Сергій Сергійчук: “Люди мають пам’ятати про невідворотність покарання – це важливий чинник виховання суспільства”

Сергій Сергійчук: “Люди мають пам’ятати про невідворотність покарання – це важливий чинник виховання суспільства”

В інтерв’ю з новопризначеним очільником Черкаської ОДА Сергієм Сергійчуком – про створення інвестиційно привабливого регіону, відповідальність посадовців перед населенням, особисту мрію і те, чого не можна продати ні за які гроші.

– Скажіть, як рідні реагують на Вашу завантаженість і переїзд?

– Бувало по-різному: сварилися, потім змирилися. Але, звісно, завжди переживають, бо в різних регіонах на службі трапляються всілякі випадки. Зараз ось у Черкасах, і вдома, чесно кажучи, цього не очікували. Як людина відповідальна – погодився й прийшов сюди працювати.

– Які завдання Вам поставили?

– По-перше, реальне, а не бутафорне підвищення рівнів розвитку Черкащини: створення інвестиційно привабливого регіону й, відповідно, залучення інвестицій. Створення мережі виробництв із залученням місцевих промисловців, яким це буде цікаво, а також закордонних компаній; створення легальних, «білих» робочих місць. Тому що дуже багато працюють «в тіні», відповідно, надходжень немає.

А Черкащина ж – край багатий: тут реально чудова природа, люди, історія й великі можливості. Але інфраструктурно бідна – є куди прагнути. 

– Тобто Ви проїхали Черкащиною й таки склалося враження, що бідна? Чи ще якісь є?

– Насамперед, звісно, великий потенціал. Але от те, що я бачу: погана інфраструктура, «убиті» дороги… Направду добре, що почалося «Велике будівництво». Бо коли їздити гарними дорогами, то й настрій кращий, і авто ціле, й добиратися швидше. Так, інфраструктура залежить від цілої низки опорних моментів. Особливо ж, я певен, дорожня інфраструктура важлива для розвитку туризму. Але чому за стільки років практично не було змін – питання до керівників. 

– Ви сказали про керівників… Чи не вважаєте Ви однією з причин такої занедбаності часту зміну очільників? Бо, як на мене, черкащани вже втомилися від того, що наш край нагадує такий собі плацдарм.

– Можна головувати і три, і п’ять місяців, і більше, але який від цього результат? Які проєкти запустили? Що зробили для Черкащини? Можна ж багато розказувати, але сидіти склавши руки. Не хочу когось засуджувати, бо люди самі дадуть оцінку й скажуть, хто і як упорався – і це найважливіше. Скажу за себе: коли сюди йшов, то запропонував конкретні кроки в тих напрямках, що потребують покращення й змін. Приміром, на Черкащині досі немає жодного сучасного сміттєпереробного заводу. Іноземні компанії створюють такі виробництва у самих населених пунктах, і жителі при цьому не відчувають дискомфорту. При сучасних заводах створюють сільгоспвиробництва, басейни, школи.  Існують проєкти, що забезпечують робочі місця для тисяч людей, але у нас жодного не реалізовано. Хоч і відомо, що ресурс сміттєзвалищ майже вичерпаний.

 

– Чи є вже конкретні пропозиції? Бо відомо, що вони були раніше, але далі справа не пішла.

– Може, якісь кулуарні пропозиції й були. Я ж хочу це зробити відкрито. Проєкти є різні – як і способи втілення. Наприклад, є такі, що просто спалюють сміття під великим тиском і високою температурою; а є ті, що переробляють його й надають водень, дизельне пальне, а також електроенергію, що можна використовувати, приміром, для забезпечення комунальних закладів освіти – садочків, шкіл, лікарень. Тарифи, що діють зараз, просто соціально несправедливі. Не може людина отримувати 8 тисяч гривень і половину з них сплачувати за комунальні послуги… І ще при цьому виживати, навчати дітей і таке інше. Час покласти цьому край.

