Фітосанітари склали прогноз на осінь поточного року та підготували рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах області. Про це йдеться на сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області.
Фітосанітарний стан озимих культур восени залежатиме від агрокліматичних умов вегетації й по-різному складатиметься на території області. Імовірно, через посушливу погоду в літній період, строки сівби озимих зернових орієнтовно будуть зміщені до періоду фізіологічно кращої підготовки ґрунту.
У весняно–літній період вегетації зернових колосових культур розвиток хвороб на рослинах не набув великого розвитку, у необробленому насінні присутні фітопатогенні гриби, серед яких поширеними є збудники сажкових захворювань, кореневих гнилей, комплекс пліснявих грибів та збудників борошнистої роси, септоріозу. Крім насіннєвої інфекції, паросткам рослин загрожують ще й збудники хвороб, які перебувають на рослинних рештках у природі та в ґрунті. Захист озимих зернових культур від комплексу хвороб і шкідників є надзвичайно актуальним напередодні осінньої посівної.
Найбільш надійним та ефективним методом запобігання розвитку захворювання є передпосівне протруєння насіння озимих зернових колосових культур фунгіцидними препаратами, тобто, нанесення окремого пестициду чи суміші різних компонентів захисно-стимулювальних речовин (комбіновані протруйники, регулятори росту рослин, мікроелементи) для знищення інфекції патогенів чи запобігання їх проникненню у рослину.
Протруювання насіння можна робити, як завчасно (за 2–3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб.
З метою підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих організмів одночасно з протруюванням насіння рекомендовано проводити обробки мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу ґрунту), а для стримування росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників – біостимуляторами росту.
Коли обираєте протруйник, необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні і ґрунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо врахувати запаси вологи в ґрунті, які забезпечують рівномірні і дружні сходи.
Згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» для протруєння насіння озимих зернових культур пропонується широкий асортимент протруйників відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб.
Захист від пліснявіння, сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей сходів забезпечує застосування препаратів: антал, тн – 0,3-0,4 л/га, вакса, кс – 2,5-3 л/т, віспар, кс – 2,5-3 л/т, вікінг, в.с.к. – о2,5-3 л/т, вінцит форте, кс – 1-1,25 л/т, вітавакс 200 ФФ, в.с.к., – 2,5-3 л/т, галеон, тн – 0,55-0,75 л/т, гвардазим, кс – 1,0-1,2 л/т, іншур перформ 12% к.с. – 0,5 л/т, кінто дуо к.с. – 2-2,5 л/т, колфуго супер, в.с. – 3 л/т, кольчуга плюс, тн – 0,25 л/т, ламардор про 180, ТН – 0,5-0,6 л/т, максим стар т.к.с. – 1,5 л/т, оріус 5, тн – 1,25-1,5 л/т, пассад 190, тн – 0,3-0,5 л/т, фундазол, ЗП – 2-3 кг/т, терція, кс – 2-2,5 л/т, авіценна, се – 0,5-0,6 л/т, бастіон, тн – 1л/т, вайбранс тріо 60 FS, тн – 1,5-2,0 л/т, діксил ультра, тн – 0,2-0,25 л/т, емір, тн – 1л/т, ультрасил дуо ,ТН т.к.с. – 0,5 л/т, протектор, кс – 1-1,8 л/т, рестлер тріо, кс – 2-2,5 л/т та інші. Біологічні препарати: біологічний препарат фунгіцидної дії «Бактофіт», 2-3 л/т, спектрал, р 160 мл на 100 кг насіння та інші.
Недотримання сівозміни, мінімалізація підготовки ґрунту, незбалансоване удобрення полів, впровадження нестійких до патогенів сортів провокують розвиток шкідників. Посушлива погода у вересні-жовтні сприяє поширенню попелиці, цикадок, злакових мух. При розміщенні озимих зернових після стерньових попередників можливе формування передумови значного поширення, інтенсивного розмноження та підвищеної шкідливості личинок хлібного туруна (жужелиці), личинок хлібних жуків, личинок коваликів і чорнишів, гусениць підгризаючих совок (озима, оклична). Характер і розмір пошкодження ґрунтовими шкідниками залежатиме від їх віку та фази розвитку культури. Відчутної шкоди фітофаги завдаватимуть пізнім, недружнім сходам культури, які не мають сформованого вузла кущення. Пошкодження найчастіше починається з країв поля і поширюється на ньому «плямами», які надалі утворюють суцільні «плішини», подекуди великих розмірів.
Обмеження чисельності й шкідливості ґрунтових фітофагів досягається поєднанням організаційно-господарських, агротехнічних та хімічних заходів. Насамперед – дотримання сівозміни, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10% та інші вищезазначені заходи. За вимушеної сівби зернових після колосових попередників, насіння за 1-5 днів до сівби обробляють інсектицидними протруйниками: даліла 600, тн – 0,5-1 л/т, ін Сет , вг. – 0,25-0,75 кг/т, кайзер, тн – 0,4-0,5 л/т, койот, кс – 0,5-0,75 л/т, контадор макси, тн – 0,3-0,75 л/т, круїзер, ткс – 0,4-0,5 л/т. Або застосовують сучасні інсектицидно-фунгіцидні протруйники: селест Топ 312,5 FS т.к.с. – 1,5-2,0 л/т, селест макс 165, фавіприд ектів 600, тн – 0,5-1,0 л/т, юнта квадро 373,4 FS т.к.с. – 1,5-1,6 л/т, нупрід макс, тн – 2 л/т, паскаль та інші. Цей захід забезпечує оптимальні умови для росту і розвитку рослин на початкових етапах вегетації озимих.
