30 вересня 2020 р. сьогодні Всеукраїнський день бібліотек. Це моє свято ще з дитинства. Адже я “виріс” у простій сільській бібліотеці непростого, а знакового в історії нашої держави села Суботів, що на Чигиринщині. Моя мама Євдокія Панасівна 46 років очолювала Суботівську сільську бібліотеку, до її цьогорічного “закриття???”. Мамо, я сьогодні вітаю тебе зі святом!!!
Із приємністю і радістю на душі згадую ті щасливі моменти, коли я відразу після уроків зі школи, з портфелем ішов до мами на роботу і допомагав їй. До 11 класу я вивчив всю роботу бібліотеки: від прийому літератури, запису читачів, видачі книг, інвентаризації, підшивки великої кількості газет і журналів (а до середини 90-х років надзвичайно багато виписувалось періодики, і що приємно: люди читали, відвідували бібліотеку) до опису книг у картотеки та щирим спілкуванням із людьми.
Суботівська моя рідна бібліотека була тривалий час школою передового досвіду, зокрема, по краєзнавству: всеукраїнські, обласні, районні семінари проходили у її стінах. Мабуть, саме ця бібліотека і стала тим фундаментом у моєму подальшому освітянсько-науковому зростанні.
Це була історія села….історія духовного осердя села… Сьогодні настав час, коли певні сили, як під орудою якоїсь невідомої суспільної аморальної, на мій погляд, “інфекції“, закривають (вважай – знищують!!!) сільські бібліотеки, та і не тільки сільські…… Там не полатали вчасно кришу, там не вчасно знищили грибок, там ще щось, і два-три місяці і книг немає і є “хороша” підстава закрити культурний заклад. І це вже непоодинокі випадки в нашій державі. Я розумію, що ОТГ на сьогодні вже не в змозі утримувати всі бібліотеки. Але вони в реальній змозі зберегти всі книги для майбутніх поколінь. Прийде час, і ми повернемося до друкованої книги, і ми повернемося до тієї потужної ролі бібліотек саме у формуванні реального, а не махрового українського патріотизму. А щоб до цього повернутись: потрібна потужна інформаційна просвітницька державна політика, потрібна потужна інформатизація бібліотек.
Мій любимий вислів: “Читання – це путівка куди завгодно!!! “ Тож ходімо до бібліотек і читаймо. У книгах мудрість і знання. Всіх бібліотекарів нашої держави вітаю сьогодні із їх днем.
І трішки ностальгічних (і уже історичних) фото моєї рідної бібліотеки у Суботові, якої, як такої потужної і великої, як для села, вже, нажаль, не має, та немає і переважної більшості тих книг, які читало не одне покоління нащадків великого українця Богдана Хмельницького.