– Зустрічаємося з Вами якраз напередодні Дня вчителя. Чи є такі шкільні спогади, що заклали важливі основи в житті? Чи, може, мали свого вчителя-наставника?

– Звісно, школа заклала свої основи. Але найголовніші сформував у мені рідний дід, який учителював і працював директором школи. От він і виховав у мені головне – совість, порядність і любов до Батьківщини.

– Що вкладаєте в поняття любові до Батьківщини?

– Для мене воно проявляється тоді, коли в країні якісь негаразди. Тоді думаєш не про те, що держава тобі має дати, а про те, як для неї зробити краще. Оце і є патріотизм.

– Але на це мало хто готовий. Як, на Вашу думку, стати більш патріотичним? Чи, може, ми маємо достатньо патріотів?

– Бачимо із сучасної ситуації, що маємо невелику частину активного населення й патріотів, натомість – чимало «диванних воїнів» у Фейсбуці. Одні першими поїхали воювати, а другі взялися коментувати – «там не так, оце не так, ми могли б зробити краще…». Свідомих людей не так і багато. 

– Але їх однозначно має бути більше?

– Однозначно потрібно більше, оскільки з часів Жовтневої революції в країні знищували духовний й інтелігентний цвіт нації. І діяла так звана «негативна селекція». 

Варто пам’ятати, що честь і совість мають два підґрунтя: вони закладені на генетичному рівні й набуті у вихованні – іншого шляху немає. Президент довірив мені роботу в цьому регіоні, і я розраховую, що результат буде, бо є потужна внутрішня мотивація. 

– Ви прийшли на посаду, знаючи, у чому складність регіону? Чи передав вам справи попередник? І чи зустрічалися Ви з паном Романом згодом?

– Чесно кажучи, не знав про всі складнощі цього регіону раніше. Не очікував, що люди будуть говорити у вічі одне, думати друге, а робити третє… І при цьому ще пафосно розповідати про патріотизм. Та, на жаль, «патріоти» нічого не зробили для людей – лише для себе. 

Справи попередник мені не передавав, я в нього їх не приймав. Яка ситуація – час покаже. По факту можу сказати, що «капітальні» ремонти, приміром, в амбулаторіях – це не ремонти. Старі стелі «підшили», щоб не падали, а дошки вкрили товстим шаром фарби… Та це крапля в морі! Вивчаємо. 

– Черкащани славляться специфічним менталітетом. Однаково треба знаходити компроміс із елітами – бізнесовими й політичними. Як плануєте це робити?

– Ніколи не роблю незважених кроків і не берусь за те, чого не розумію. Тому спочатку аналізую ситуацію, а потім приймаю рішення. Щодо компромісів зазначу, що ніколи не піду на такі угоди, що будуть шкідливими для черкащан. Та й слово “еліти” у нашому нинішньому розумінні сприймаю з скептичною посмішкою. Оскільки дуже часто інтереси представників так званої еліти не відповідають інтересам простих черкащан.

– Цікава Ваша думка щодо депутатського складу облради цього скликання. Які сподівання щодо місцевих виборів?

– Я сподіваюся, що прийдуть люди, яким небайдужа Черкащина. І ми спільно реалізуємо ті проєкти, що покращать життя населення. 

У перші тижні ми запустили новий дизельний потяг. Дехто переповідав, що люди цікавилися: чи точно його не заберуть назад, мовляв, тут такі електрички ходять…

На наступний рік у рамках проєкту «Велике будівництво» президент, Кабмін і Верховна Рада підтримали виділення 195 мільйонів на будівництво 30-кілометрової гілки, ще не електрифікованої. Ми хочемо це зробити й запустити електропотяг – інтерсіті з Черкас до Києва.

– А напрямки Сміла–Умань або Черкаси–Умань, що зараз обговорюють, є у планах?

– Вивчаємо це питання.

– То яким Ви бачите наступний склад обласної ради?

