Оксана Покатілова: «Де батьки сповідують добро, там немає зла, а відповідно, і насильства»

Оксана Покатілова: «Де батьки сповідують добро, там немає зла, а відповідно, і насильства»

У Черкаській області проживає понад 205 тисяч дітей. Водночас Черкащина нараховує велику кількість сімей, які знаходяться у складних життєвих ситуаціях. У таких родинах батьки не мають роботи, ведуть аморальний спосіб життя, не приділяють достатньої уваги вихованню дітей і живуть за рахунок державної допомоги, яку держава спрямовує на дітей. Про відповідальне батьківство та порушення прав неповнолітніх нашому виданню розповідає начальник Служби у справах дітей Черкаської ОДА Оксана Покатілова.

Хто порушник?
Найчастіше порушниками прав дітей є саме їхні батьки. Стусани, підвищення голосу, образливі слова. Усе це також є формами насильства над дітьми. Опинившись у складних життєвих обставинах, деякі батьки починають топити свої проблеми у пляшці, гуляють. У результаті вони стають байдужими до дітей, лишають їх без нагляду. Найстрашніше – відмовляються від своїх малюків у пологових будинках.
Особливо на дитячій психіці позначається розлучення батьків, коли дитині потрібно робити вибір: з ким із батьків лишитися.

Оксана Покатілова: «Де батьки сповідують добро, там немає зла, а відповідно, і насильства»

– За 11 місяців 2016 року 202 дитини набули статусу дітей, позбавлених батьківського піклування через невиконання їхніми батьками батьківських обов\’язків. Ми їх називаємо «соціальні сироти», тобто сироти при живих батьках, – говорить Оксана Покатілова.
За словами пані Оксани, досить часто діти тікають із місць свого простійного проживання через жахливе ставлення батьків. Вони не сприймають такої реальності й не хочуть із нею примиритися, тому обирають шлях утечі. Таких дітей наразі на Черкащині офіційно на обліку перебуває десятеро.

Насильство в сім’ї
Під поняттям «насильство в сім’ї» слід розуміти умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру.
– Це і тілесні ушкодження, і залучення дітей до вживання алкоголю чи наркотиків. Також сюди можна зарахувати і погрози, образи, залякування, приниження, надто сувору дисципліну, яку виховують на почутті страху, – зазначає начальник Служби. – Досить часто дітей позбавляють належного харчування та елементарного одягу.
Насильство відносно дитини – це порушення її законного права на людську гідні і фізичну недоторканість. За таке ставлення до власних дітей у законодавстві України передбачено відповідальність. Горе-батьки можуть понести адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність.
– За вчинення насильства в сім’ї, невиконання офіційного попередження, захисного припису чи не проходження корекційної програми особою, яка вчинила такий злочин, передбачено штраф або виправні роботи, або ж арешт і обмеження/позбавлення волі, – коментує Оксана Покатілова. – А Служба у справах дітей діє як одна із структур, що відповідає за реалізації державноЇ політики щодо попередження насильства в сім’ї.
Згідно із ЗУ «Про попередження насильства в сім’ї» Служба у справах дітей:
– здійснює прийом інформації щодо випадків насильства;
– протягом 3-х днів повідомляє про такі факти органи внутрішніх справ;
– веде облік дітей, що зазнали насильства;
– порушує питання щодо відповідальності тих осіб, що вчинили насильство над дітьми;
– представляє інтереси дітей у судах.

Соціально-психологічна реабілітація
Для дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків, на Черкащині діють обласні центри соціально-психологічної реабілітації. Таких закладів в області два – в Черкасах та Умані. Ці заклади підпорядковані Службі у справах дітей Черкаської ОДА.
У такі центри реабілітації можуть влаштуватися діти від 3 до 18 років. Перебувати там можна цілодобово, отримуючи відповідні послуги, протягом 9 місяців. Потрапити у такий центр можна кількома шляхами: за особистим зверненням дитини; відповідно до акту працівників органів внутрішніх справ, за направленням Служби у справах дітей ОДА.
– Цьогоріч у наших центрах реабілітації отримали допомогу 395 дітей. Це на 72 особи більше, ніж за аналогічний період торік. А нині в таких закладах перебуває понад 100 осіб. Історія батьківської байдужості кожної просто вражає, – нагологушує Оксана Покатілова. – У таких центрах працюють педагоги, юристи, психологи і лікарі. Реабілітація включає усі типи допомоги, якої потребує дитина. Водночас у центрах проводять роботу і з батьками, які починають розуміти свої вчинки.

Анна Крутіхіна

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x