Ольга Шарапа: “Різдвяна листівка є символом щирих родинних взаємин…”

Ольга Шарапа: “Різдвяна листівка є символом щирих родинних взаємин…”

День різдвяної листівки відзначають 9 грудня. Директорка Черкаського обласного музею «Кобзаря» Ольга Шарапа розповіла кореспондентам «Нової Доби» про появу святкових поштівок в Україні, їхні різновиди та найбільш поширені сюжети, які були зображені на тематичних картках.

Нині в закладі презентують 130 новорічно-різдвяних листівок, однак їхня загальна кількість набагато більша. Працівники музею самостійно збирали поштівки та спільними зусиллями описували кожну з них, зокрема, досліджували дату виготовлення та авторство.

– Раніше напередодні Нового року та Різдва поштар приносив до хати вітальні  листівки від друзів, родичів, знайомих. Мистецьки оформлені, вони були частиною свята, якими прикрашали ялинку, ставили коло образів, просто пришпилювали до стіни, а найчастіше клали до сімейного альбому, де картка зберігалася роками. Вітальна поштівка у цей спосіб ставала символом щирих родинних взаємин, дружби, симпатії, вона засвідчувала глибоку повагу до адресата, – зазначила Шарапа.

За її словами, на святкових картках, зазвичай, зображений обрядовий момент свята. На більшості листівок – зимові сюжети, постаті колядників, щедрувальників, посівальників. На новорічних – майже завжди присутні атрибути свята: ялинка, Дід Мороз, Снігуронька, прикраси.

В Україні перші ілюстровані листівки з’явилися в 1895 році, коли київський видавець Степан Кульженко надрукував серію кольорових карток з видами Києва. Зараз важко сказати, якою була перша українська саме новорічно-різдвяна листівка. Дослідники вважають, що вона з’явилася на межі ХІХ – ХХ століть, приблизно в 1900 – 1901 роках, – зауважила Ольга Шарапа.

Як зазначила директора музею «Кобзаря», митець (більшість з них були самодіяльними), який виготовляв святкову поштівку, рідко зазначав на ній місяць та рік. Зазвичай, на листівці зображений святочний сюжет або його елементи і, часом ініціали художника. Найчастіше дату вдається встановити завдяки написам на звороті та поштовим штемпелям.

Приблизно з 1902 року на західноукраїнських землях з’явилися повноцінні вітальні картки, намальовані українськими, а інколи й польськими митцями. Тоді святкову картку створювали початківці малярського ремесла, які згодом стали загальновідомими, можна сказати – метрами українського образотворчого мистецтва. Це – Ярослав Петрак, Осип Курилас, Антін Манастирський, Олена Кульчицька. Такі листівки іноді перевидавалися у кількох видавництвах. На них змінювалися написи та час, а також не зазначали авторство, – сказала Шарапа.

Закордонна листівка початок ХХ ст.
Закордонна листівка початок ХХ ст.

Вона додала, що різдвяно-новорічні листівки друкувалися в Україні найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!». Революція 1918 року та встановлення комуністичного режиму заборонили релігійний аспект вітальних листівок. Після цього святкові листівки виготовляли переважно лише на Новий рік.

– У колекції музею є небагато листівок 1940-х років. Основний масив поштівок – новорічні вітальні картки радянського часу. Вони майже всі не вирізняються високим художнім та поліграфічним рівнем. На картках можна побачити відголоси подій і тенденцій радянського суспільства, як от: космічні досягнення, дружба народів СРСР, побажання трудових успіхів. Дуже рідко трапляються на листівках цього часу суто українські елементи: Дід Мороз, який грає на бандурі, двоє гуцулів, які танцюють під ялинкою, хлопчик на санях, одягнений в українське національне вбрання, – зауважила директорка Черкаського обласного музею «Кобзаря» Ольга Шарапа.

За її словами, відродження різдвяних листівок відбулося з кінця 1980-х років. На поштівку повернулися сюжети народження Христа, зображення Церкви, Віфлеємської зірки, дідуха, колядників, родини за Святою вечерею, українських історичних персонажів.

– Із приходом незалежності України ситуація змінилася. Знову з’явилися святкові картки до Різдва та Нового року. За рідкісним винятком, ці листівки виготовлені на високому мистецькому рівні і є окрасою будь-якої колекції, – сказала Шарапа.

Реклама

5 1 голос
Рейтинг статті
guest

1 Коментар
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Таня

Дякую за матеріал!

1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x