– Хочеться бачити його якісно новим, небайдужим до людей і їхніх проблем. Було б добре, щоб стримували власні амбіції на користь вирішення громадських питань. Чому наші еліти так відрізняються від іноземних? Бо там є загальнодержавне завдання перемогти і вистояти, а не якісь вузькопартійні забаганки, партійні проєкти. Коли «згорів сарай – гори і хата», але все «я» та «я»…

Сподіваюся, що започатковані зміни й новий виборчий процес дадуть змогу пройти до ради тим, хто схильний чути громадськість. 

– Вас долучали до формування списків «Слуги народу»?

– Ні.

– Чи маєте стосунок до роботи штабу? Ви є у списках?

– Так само – ні.

– Тобто Ви стоїте осторонь, не втручаєтеся в політичні моменти, але є представником президента?

– Так і є. Я вважаю, що президент зробив правильно, відокремивши посаду очільника області й перебування у списках – це різні речі. Бо коли ти належиш до певної партії, то надто заполітизований і так чи інакше схилятимешся до переваг політсили, а не до виваженої оцінки. Президентові треба надавати об’єктивну інформацію про ситуацію в області – щодо проблем і їхнього вирішення. Треба працювати 48 годин на добу – і того забракне.

 

– Перерахуєте політсили, які, на Вашу думку, подолають 5-відсотковий бар’єр і ввійдуть до облради?

– Як на мене, мають шанси «Слуга народу», ВО «Черкащани», ВО «Батьківщина»… Можливо, і ще хтось, але хто б не був – це мають бути люди, спрямовані на вирішення проблем усієї Черкащини, а не прихильники вузькопартійних інтересів.

Хочу зазначити щодо взаємодії з політичними опонентами: посада зобов’язує зустрічатися і спілкуватися з кожним. Якщо ці проєкти несуть користь, то чому їх не втілювати в життя?

– Тобто Ви готові працювати з Бондаренком, як показали вже на прикладі дитячого садка?

– Я за відкриту і чесну співпрацю з усіма, хто здатний позитивно впливати на розвиток економіки області, зростання добробуту пересічних українців. І те і інше на сьогодні – головна вимога часу. Цього хочуть громадяни, цього від нас чекає Президент України. Запорукою успіху у цьому процесі, безумовно, є здатність керівника області вести діалог з представниками ділових та управлінських кіл. Перше що, що зробив, це зустрівся із головою обласної ради. Перші кроки у налагодженні співпраці з міським головою Черкас вже зробив. Ми зустрічались, обговорювали проблеми міста. 

Уже є результат – мер Черкас обіцяв передати області ділянку під будівництво дитячого садочка у Черкасах у мікрорайоні «Митниця». Об’єкт буде включений до програми Президента «Велике будівництво». Передбачене фінансування в сумі 79 мільйонів гривень. Тому через рік після початку будівництва місто отримає дитсадок на 300 дітей і більше сотні робочих місць.

– Плани є, але от щодо більшості й підтримки у міськраді – питання…

– Думаю, це той проєкт, що має бути показовим для всіх депутатів. Хай тоді кожен із них скаже людям, чому не проголосував. Депутат як представник народу має працювати на його користь – от нехай і покаже на власному прикладі. Це якраз той об’єднавчий момент, коли можна довести оте «не словом, а ділом».

– Що скажете про драматичний театр?

– Драмтеатр зробимо однозначно. Цього року плануємо вже відкрити його.

– Чи порушуватимуть справи щодо нераціонального використання коштів? Адже не може він коштувати скільки мільйонів…

– Багато що люди обговорюють, але мало фактів, тож для початку ми його відкриємо, а потім проведемо комплексну експертизу, аудит. У цьому напрямку теж ведемо роботу.

Ми провели перше засідання антирейдерського штабу й усім я озвучив: не зазіхати на бюджет, робити свою роботу якісно і ставитися до людей з повагою, а не зверхньо. Хто впорається – працюватиме далі.

– Ви ці слова говорили команді, що працює нині. Однак уже бачимо кадрові зміни. Вони триватимуть?

