Цьогоріч об’єднання багатоквартирних будинків Черкас отримують 50-відсоткове співфінансування з міського бюджету на здійснення енергозберігаючих заходів (утеплення стін, заміна вікон та дверей, встановлення ІТП, приладів обліку ресурсів, модернізацію внутрішньобудинкових мереж та систем, улаштування енергоощадного освітлення для місць загального користування тощо), а також на роботи з капітального ремонту будинку. Тоді як новоствореним ОСББ на їх перший капітальний ремонт у будинку, а також усім ОСББ на капітальний ремонт або заміну ліфтів міська влада фінансує 70 відсотків від загального обсягу робіт. І лише 30 відсотків платять мешканці.
– Цього року утеплюються низка ОСББ, а саме – 15. Серед них: ОСББ \”Злагода\”, ОСББ \”Власник-25\”, ОСББ \”Толстого 48\”, ОСББ \”Сєдова,1\”, ОСББ \”Перемоги 30\”, ОВУ по вул. Гоголя 221, ОСББ Чехова 82, ОСББ \”Дніпро\” Грушевського, ОСББ \”Джерело-97\”, ОСББ \”Дніпровська хвиля-96\”,ОСББ \”Енергія-2016\”, ОСББ \”Невського 15\”, ОСББ \”МС-ТМ\”, ОСББ \”Промінь\”, ОСББ \”Медик-93\” та ОСББ \”Фаворит 187\”, – коментує головний спеціаліст відділу сприяння ОСББ Черкаського міського виконавчого комітету Юрій Кучеренко. – Але практично усі утеплюються «частково», оскільки утеплити відразу всі стіни за 1 рік – це дорого і складно з точки зору проведення робіт. «Капітально» у 2016 році утеплилися лише три ОСББ – ОСББ Сєдова 1 (Новопречистенська 1), ОСББ \”Толстого 48\” та ОСББ \”Фаворит-187\” (вул. Нарбутівська, 187). Практично всі вони користувалися міською Програмою підтримки ОСББ у м. Черкаси на 2015-2017 роки «Формування відповідального власника житла».
У Черкасах претендувати на програму можуть 280 ОСББ, що зареєстровані у місті. Загалом по Україні, за даними Держстату, станом на 1 жовтня було зареєстровано 25 тисяч об єднань співвласників багатоквартирних будинків. Водночас, така кількість – це «крапля в морі». Як стверджує аналітик житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі «ОПОРА» Юлія Чеберяк, нині в Україні нараховується 240 тисяч багатоповерхових будинків. Адже переважна кількість українців, а саме, 7,8 мільйона власників житла, живуть у багатоквартирних будинках і лише 6,5 мільйонів – у приватних будинках.
Черкащани, які вже встигли скористуватися вигодами ОСББ розповіли кореспондентам «Нової Доби» як утеплювали свої будинки та з якими проблемами зіштовхнулися у цьому процесі.
– Економія починається, звісно, зі встановлення лічильника, – коментує голова ОСББ по вулиці Гетьмана Сагайдачного 231 «Ватутіна-231» Андрій Литвин. – Наша історія економії почалася у 2014-му році, тоді ми встановили лічильник власним коштом, оскільки відповідної програми спів фінансування ще не було. Ще більше економії дала енергомодернізація. За допомогою програми співфінансування 70 на 30% ми встановили циркуляційний насос для автоматичного регулювання подачі тепла в залежності від погоди, поміняли проблемні ділянки трубопроводів. Потім здійснили загальне утеплення фасаду і заміну дверей. На ці термодернізаційні заходи пішло близько 380 тисяч. 116 з них – це особисті кошти співвласників – жителів 90-та квартир нашої 5-поверхівки.
Як зауважує Андрій Литвин, 80% мешканців відчули реальний ефект і економію від утеплення і незважаючи на те, що кілька квартир, як і в більшості будинків, відмовилися здавати кошти, 40% коштів на тепло мешканці почали економити відразу після того, як встановили тепловий лічильник.
– Ще 10% дали заходи утеплення, а автоматичне регулювання роздачі тепла допомогло уникнути холоднечі у «кутових» квартирах, мешканці яких завжди страждали від низької температури в своїх оселях.
Третю зиму в утепленому будинку, а мешканці – подають до суду
Вже три роки тому «утеплилися» жителі ОСББ «Рябоконя 25» на вулиці Симиренківській 25. Нині ОСББ перебуває в процедурі припинення діяльності, оскільки частина мешканців подали в суд. Проте голова ОСББ Віталій Повх сподівається, що ОСББ буде створено знову і отримає назву «Фенікс», як птах, що згорів і виник зі свого попелу.
– Ми витратили 180 тисяч із 118 квартир на це утеплення. Працювали за схемою 50 на 50% за міською програмою спів фінансування,оскільки вже брали таку допомогу від міста кілька разів. Власники 5-ти квартир не захотіли брати в цьому участь, то ми їх просто пофарбували під один колір. Тепер восени найпізніше вмикаємо опалення, як мінімум на 5 днів пізніше, ніж наші «неутеплені» сусіди. До цього ж уже на початку жовтня люди скаржилися на холоднечу в квартирах. Утеплення допомагає економити, адже якщо у нас тариф 4.60 гривень на квадратний метр, то в неутеплених будинках з лічильниками – 7-8 гривень за квадрат, а в будинках, де немає лічильника, то й взагалі доходить до 21 гривні. І це ми говоримо про тарифи до подорожчань, а «комуналка» дорожчатиме й надалі, – коментує Віталій Повх.
