До Всесвітнього Дня хоспісної і паліативної допомоги 8 жовтня 2020 року відбулася Всеукраїнська відкрита онлайн-дискусія «Паліативна допомога – тест на людяність суспільства. Поговоримо про право на життя без болю». Про це повідомляє на своїй фейсбук-сторінці дитячий благодійний фонд “Подаруй дитині світ”.
Всесвітній День хоспісної і паліативної допомоги проводиться щорічно в другу суботу жовтня. Організатором Всесвітнього Дня хоспісної та паліативної допомоги є Світовий Альянс паліативної допомоги, куди входять національні та регіональні організації, які підтримують розвиток хоспісної та паліативної допомоги у всьому світі. Цілі Всесвітнього Дня хоспісної та паліативної допомоги полягають у підвищенні інформованості світової громадськості про проблеми паліативної допомоги та хоспісів, сприяння у створенні умов для того, щоб люди могли висловити свої думки про проблему; підвищення розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб людей, які мають невиліковні захворювання та членів їх сімей; сприяння становленню та розвитку благодійних фондів, здатних підтримувати та розвивати рух хоспісної та паліативної допомоги у всьому світі.
Саме тому, з нагоди цього дня відомі спеціалісти в галузі паліативної допомоги зібралися онлайн, щоб обговорити основні питання, що турбують хворих, їхніх рідних, лікарів та волонтерів громадських організацій, що займаються цією проблемою.
* Під час заходу Олена Коваль, консультант МФ «Відродження», (м. Київ) розповіла про особливості надання паліативної допомоги лікарями загальної практики сімейної медицини та про особливості забезпечення ліками для паліативних хворих із місцевих бюджетів. За її словами, кожні три місяці керівник закладу охорони здоров’я має писати лист до місцевого органу влади. Це дозволить отримати кошти на лікування паліативних хворих, які передбачені чинним законодавством, але які місцева влада не дуже охоче надає медикам.
* Ганна Котенко, виконавчий директор БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне», з міста Рівне поділилася досвідом закупівлі послуг паліативної допомоги в межах грантових програм. За її словами, відколи паліативна допомога увійшла до грантованого пакету медпослуг, кількість охочих отримати її значно зросла. Нині у Рівному 22 заклади подали гранти на цю послугу. Разом з тим, досі існує багато неясностей у цьому питанні. Роз’яснити які намагаються громадські організації. За її словами, одним із завдань подібних організацій має бути також і донесення інформації до самих хворих, щоб вони знали, що мають право на такі послуги і що надаватися вони мають безкоштовно.
* Зоя Максимова, лікар мобільної служби паліативної допомоги БФ «СВОЇ», медичний психолог, лікар паліативної допомоги, асистент кафедри академії післядипломної освіти з Києва розповіла про рівень обізнаності пацієнтів щодо рівня надання знеболення. За словами спеціаліста, багато лікарів не надто обізнані у вживанні знеболювальних препаратів. У деяких випадках самі пацієнти бувають набагато більш обізнані, ніж лікарі і особливо сімейні. Вона також навела багато цікавих практичних прикладів використання препаратів.
* Леся Литвинова, співзасновниця Благодійного фонду «Свої», волонтерка (м.Київ) розповіла про те, чим лікарі можуть допомогти пацієнту, крім обезболювання.
– Паліатив – це не лише про біль. Зокрема наші зусилля направлені на те, щоб зробити життя людини не лише функціональним, а щасливим. Паліативні пацієнти мають знати, що вони можуть хотіти не лише пігулку морфіна, а й просто гуляти, зустрічатися з друзями, займатися улюбленою справою і просто жити. Коли їм про це кажеш, вони не вірять, на жаль.
За її словами, протягом року їхня організація допомогла 550 пацієнтам отримати максимально людські умови в цей життєвий період.
* Попередню спікерку підтримала і засновниця та директор Благодійного дитячого фонду «Подаруй дитині світ» Світлана Федорова:
– Важливо, щоб ми розуміли, що люди з паліативною хворобою мають такі ж потреби, як і всі решта. У нас є програма, в якій ми виконуємо бажання дітей, які стоять на порозі життя і смерті. Я досі пам’ятаю дівчинку, якій ми допомогли здійснити мрію побувати на морі. За словами батьків дитини, ці хвилини були одними з найщасливіших у її житті. Переконана, що це не менш важливо, ніж закони і закупки.
Серед інших спікерів були Максим Босенко, завідувач Черкаським обласним Центром паліативної допомоги при КНП «Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради», (м. Черкаси); Ксенія Шаповал-Дейнега, менеджерка програми “Громадське здоров’я” МФ «Відродження», (м. Київ); Наталя Дацюк, асистентка кафедри паліативної та хоспісної медицини НМАПО ім. Л.П.Шупика, експертка МОЗ із питань паліативної допомоги, (м. Київ).