– Так, кадри змінюватимемо. Звільнення – не моя особиста прискіпливість, це рішення з огляду на думку людей. На посадах не місце тим, хто позиціонує себе “великим керівником”, а людей має за дурнів, які ходитимуть до нього по зарплату! Держслужбовець має широку сферу обов’язків, що потребують виконання в повному обсязі. А ті, хто причетний до розкрадання, – відповідатимуть. Просто не все так швидко відбувається, як хотілося б. Ми навіть пришвидшити усунення від посади не можемо, бо є визначена процедура.

– Тобто зараз тим, хто працює й обіймає керівні посади в ОДА, треба ретельніше обдумати кожен крок – зроблений і спланований?

– Не тільки думати, а й зробити так, щоб виправдати свою ефективність. Якщо ти менеджер – то маєш розуміти, що працюєш на людей і маєш покращувати життя населення. Як на мене, заробітна плата посадовця за сьогоднішніми мірками доволі висока, тому треба працювати сумлінно й чесно.

– Ви готові найближчим часом представити власних заступників, керівників із певних напрямків?

– Кадрове питання – насправді непросте, тому що, як уже казав, певна селекція, зокрема й кадрова, відбулася. Щодо ймовірних заступників. Існують певні процедури подання. Не в моїх правилах випереджати події. Тому жодних прізвищ, поки що називати не буду. Незабаром ви їх почуєте і самі зможете зробити висновок про те наскільки ефективний підбір кадрів. 

– Я дізналася, що Ви були учасником бойових дій. Розкажете про це детальніше?

– Завдання виконувалися в інтересах збереження цілісності держави й забезпечення національної безпеки. Про конкретні деталі я розповісти не можу, бо це – операція під грифом «ТАЄМНО». За конкретні результати був нагороджений вогнепальною зброєю. І грамотами, медалями – та то вже таке… Через три роки отримав статус учасника АТО. Не користувався й не користуюся ніякими пільгами. Узагалі, не часто про це розповідаю, але зараз посада вимагає повної відкритості. 

– На Черкащині багато АТОвців, чимало людей потребують реабілітації. Чи є якась окрема програма на рівні області для них?

– Є кілька таких програм. Як їх виконували – не знаю, це питання якраз вивчаю. Вже зустрічався з атовцями, сім’ями загиблих. Звісно, є багато питань, тому треба їх дослідити, тоді вже зможу розказати детальніше. Бо не може бути так, що один отримує пільги, а інший – ні, хоча на це заслуговує. Не може бути так, що користуєшся пільгами АТОвця й отримуєш у кількох регіонах по два гектари землі, тоді як дехто не одержує нічого. Справедливість, як і совість, – вона або є, або її нема.

– Маєте коментарі щодо адміністративного поділу області?

– Загальновідомо, що замість двадцяти районів лишається чотири. Питання керівників вивчатимемо, з кадрами маємо проблему. Взагалі на ці посади керівної ланки я пропоную ввести загальний підхід: хочеш на посаду – надай, крім резюме, рекомендації і власну програму розвитку цього напрямку Це й покаже, чим ти кращий від інших. Тобто запропонуй, що плануєш зробити, нехай люди побачать і проаналізують.

– Тобто хочете сказати, що будуть відкриті конкурси на посаду голови райдержадміністрації?

– Підбір кадрів вестимемо так, а призначатиме президент.

– Але ж Ви маєте рекомендаційний голос?

– Ми запропонуємо кандидатів, а президент підтримає в тому випадку, якщо люди спроможні будуть довести свою ефективність не на словах. Як на мене, треба спочатку призначати на посаду тимчасового виконувача обов’язків – на випробний термін.

– Чи вважаєте особисто, що ланка райдержадміністрації – зайва. ОТГ мають доволі широку сферу повноважень, що тоді входитиме до обов’язків РДА?

– У нас багато людей підходять до поняття ОТГ з думкою «о, зараз ми тут зацарюємо». Тому “державне око” має контролювати цей процес, щоб потім тут не з’явилися умовні «республіки». Тому стримувати, контролювати, скеровувати в русло законодавства РДА мають. 

