«Я ніколи нікому тебе не віддам»: розповідаємо про аб’юзивні стосунки

«Я ніколи нікому тебе не віддам»: розповідаємо про аб’юзивні стосунки

На початку коханий нагадує прекрасного принца, а стосунки з ним, ніби солодкий сон. Однак через певний проміжок часу ви не впізнаєте ні його, ні себе. Ви дедалі частіше почуваєтеся дискомфортно, а головне замислюєтеся, що вже нікуди не дітися. Бо кому ж я така потрібна: негарна, нерозумна та до того ж, яка не вміє тримати себе в руках.

Якщо ці почуття вам знайомі, ось їхня причина – аб’юзивні стосунки. Якщо ж ні, про них варто дізнатися, аби в подальшому не потрапити в пастку. Журналісти «Нової Доби» поспілкувалися про аб’юз із приватною психологинею Тетяною Полтавець.

 

Аб’юзер — партнер у стосунках, який чинить фізичне або психічне насильство над іншою людиною, або змушує її до інтимних дій. Зазвичай, кривдник не усвідомлює, що формує деструктивні стосунки, однак у взаємодії з партнером нерідко вдається до агресії. Але бувають винятки, коли аб’юзер має пограничний розлад особистості і майже кожні стосунки, відносини чи взаємини будує за цією моделлю.

Види аб’юзу

Найчастіше виокремлюють фізичний, психологічний, економічний та сексуальний. Але в «чистому вигляді» різновиди не трапляються, зазвичай, це своєрідна комбінація видів аб’юзу.

  — Фізичний

Людина застосовує насилля у бік тіла жертви. Це побиття, ляпаси, змушування до вживання продуктів, які впливають на тіло.

Психологічний

Він виявляється в погрозах, шантажі, ігноруванні, образах, приниженні і газлайтингу (навіюванню партнерці, що вона божевільна).

Економічний

Аб’юзер намагається контролювати витрати своєї жертви. Якщо це чоловік, то він не дає грошей дружині, коли вона безробітна та залежна від нього.

Сексуальний

Йдеться не лише про сексуальне насильство, а й примус без бажання, не врахування інтересів і смаків партнерки. Аб’юзер сприймає кохану людину як річ, яка потрібна лише, аби отримати сексуальне задоволення. Зазвичай, бажання, фізичні відчуття і стан жінки насильник не бере до уваги.

Релігійний

Насильник використовує своє релігійне або духовне становище (силу), аби маніпулювати жертвою. Наприклад, маніпуляції в межах релігійних доктрин, щоб примусити партнера до повного підпорядкування. До цього різновиду зараховують випадки, коли аб’юзер висміює релігійність партнерки або заважає їй здійснювати релігійну діяльність.

Чому аб’юзер так поводиться?

Здебільшого це відбувається, коли аб’юзер має викривлене уявлення про стосунки. Наприклад, якщо насильник вважає, що може зблизитися з партнером шляхом маніпуляцій та психологічного тиску. Нерідко таку модель поведінки аб’юзер переймає з батьківської сім’ї. Деякі з них усвідомлюють, що принижують кохану людину, однак продовжують вдаватися до насильницьких дій, бо отримують від цього задоволення.

Натомість є й інша категорія аб’юзерів, які завдають болю іншим несвідомо. Адже вони не думають, що так потрібно поводитися. Якщо їх запитати про кохання чи сім’ю, то, зазвичай, насильники говорять правильні речі. В аб’юзерів найімовірніше немає звички дивитися на себе з боку і цікавитися тим, як живуть інші, порівнювати свої стосунки і батьківську сім ю. В емоційному плані насильники часто «глухі» до власних емоцій та переживань, а отже не виявляють емпатію до коханої людини.

 

Елементи аб’юзу можуть виникати не лише в сімейних стосунках, а й в інших взаєминах, зокрема, дружніх, дитячо-батьківських чи робочих відносинах.

Які дії вказують на перебування в аб’юзивних стосунках?

Спочатку партнер-домінант презентує себе з кращого боку: систематично дарує подарунки, виявляє турботу, цікавиться справами та постійно виокремлює час для коханої. Коли жінка стає прихильною до аб’юзера, то він починає «закручувати гайки».

Насамперед насильник здійснює тотальний контроль за жертвою.

Наприклад, постійно спілкуватися з партнером і обмінюватися новинами – це нормально. Однак поступово турбота змінюється на тотальний контроль, коли аб’юзер цілодобово прагне знати, де і що робить його кохана людина. Також партнер вимагає пояснень, із ким жертва проводить час. Це ще один спосіб контролю, за допомогою якого аб’юзер змушує жінку почуватися винною.

 

Соціальна ізоляція

Нерідко насильник робить так, аби жінка менше спілкувалася з батьками, друзями чи колегами. Він може говорити, що вони мають негативний вплив на стосунки або в них неправильні погляди на життя. Зазвичай, жінка не помічає як опиняється в ізоляції, а взаємини з друзями зруйновано.