Як розповідає голова ОСББ «Рябоконя 25» на вулиці Симиренківській 25, створити ОСББ було не так і просто. І супротив деяких мешканців і досі не дає ефективно працювати.
– У нас є тепловий лічильник. Ми його встановили ще до створення ОСББ 12 років тому. Об єднання співвласників багатоквартирних будинків ми створили 5 років тому, на перші збори приїжджало 3 наряди міліції. Окремі мешканці «піднімали бучу», розганяли жителів, подали до суду, і от уже 2-й рік ми в стадії припинення діяльності юридичної особи. Тепер будемо створювати ОСББ по-новому. Що цікаво, до суду подали ті мешканці, які утеплили за рахунок цього проекту свої квартири і навіть ми їм пішли на зустріч, оскільки вони віддавали свою частку грошей частинами. Проте, сподіваємося, що зможемо відновити свою діяльність, адже за цих два роки втратили багато коштів в проектах підтримки міста, області та загальнодержавних, які б могли спрямувати на подальшу модернізацію будинку.
«Купуємо тепло і самі розподіляємо між власниками»
Мешканці будинку за адресою Сумгаїтська 19/1 мають ОСББ від самого початку здачі багатоповерхівки в експлуатацію. Голова ОСББ «БПК-4» Володимир Барабаш керує об єданням співвласників багатоквартирних будинків уже 9 років. За допомогою участі у численних програмах співфінаснування від міської ради з 2008 року (відсоткові ставки по участі міського бюджету і мешканців будинку мінялися протягом цього часу: 60 на 40, 50 на 50, 70 на 30%) мешканцям вдалося підготувати проект та провести експертизу, а потім утеплити повністю фасад 2-під їздного будинку.
– У нас встановлений загальний облік тепла на енергоносіях у опалювальний період. Тариф у нас 6.70 – до 7 гривень за квадратний метр. У кожній квартирі встановлений електробойлер і у людей просто немає договорів з теплопостачаючими організаціями. ОСББ як юридична особа купує тепло, гріє воду і продає мешканцям за вартістю 14 гривень за куб, а у місті вода коштує 75 гривень за кубічний метр. Вся термомодернізація обійшлася в суму близько 700 тисяч гривень. Половину з них заплатили мешканці 69 квартир, іншу половину – місто, – розповідає Володимир Барабаш. – «Опозиції» у нашому будинку практично не було. Щоправда, з одним із власників судилися 3 роки, але згодом від заплатив все до копійки і за утеплення і за судові збори.
Про необхідність створення ОСББ і енергомодернізації говорять і експерти всеукраїнського рівня. Як зауважив під час прес-туру на тему енергоефективності та енергозбереження до одного з найбільш енергоефективних міст України Луцька, начальник відділу державних програм та планів розвитку Управління державних програм та імплементації вимог ЄС Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Андрій Шиян, показник енергоспоживання в нашій державі у 2-3 рази вищий за аналогічне споживання у країнах ЄС. Різниця виникає через те, що близько 60% енергії втрачається під час транспортування тепла по мережах міст і внутрішньо будинкових теплових мережах.
– Якщо говорити про споживання природного газу, то наша держава використовує в рік більше 40 мільярдів кубометрів, причому населення споживає більше, ніж промисловість. Так, за минулий рік на потреби промислових підприємств було використано близько 13 мільярдів кубів, а для обігріву домівок українців було використано 18 мільярдів, – коментує старший аналітик ГО «Український центр європейської політики» Дмитро Науменко
Енергоефективний Луцьк
Адміністративний центр Волинської області місто Луцьк нині є лідером по темпах з утворення ОСББ. Нині в обласному центрі нараховується 350 об єднань співвласників. Значний приріст ОСББ спостерігався у 2015 році і по всій Україні. За один лише 2015 рік було утворено таку ж кількість ОСББ, як за попередні 5 років. Така ситуація, вважають експерти, була спровокована державними і місцевими проектами спів фінансування та держпрограмою «теплі кредити», а також змінами у законодавстві, які передбачали перехід від ЖКГ до управління будинками ОСББ та службами управління будинками.
– Місто Луцьк – невелике, бюджет всього 1,2 мільярда гривень. У той же час ОСББ міста мають кредитний портфель понад 20 мільйонів гривень, уже 9 мільйонів гривень було отримано на утеплення цього року 13-ма ОСББ. 2 будинки уже навіть пройшли повну модернізацію, – коментує голова ради голів ОСББ міста Луцька Роман Бондарук.
Як пояснив журналістам під час прес-туру на тему енергоефективності та енергозбереження мер Луцька Микола Романюк, у міському бюджеті заплановано 750 мільйонів гривень на впровадження енергоефективних технологій, але планують збільшити цю цифру до мільйона:
– Зараз ми беремо участь у проекті спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку. Від нього отримали 10 мільйонів євро кредиту та 4 мільйони євро гранту. На ці гроші плануємо модернізувати котельні, замінити бойлерні та відремонтувати теплові мережі, тобто зробити повне оновлення теплопостачальних мереж міста Луцька. Завдяки децентралізацій ним процесам ми отримали плюс 10% до бюджету міста і наш бюджет розвитку зріс із 54 мільйонів у 2014 році до 205 мільйонів у 2015-му. На 2016 заплановано 270-280 тисяч, тож через кошти міського бюджету та міжнародні грантові програми йдемо до енергомодернізації міста. Зараз Луцьк «задає тон» усій Україні.
Ірина Семенова