Які напрямки роботи вважаєте пріоритетними? Які проблеми регіону будете вирішувати невідкладно?

Серед своїх першочергових завдань бачу реалізацію програми “Велике будівництво” на 2020 рік, чітке виконання епідеміологічних вимог. Дуже важливо підготувати область до опалювального сезону. До пріоритетних напрямків належить питання досягнення економічної обгрунотованості тарифів у житлово-комунальному господарстві, розв’язання екологічних проблем області. А серед них найбільш болючою вважаю проблему утилізації сміття і промислових відходів та щодо скорочення шкідливих промислових викидів у довкілля. Велике значення має покращення якості транспортного сполучення Черкас з Києвом та іншими великими містами України. Ми сьогодні запустили дизель з Черкас до станції імені Шевченка. Не менш важливою є і розробка тих проектів, які можуть стати привабливими для інвесторів.

− Бізнес та інвестиції. Як ви збираєтесь заманювати бізнес у регіон? Готові до виконання функцій «інвестиційної няні»?

Це одне із пріоритетних завдань. Ми створюємо Офіс інвестицій при Черкаській ОДА. Це має бути відкритий простір, де допомагатимуть представникам бізнесу у всіх питання: інформаційних, логістичних, юридичних і т. д. 

Робота із залучення інвестицій складається з двох частин. По-перше, це робота з діючими інвесторами, яка передбачає допомогу у вирішенні їхніх проблем. Щоб вони подавали сигнал своїм партнерам про те, що в Черкаській області можна працювати. По-друге – це безпосередня робота по залученню нових інвесторів. Наразі на перешкоді стоїть коронавірус (оскільки ділова активність загальмувалась), але після запуску роботи нашого інвестиційного Офісу ви побачите конкретні проекти.

Порушуватимемо питання аеропортів – й Уманського, і Черкаського. По суті та ж ситуація, що і з драмтеатром: гроші кудись ідуть, а куди – хтозна. Зробили смугу. Раніше аеропорт приймав легкі літаки, зараз же взагалі не приймає. То що ж тоді робили – питання нез’ясоване. Гроші витратили, а контролювати виконання робіт мали технагляд і посадовці, які його наймали.

Словом, це тривалий шлях, який треба пройти. І суспільство має дізнатися про тих, хто халатно, умисно роздерибанив бюджет.

– Тобто можна говорити про те, що винні таки відповідатимуть?

– Ув’язнити – не самоціль. Але люди мають знати, що є невідворотність покарання. Це важливий чинник виховання суспільства. Безкарності немає місця. Те ж саме і щодо рейдерства: украв чи «віджав» – до в’язниці.

− АПК – дуже важливий сектор економіки області, в якому працює багато крупних агрокомпаній і дрібних фермерів. Визначились в пріоритетах щодо того, як реалізувати потенціал і залучати нових інвесторів?

Так, АПК – дуже важливий сектор економіки області. Адже в ньому формується основна частина продовольчих ресурсів. Наразі в нас діють 598 сільськогосподарських підприємств та 1257 фермерських господарств. Серед усіх областей України на Черкащині найбільша кількість сільськогосподарських кооперативів – 121. Ця статистика додає мені оптимізму. Адже ми чудово розуміємо, що саме такі підприємства забезпечують реальними робочими місцями сільське населення та допомагають нашому селу розвиватися. Крім того, це – потужний фінансовий ресурс для місцевих територіальних громад в процесі реформи децентралізації влади.

Ми будемо залучати інвестиції з акцентом на переробку. У нас дуже багато сировини, але дуже низький рівень переробки. Світ з кожним роком буде потребувати все більше продуктів. Сільське господарство – це наша нафта. Чим більше ми будемо переробляти і експортувати, тим більше ми будемо заробляти.