По сходах озимих зернових культур за перевищення порогу шкодочинності шкідниками: цикадки (50 – 150 особин на 1 м2), злакові попелиці (5 – 10 особин на рослину), злакові мухи (30 – 50 на 100 помахів сачком), підгризаючі совки (понад 2 – 3 гусениці на 1 м2), хлібний турун (2 – 3 личинки на 1 м2) проводять крайові або суцільні обробки посівів, застосовуючи інсектициди згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
За теплої затяжної осені, достатньої вологості повітря протягом осінньої вегетації складаються оптимальні умови для розвитку в посівах борошнистої роси, кореневих гнилей, бурої листкової іржі, септоріозу та інших плямистостей листя, збудники яких повсюди накопичились в ґрунті, рослинних рештках. Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці, може наступити під час кущіння за 1% – інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, 5% – септоріозом і іншими плямистостями листя. Використовують фунгіциди рекомендовані у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Осіннє поле ріпаку потерпатиме від шкідників: хрестоцвітих і ріпакових блішок, ріпакових пильщиків, стеблових капустяних прихованохоботників, листоїдів, біланів, підгризаючих совок. Захисні заходи рекомендується проводити за чисельності шкідників, яка перевищує поріг шкодочинності: у фазі сходи – 2 – 4 справжні листки – хрестоцвіті блішки 3 – 5 жуки на кв.м, ріпакові блішки – 10% пошкоджених рослин, ріпакові пильщики – 2-3 несправжні гусениці на рослину, гусениці біланів – 2 особин на кв.м, стеблового прихованохоботника -1 – 2 жуки на 40 рослин, або 3 жуки на кв.м.
Тепла волога погода сприятиме ураженню рослин озимого ріпаку хворобами: альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом, циліндроспоріозом. За порушення сівозміни, загущенні й забур’яненні посівів, внесенні надмірних доз азотних добрив та дощів ймовірний прояв гнилей. Рослини від хвороб слід оздоровлювати за появи ознак хвороб.
Триматиме у вересні пошкодження рослин цукрових буряків, овочевих культур гусеницями другого покоління підгризаючих совок (озима, оклична, іпсилон). Повсюди розвиватимуться та продовжуватимуть шкодити кукурудзі, овочевим, просапним культурам, багаторічним травам гусениці листогризучих совок (гамми, бавовникової, городньої, карадрини, люцернової).
За теплої погоди у вересні в посівах багаторічних трав, на луках, біля річок ймовірний літ ІІІ покоління лучного метелик. Літ І і ІІ покоління на території області був малоінтенсивний.
У вересні в плодових насадженнях продовжуватиметься відродження гусениць яблуневої і грушевої плодожерок ІІ покоління. Також триватиме живлення гусениць золотогуза, білана жилкуватого з подальшим утворенням ними зимових гнізд, та розвиток сисних шкідників: попелиць, кліщів, щитівки і несправжньої щитівки. Повсюдно в зерняткових культурах поширюватиметься парша яблуні і груші, борошниста роса, плодова гниль.
В умовах затяжної осені може загостритися проблема мишоподібних гризунів, які в посівах області представлені полівками ( звичайна і гуртова) та мишами (курганчикова, польова, лісова, інші). Найбільш чисельна й шкодочинна восени звичайна (сіра) полівка. В літній період основне розмноження мишоподібних гризунів проходило у місцях постійної резервації: обочинах доріг, посівах кукурудзи, соняшника, багаторічних трав. Наявність кормової бази в умовах затяжної осені сприятиме міграції та розмноженню мишоподібних гризунів на озимину в жовтні – листопаді місяці. Боротьбу з мишоподібними гризунами слід розпочинати із знищення їх осередків біля скирт, лісосмуг, на площах багаторічних трав та інших угідь через реалізацію агротехнічних заходів, зокрема знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, доцільне лущення стерні, збирання соломи і своєчасний основний обробіток ґрунту. За наявності 3 – 5 і більше жилих колоній гризунів на гектарі застосовувати біологічні препарати і родентициди представлені у «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Під час використання засобів захисту рослин, згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», слід пам`ятати, що хімічні обробітки проводять у відповідності з визначеними економічними порогами шкідливості та суворим дотриманням регламентів застосування пестицидів, техніки безпеки і правил особистої гігієни, загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 у тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Останній обробіток до збору урожаю проводиться відповідно до регламенту для кожного препарату.
Не менше, як за дві доби, про час та місце проведення обробітків наземними агрегатами, за три доби авіаційним методом, необхідно обов`язково попереджувати голів сільських і селищних рад, населення села та пасічників.
