Святослав Михайлюк: «В НБА все просто: якщо не виконуєш те, що тобі кажуть – ти не граєш»

Святослав Михайлюк: «В НБА все просто: якщо не виконуєш те, що тобі кажуть – ти не граєш»

Святослав Михайлюк є найзірковішим вихованцем приватної баскетбольної школи Михайла Бродського. 23-річний баскетболіст провів вже два сезони в НБА. Цей сезон для нього став проривним. Михайлюк став одним із ключових гравців «Детройт Пістонс», потрапив на Вікенд усіх зірок НБА. Нещодавно Святослав приїхав на кілька тижнів до Черкас. Наш баскетболіст розповів про достроково завершений сезон, про НБА під час пандемії коронавірусу та нову баскетбольну реальність. Про це повідомляють на офіційному сайті Мавп.

 – Святославе, ти приїхав до України всього на кілька тижнів, але тут практично щодня ходив на тренування. Встиг відпочити?

– Я щороку приїжджаю до Черкас, працюю з тренером Максимом Міхельсоном. Також він до мене в США приїздив минулого літа, ми тренувалися. Зараз коли у нас був час, займалися індивідуально. Приємно повертатися додому, я побачив своїх друзів, всю баскетбольну родину, гравців дубля, Суперліги. Дома завжди добре.

– Також ти знайшов час, щоб відвідати кілька тренувань зовсім юних вихованців школи «Черкаських Мавп», нагородив чемпіонів та відкрив майданчик. Як тобі результати школи клубу?

– Результати чудові. Приємно приїздити щороку до Черкас і бачити позитивні зміни. Баскетбольна школа росте і розвивається, з’являється більше команд, бачу, що зараз у клубі багато команд дівчат. Покращується інфраструктура. Баскетбол виходить на новий рівень. Я розумію, що це результат якісної роботи керівництва клубу.

– Святославе, розкажи про своє міжсезоння в НБА. Зараз «Детройт Пістонс» у відпустці?

– Грубо кажучи, так, у нас відпустка. Але всі гравці, хто хоче тренуватися – приходили на клубну базу і працювали. Ніхто не знав, що буде влітку. Думали, що для тих 8-ми команд, які не потрапили до плей-оф, зроблять такий мінітурнір, як для 22-ох команд в Орландо, тільки в іншому місці. Тоді я не міг приїхати додому, тому що не знав, коли все вирішиться. Зараз всі клуби роблять, щось таке, як Bubble (ізоляційна зона в Орландо, де дограють сезон НБА). У кожного клубу, в кожному місті буде така структура. У нас в Детройті система така – ми приїздимо на базу, заселяємося в готель, нас тестують кожен день. Пересуваємося тільки з готеля в ігрову залу і навпаки.

– Це буде в рамках підготовки до нового сезону?

– Ні, такі заходи будуть всюди, і ми будемо працювати за такою системою, щоб не втрачати час.

– Зараз в розпалі плей-оф НБА. Чи є в середині клубу розуміння, коли стартує новий сезон? Раніше була інформація, що сезон розпочнеться в грудні?

– Офіційної інформації немає. Але найраніше – це грудень. Це при найкращому сценарії така ситуація. Хоча я думаю, що це буде не раніше січня, можливо другої половини. Втім, дуже багато невідомого, ніхто не знає, як буде розвиватися ситуація.

– Які настрої в середині команди зараз, після того, як зняли жорсткий карантин, дозволили тренуватися, відновили поточний сезон?

– Я думаю, що ті, хто хотів, тренувалися і під час найжорсткіших заборон. Люди знаходили зали відразу після завершення сезону. Гравці з команд, які не потрапили в Орландо, знаходили можливість тренуватися. Клуби теж почали роботу. Зараз всі працюють, щоб не втрачати час.

Статистика Михайлюка в другому сезоні в НБА: 56 матчів (27 у старті), 9.0 очка, 1.9 підбирання, 1.9 передачі, 41% з гри, 40% триочкових, 81,4% штрафних.

– Як ти вийшов з карантину? Як працював останні місяці?

– Командних тренувань ще немає. Всі працюють з тренерами індивідуально. У нас два майданчика, половина майданчика на одного гравця і на одного тренера. Зараз шість молодих гравців, які залишилися в Детройті, всі щодня так приходять і працюють. Спочатку в тренажерній залі, а потім на майданчику.

– А лідери команди Блейк Гріффін і Деррік Роуз зараз не тренуються?

– Вони тренуються самотужки, де проживають, там працюють. Нікого в клубі не змушують працювати. Хто хоче використовувати базу клубу, той займається в Детройті. Я залишився, тому що є зала, є вся інфраструктура, я живу в Детройті. Всі умови для продуктивної роботи. Для мене це був ідеальний варіант.

– Розкажи про пандемію в Детройті. Як все відбувалося в моменти найбільшого загострення і яка ситуація зараз, на той момент, як ти вирушав до України?

– Коли карантин тільки розпочався, нікого на вулицях не було. Всі сиділи вдома. Так було близько трьох тижнів – місяць. Далі почали послаблення. Я вже через місяць почав тренуватися на вулиці, а ще через кілька місяців, коли нам дозволили працювати в залах, я відновив повноцінну роботу. Зараз багато обмежень знято, але в заклади і ресторани не пускають без масок, люди ходять у масках, намагаються дотримуватися усіх норм.