Але перед нами стоять виклики більшого масштабу. Часто правоохоронці беруть участь у рейдерстві або заплющують очі на рейдерство. Наприклад, днями затримали одного із керівників Смілянської місцевої прокуратури на хабара. Прокурор спільно з начальником одного із відділень Національної поліції налагодили протиправний механізм отримання грошей від комерсанта. Встановили «таксу» у майже 20 тисяч гривень щомісяця, ті у свою чергу «гарантували» не перешкоджати нелегальному гральному бізнесу.

Ми вже почали реальну боротьбу з рейдерством. Ми перезапустили роботу антирейдерського штабу. Минулого тижня в Городищенському районі працівники одного підприємства на комбайнах по-рейдеськи збирали врожай кукурудзи на полі, яке належить іншому фермерському господарству. Реакція нашого антирейдерського штабу була миттєвою. Всіх зачинщиків рейдерського нападу було затримано. Думаю, що рейдерам треба зрозуміти серйозність наших намірів покласти край цьому ганебному явищу на Черкащині.

Коли я йшов на посаду голови ОДА, то ставив перед собою завдання підняти інвестиційну привабливість нашого регіону і його аграрного сектору зокрема. І я це зроблю.

− Зараз владою активно піариться тема будівництва об’єктів і ремонту автомобільних доріг у державі. Скільки в області вже зроблено, скільки планується зробити?

− Плануємо реалізувати 11 проєктів соціальної та спортивної інфраструктури: 4 школи, 5 стадіонів, 2 інші масштабні проекти: реконструкція драмтеатру та реконструкція будівлі Чорнобаївського районного спортивного комплексу. До кінця року об’єкти повинні бути запущені. Намагаюся зараз відвувати та особисто контролювати якість. 

Про дороги. Перше, що хочу сказати – з точки зору ефективного використання фінансового ресурсу на будівництво місцевих доріг Черкащина входить у першу 5-ку областей.

Якщо торік на обласні дороги було заплановано витратити 500 млн грн, то цього року на будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг ми в межах субвенції маємо вже 733,8 млн грн. Цікаво, що минулого року з 500 млн було використано 450. Це говорить про те, що вся наша система дорожнього господарства навіть не була готова до надходження такого великого об’єму коштів. Але ті не використані кошти ми передбачаємо використати цього року.

Торік у нас було відремонтовано близько 500 об’єктів, щоправда вони були невеликими. Цього року їх трохи більше 60-ти, але це вже великі і важливі об’єкти. З точки зору доріг державного значення область отримала безпрецедентну суму – більше 5 млрд грн. Ще ніколи область не бачила такої суми. Тобто цього року буде відремонтовано і побудовано більше доріг, ніж за 10 попередніх років.

У нас є чітка система вимог по гарантійним строкам експлуатації. Поточний і середній – це 5 років, капітальний ремонт – до 8 років.

Загалом цього року протяжність відремонтованих автодоріг загального користування місцевого значення становитиме 147,7 км.

 

– Ви вже згадували, що Черкащина – туристичний край. Що ж заважає зробити з області туристично привабливе місце?

– Учора заходили в резиденцію Богдана Хмельницького в Чигирині. Вона ж відбудована 2006–2008 роками, та ці споруди вже розвалюються. Це теж до слова про ефективне використання грошей.

Так, ідея створення «Золотої підкови Черкащини» добра, вона сприяла запуску інфраструктурних проєктів, створенню туристичних напрямків, але ж як реалізована? 

Питання розвитку туристичної сфери напряму пов’язане з проблемою якості доріг. Черкащина має безмежний туристичний потенціал. Але він дуже обмежений інфраструктурно. Наразі активно будуються і ремонтуються дві категорії доріг – місцевого значення (обласні, районні) та державного (міжнародні національні, регіональні). А ще є категорія доріг, які називаються державні – територіального значення. Ці дороги були побудовані ще в 70-ті роки і саме вони ведуть до наших туристичних перлин. Тому нам потрібно ще трохи часу для того, вирішити це питання остаточно. І коли ми це зробимо, це відкриє безмежні можливості для розквіту туризму області.