 

Шеймінг

В аб’юзивних стосунках чоловік намагається присоромити жінку маскуючи це у вигляді доброзичливих компліментів: «Може, ти почнеш бігати вранці?», «Не хочеш пофарбувати волосся в інший колір?», «Звільнися із роботи, адже ти так втомлюєшся». І поступово ці висловлювання набувають більш агресивну форму. У більшості випадків жінки не чинять опір такій поведінці, а сприймають ці дії, як турботу та прояв кохання.

 

Звинувачення у зраді

Партнери-домінанти, зазвичай, дуже ревниві, тому він може безпідставно звинуватити жінку у зраді. Натомість жінка може заперечувати будь-які стосунки на стороні, але це ще більше дратує аб’юзера і створює додаткові конфліктні ситуації.

 

Фінансові обмеження

На жаль, якщо на початковій стадії аб’юзер вдається лише до психологічних маніпуляцій, то згодом й застосовує економічне насильство. Зазвичай, воно може набувати безліч форм. Насильник контролює кошти, до яких має доступ партнерка, встановлює ліміт на картках або ж обмежує години, протягом яких жінка може працювати.

 

Емоційні гойдалки

Важлива деталь, на яку обов’язково потрібно звертати увагу – це перепади настрою в аб’юзера. Одного дня він може бути злим, роздратованим та відчуженим. Іншого ж разу навпаки – насильник перебуває в хорошому гуморі, вибачається за неналежну поведінку, дарує квіти та подарунки.

Під впливом зазначених елементів аб’юзу жінка поступово втрачає зв’язок з дійсністю. Після цього її реальністю стає аб’юзер, але вона не може зрозуміти який він насправді. Із соціальною ізоляцією, психічними порушеннями та без підтримки важко припинити аб’юзивні стосунки або хоча б почати задумуватися про це.

 

У культуральному сценарії в жінки закладено, що вона має бути слухняною та «гнучкою», шукати підходи до чоловіка. На жаль, нині для більшості жінок розлучення – це «фіаско». Більшість з них залишається в аб’юзивних стосунках, аби не бути в соціумі як «другосортна людина». Загалом сучасне суспільство засуджує жінку, яка не підлаштовується під чоловіка. Тому через стереотипність поглядів жертви насильства переважно продовжують жити з кривдником.

Чому жінки хочуть пов’язувати долю з такою людиною?

Із давніх-давен сформувалася думка, що стосунки з чоловіком – це єдина можливість реалізуватися.

— В іншому випадку жінка створює сім’ю з аб’юзером, бо бачила таку модель поведінки змалечку. Наприклад, якщо її мати не розлучалася з батьком лише, аби він був причетним до життя дітей (навіть, якщо вже давно не бере участь в їхньому вихованні). Тому в дорослому віці жінка може дублювати цей сценарій.

— Інша причина – віктимність (схильність стати жертвою). У цьому випадку жінка намагається догодити соціуму та нехтує власною безпекою. Наприклад, якщо перед побаченням у неї виникає погане передчуття, але вона не відмовляє обранцю, бо вважає, що у подальшому може залишитися самотньою.

Перераховані ознаки активно сприяють перетворенню жінки на жертву. Тому, вона не усвідомлюючи цього, виходить у світ із «червоними маячками»: «у цій ситуації на мене можна кричати», «а тут обмежити і я не чинитиму опір».

 

Краще їх узагалі не створювати. Якщо у вас виникають найменші сумніви щодо поведінки чи ставлення партнера, то краще проконсультуватися не лише з психологом чи юристом, а й обговорити це питання з подругою чи мамою. У цій ситуації потрібно знайти людину, яка висловить третю думку. Адже, емоційні гойдалки, суперечливість поглядів насильника та жертви збивають жінку з пантелику.

Також жінка має шукати внутрішні ресурси та мотивацію. Зазвичай, якщо жертва багато років живе з аб’юзером, то поведінка насильника стає звичною. Жінка має фільтрувати соціальні зв’язки, бо є ті, хто допомагають вирішити запитання, а інші докладають зусиль, щоб вона почуватися комфортніше в аб’юзивних стосунках.

Як аб’юзеру впоратися із своєю поведінкою та змінитися?

Насамперед, у кривдника повинно з’явитися внутрішнє бажання, якщо його немає, то нічого не вийде. Це досить важкий шлях і люди, які визнають, що тиранували близьких – герої. Насамперед, аб’юзер повинен визнати, що проблема існує. Опісля в нього відбувається процес переживання прочуття провини. Насильство в будь-якому вигляді травмує всіх: жертв, аб’юзерів та спостерігачів. Далі, зазвичай, відбувається чотири етапи: злість, пошук звідки насильник перейняв цю модель поведінки, переосмислення вчинків та прийняття.

 

Спілкувалася Наталія Кузнєцова

 

Реклама

Реклама

Реклама

5 1 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x