– Як повернувся додому, чи побачив якісь серйозні відмінності карантинних заходів в Україні і США, у поведінці людей? Тому що зараз у нас багато людей починає скептично ставитися до всіх заборон, не вірить у серйозність вірусу…

– Так, я побачив, як приїхав. Пройшовся по вулиці, подумав, що люди не дуже знають про карантин. Культурного шоку не було, але побувши кілька днів тут, помітно, що люди не дуже серйозно ставляться до цього. Втім я вважаю, що потрібно дотримуватись усіх норм. Тому що це серйозна ситуація, з цим не жартують.

– Другий сезон в НБА для тебе став проривним. Ти починав як гравець ротації, а потім став одним із ключових баскетболістів «Детройта», стабільно виходив у стартовому складі, потрапив на Rising Stars Challenge. Як оціниш сезон для себе?

– Я думаю, що непогано відіграв цей сезон. Тренер почав мені довіряти. Я думаю, що показував якісну гру, за що й отримав більшу роль. Сподіваюся, що, якщо і далі буду наполегливо працювати, моя роль стане ще більшою.

– За рахунок чого ти здійснив такий прогрес?

– Я думаю, що завжди був готовий до того, коли мене випустять на майданчик. Я знав, що зможу якісно і продуктивно зіграти. Перші чотири матчі сезону я не грав. Потім мене випустили на майданчик, зіграв дуже добре – забив три триочкових, в захисті відпрацював. Далі почав отримувати більше часу. Завдяки роботі на тренуваннях і після тренувань, збільшилася довіра від тренера. Потім травмувався ряд наших гравців, я отримав більшу роль. Все так склалося.

– Розкажи про головного тренера «Детройта», Двейна Кейсі. Це досвідчений, свого роду, олдскульний тренер, втім він непогано працює з молодими гравцями. Які взаємини у тебе з ним?

– Двейн Кейсі – тренер-професіонал. Він дуже доброзичлива людина, і тренер дуже хороший. Він в НБА більше 30-ти років, знає, що робить. Тут ніхто ні на кого не кричить. Хоча, в якихось ігрових моментах можуть говорити на підвищених тонах, десь крикнути. Але в тренувальному процесі, постійно ніхто не кричить, як буває в дитячому чи студентському баскетболі. Тут всі все розуміють. В НБА все просто: якщо не виконуєш те, що тобі кажуть – ти не граєш. Не дієш так, як потрібно – ти не отримуєш хвилини. Якщо не показуєш результат, не розумієш настанов і вимог – тобі буде дуже тяжко пробитися кудись.

– Як зараз оціниш вашу команду? По суті у вас основний кістяк – це молоді гравці, але, в той же час, у команді досвідчені Блейк Гріффін, Деррік Роуз. Чи є розуміння, що буде далі? Перебудова?

– Так, зараз у нас молодий склад. Але є Гріффін і Роуз. Також, думаю, в міжсезоння клуб підпише нових гравців, можливо одну зірку. Гроші в платіжній відомості є, тому точно когось підпишуть. Також у нас є 7-ий пік на драфті. Ми вже поступово перебудовуємося і цей процес продовжиться. Вже зараз роблять ставку на молодих гравців, а не на ветеранів.

– У «Детройта» дуже насичена лінія свінгменів, де є гравці більш-менш одного рівня – Кеннард, Браун, Гелловей, Снелл, ти. Розкажи трохи про конкуренцію на своїй позиції. Яка атмосфера в команді, яке спілкування з гравцями-конкурентами?

– Всі розуміють, якщо ти показуєш результат – ти граєш. Якщо ні, то сидиш на лаві запасних. Всі професіонали, всі спілкуються нормально. У нас всіх одна мета – виграти якомога більше матчів. Коли ми перемагаємо, то всі задоволені. Коли в когось вдалий матч, то ніхто не засмучується, а намагається підтримати один одного.

– Яке бачення наступного сезону? Скоріше за все його проведуть у схожому стилі, як зараз в Орландо? Яке твоє ставлення до такого баскетболу, без глядачів?

– Для мене навіть є певний позитив у цьому. Бо по суті ти граєш у тренувальній залі. Нікого в залі немає, просто дві команди приходять пограти 5 на 5. Ментально це навіть трохи легше. Як зараз під час догравання сезону НБА практично в кожному матчі гравці забивають по 40-50 очок. Для скорерів і снайперів значно легше виконувати кидки у маленькій залі, коли немає трибун і глядачів, тому що перспектива для зору не така широка. Я думаю, мені навіть легше буде за таких обставин.

– Цей сезон у тебе буде останнім за контрактом новачка. Вже наступного літа ти можеш претендувати на значно солідніший контракт. З огляду на це, чи є якась особлива підготовка, щоб краще відіграти сезон у свій контрактний рік?

– Готуюся як завжди, як і минулого сезону, наполегливо тренуюся. Головне, бути хорошим партнером по команді, прагнути перемогти і завжди віддаватися максимально на майданчику. Виконувати настанови тренера. В міжсезоння стараюся працювати із Максимом Міхельсоном, а також з тренерами «Детройта». Все проходить, як зазвичай. Єдине, я в НБА вже провів два сезони, тому ментально вже розумію, що очікувати на наступний сезон. Знаю, як все працює. З цього боку мені легше, ніж було на старті кар’єри в НБА.

 

Реклама

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x