Друге − це інвестиції в інфраструктуру. Для розвитку цього напрямку створюємо Офіс інвестицій, про що я вже говорив раніше. 

Щодо реконструкції самих пам’яток культури. Президент озвучував плани щодо «Великого будівництва» об’єктів культурної сфери. Наша область вже подала свої пропозиції. 

Ми враховували стан об’єкту, важливість об’єкту, його історичне значення для регіону та можливість стати ключовим туристичним магнітом в регіоні.

  • „Завершення ремонтно-реставраційних робіт на об’єкті „Реставрація фасадів Палацу, Триповерхового флігеля та Башти в’їзних воріт Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника“

 

  • „Завершення проектування, реставрації, реконструкції та будівництво об’єктів „Мисливського замку“ та впорядкування прилеглого до нього парку, м. Тальне“

 

  • „Проектування, реставрація об’єктів Кам’янського державного історико-культурного заповідника (Садиба Давидових)“

 

  • „Садиба Даховського у с. Леськовому (Леськовський палац)“

 

  • „Дерев’яна будівля земської лікарні (архітектор В.Городецький, 1894 рік с. Мошни, Черкаський район, Черкаська область)“.

 

Також зазначу, що Парламент нещодавно проголосував зміни до бюджету на 2021 рік, в якому передбачено виділення коштів на будівництво і реконструкцію низки важливих об’єктів в Каневі. Зокрема, на будівництво Будинку культури на 700 місць в держбюджеті заплановано 65 млн грн. Це будівництво почалося ще в 1984 році і досі не завершене. А могло би виконувати роль культурного об’єкту міста. Крім того, вже незабаром буде відремонтовано й дорогу дорогу, яка веде від Канівської ГЕС до Чернечої гори. На неї виділено з бюджету 10 млн грн. а загалом сума 100 млн грн. 

− Із останнього: вся Україна слідкувала за подіями в Умані. Яким викликам Вам довелось протистояти цьогоріч під час паломництва хасидів?

− До святкування Рош Га-Шану завжди залучали всі відповідальні служби. Ми поважаємо релігійні традиції інших країн, але в першу чергу повинні дбати про безпеку і громадян України, і гостей-паломників.

Цьогорічні виклики: 

  • найперше − епідемія коронавірусу. Це значно ускладнило підготовку. Але спільними зусиллями центральної та місцевої влади, Офісу Президента, усіх відповідальних служб − всі питання вирішили;

 

  • ще під час зустрічі із Послом наполіг на приїзді ізраїльських медиків та поліцейських. У результаті − представники були в Умані;

 

  • вдалося залучити 2,5 млн грн для оснащення лабораторії в Уманській лікарні. Це теж результат спільних переговорів. 

 

Тому хочу подякувати усім за співпрацю. Насправді Умань – це ж теж один із потужних магнітів. Треба лише упорядкувати те, що протягом багатьох років рухалося хаотично. 

– Чи є у Вас мрія і пов’язана з посадою – як головного в області менеджера?

– Я хочу, аби внуки моїх онуків жили в успішній, розвиненій країні. Часто згадують взірцевий Сінгапур – от такою, приміром, я б хотів бачити нашу державу. Ну і друге: Крим – наш.

– А чого б Ви ніколи не зробили ні за які гроші?

– Не продав би принципи.

– Що це за принципи?

– Не вкради.  Вчини по совісті. Не зраджуй самого себе. 

– Чи вірите в Бога? І що для Вас означає поняття віри?

– Я вважаю, що є всевишні сили, що бережуть кожного з нас. Хтось називає Богом, хтось – Аллахом, але є якась вселенська енергія, що нас оберігає. 

– Якби вам дали час на відпочинок, Ви б його провели за комп’ютерною грою, за книжкою чи в подорожі?

– Із 2013 року ще не був у відпустці, тому я б відразу й на пляж, і з книжкою!

 

Спілкувалася Тетяна Очеретяна

 

 

Реклама

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x