Недолугий – безсилий, слабкий, кволий фізично. Чому так багато людей так сильно страждають? Для людей творчих професій страждання і тривога стають заміною музи. Недолугий – дуже круте слово, щоб пояснити всю сутність людського організму. Ми з вами не живемо позитивно, накручуємо себе, боїмося своїх почуттів. Усе це – через «затурканість» й упередженість. Причому більшість людей позиціонують себе побожними, а побожна людина має приймати й любити себе. Так би мовити, віруй у Бога, а сам не плошай.

Біль, який проживає людина, і всі ці близни, що залишаються на душі, картають навіть тоді, коли ми вже щасливі. Просто злишся і зриваєшся, ненавидиш себе і жалієш, боїшся закохатися і зрадити. Тривога переслідує людину з дитинства, бо відразу з молоком матері передається її біль і ось ця «преславута» недолугість-слабина.

Як стати сильною і позитивною людиною? Та ніхто цього не знає? Навіть найпозитивніша людина глибоко в душі не припиняє картати себе. Навіть найсильніший в обіймах коханої особистості стає дуже слабким. Ми з вами не можемо осягнути дзен, дорватися до нірвани чи просто бути в едемі на землі, тому дехто чекає на смерть як руку спасіння. Чому так? Чому хочеться втекти, зникнути? Немає на це відповідей – ні складних, ні простих. Може, хочете поради?

Не скажу нічого такого, чого ви ще не чули; нічого, про що не здогадувалися. У такі складні моменти болю і сірості спробуйте згадати посмішки близьких людей, їхні захоплення, а потім відродіть у пам’яті свої найкращі моменти життя: перший поцілунок, народження дитини або ж просту гру в піжмурки.

Сумуєте ви чи радієте – все це нормальні прояви бажань душі. Головне – будьте чесні з собою і не дайте душі зачерствіти і почорніти.