор України для модернізації наявного житлового фонду. Звісно, в державному бюджеті таких коштів немає, тому вихід для населення – програми співфінансування та «теплі кредити» від держави. Утеплення фасадів відразу дасть 24% економії, заміна вікон – 14%, модернізація інженерних систем – 12%, встановлення індивідуального теплового пункту – 10%, модернізація освітлення – близько 71%, – коментує старший аналітик ГО «Український центр європейської політики» Дмитро Науменко.
– Близько 160 тисяч «теплих кредитів» було видано банками українцям за допомогою державної програми. Загальна сума кредитування – 2,7 мільярда гривень. Як пояснив під час прес-туру для журналістів на тему енергоефективності та енергозбереження у м. Луцьку начальник відділу державних програм та планів розвитку Управління державних програм та імплементації вимог ЄС Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Андрій Шиян, 20% цих кредитів – позики фізичним особам на встановлення негазових та неелектричних котлів на загальну суму більше 12 тисяч гривень. 35% – фізичним особам на енергоефективні заходи на суму більше 14 тисяч гривень. 40% – ОСББ на енергомодернізаційні заходи на суму більше 14 тисяч гривень.
Ірина Семенова
