У Черкаському центрі крові збирають ковідну плазму для виготовлення медпрепаратів

У Черкаському центрі крові збирають ковідну плазму для виготовлення медпрепаратів

Завдяки приватно-державному партнерству Черкаський обласний центр служби крові – один із двох таких в Україні, де можуть гарантувати повну безпеку компонентів крові для переливання, адже для цього тут встановлено новітнє устаткування. Як заклад працює в умовах пандемії та як впроваджують проєкт збирання плазми крові від людей, які перехворіли на Сovid-19, щоб використати її для профілактики – у матеріалі Романа Кирея.

Як розповів керівник установи Ярослав Березань, фактично завершено роботи з облаштування центру, встановлення апаратів. Один з нових, який запрацював кілька тижнів тому, автоматично визначає групу крові, резус-фактор. Отож те, що раніше робили зазвичай у лабораторіях під мікроскопом, тепер виконує апарат. Це означає, що вдалося уникнути людського чинника, тобто запобігти можливій помилці. Наслідки для пацієнта, якому переливають компонент крові, можуть бути відчутними.

Унеможливити людський чинник

Якщо помилились у визначенні групи крові чи резус-фактора, у кращому разі підвищиться температура, а в гіршому – усе може закінчитися реанімацією.

Кров досліджують за п’ятьма показниками: крім згаданих групи та резус-фактора, визначають групи антигенів КЕLL, що підвищує безпеку компонента крові. З наступного року планують запустити вірус-інактиватор — апарат, який убиває всі віруси у крові. Він дуже важливий для лікування онкохворих. Тут сподіваються, що використовуватимуть його за державною програмою.

Кров досліджують методами ІХЛА (імунологічна реакція антигенів з антитілами ) і ПЛР. Усе це гарантує стовідсоткову безпеку компонента і дає змогу вийти на європейський рівень якості й безпеки, хоч в українських державних вимогах до компонентів крові для лікувальних закладів такого не передбачено. Однак як підкреслив Ярослав Григорович, це роблять і практикуватимуть надалі, аби бути впевненими, що компоненти «Черкаси-Плазми» безпечні.

До речі, недавно служба отримала сертифікат ISO стосовно управління якістю та сертифікат німецької аудиторської компанії. Центр заздалегідь готується до впровадження стандартів поводження з компонентами крові, донорами та пацієнтами, чинними у країнах Євросоюзу.

Дотримуємося вимог міжнародних стандартів

«Чи потрібен, на вашу думку, державний контроль таких центрів крові?» — запитую керівника.

«Упевнений, що він має бути. Адже донорство та лікування компонентами крові — це насамперед безпека людини та захист її життя. Контроль має бути на кожному етапі: як беруть кров, обстежують, зберігають, транспортують і переливають. Наприклад, якщо плазму крові треба зберігати в температурі -30 і можна це робити протягом двох років, то тромбоцитарну масу, яку використовують чи не найбільше для онкохворих, можна зберігати протягом п’яти діб в разі постійного коливання і температури +22, +24 градуси за Цельсієм. А еритроцити — до 40 діб із температурою +2 — 8.

Умови й технологія зберігання різні, саме на цьому етапі можуть виникати невідповідність чи недотримання технології. А це шкодить здоров’ю.

Щодо способів контролю — ми самі контролюємо всі етапи роботи. Наприклад, усі наші контейнери для транспортування обладнано електронними зчитувачами температури, які можна приєднати до комп’ютера й побачити, як змінювалася температура протягом певного періоду.

Проводимо валідацію всього нашого обладнання для зберігання компонентів крові. Є власна морозильна камера, де шокова температура -60, а температура зберігання -30 градусів. Перевіряємо самі себе — витрачаємо на це і кошти, і час.

Ми зіткнулися з тим, що в Україні немає виробників термометрів, якими можна виміряти температуру до -100 градусів, із повіреним паспортом. Знайшли одне підприємство в Києві, яке може надати цю повірку.

Тож буває, що сама промисловість та контролюючі органи ще не готові до впровадження вищих стандартів. Ми місяць витратили на пошуки того, хто зможе достовірно виміряти температуру всередині контейнера і як вона змінюється протягом години. Так, це специфічна послуга, але вона вкрай потрібна! Ті компоненти крові, які далі надходять на виготовлення ліків, мають відповідати максимальним стандартам, лише в такому разі можемо говорити, що ліки безпечні і високоякісні».

Аврали відійшли в минуле

Як же змінюється ситуація в області з компонентами крові? Чи поліпшується вона з уведенням у дію сучасного обладнання на «Черкаси-плазма»?

Найскладніше, як розповіли в центрі, було на самому початку пандемії, коли транспорт не ходив, а люди остерігалися виходити на вулицю. Щоб забезпечувати запас крові, її здавали навіть працівники центру. Тоді було по 2—3 донори на добу за потреби 10—15. Тепер уже багато хто звик до карантинних обмежень.

Те, що бачать донори, відвідуючи «Черкаси-Плазму», — важливий сигнал для них: колектив центру намагається створити найкращі умови — додержувати зразкової чистоти, використовувати одноразові витратні матеріали. Хоч би які затрати доводилося робити (навіть коли захисні маски коштували по 13 гривень за штуку), ними забезпечували весь персонал. Те саме і з медичними рукавичками та іншими засобами захисту. Ажіотаж на ринку медичних засобів — це не проблема ні донора, ні пацієнта. Саме тому тут беруть на себе ці турботи.

Щодо ситуації із забезпеченням компонентами крові — в області майже не трапляється таких ситуацій, коли в авральному порядку всі шукають кров. В окремих екстрених обставинах служба крові реагує оперативно.

А переломити ситуацію на користь пацієнта вдалося завдяки тому, що всі лікарні області, які потребують компонентів крові, уклали з центром відповідні угоди. Навіть тому, хто не може в певний момент оплатити потрібну послугу, сприяють і пропонують різні програми. Є волонтери, які безоплатно здають кров і її так само безоплатно передають у лікувальні заклади. Забезпечують усіх у необхідній кількості.

Не тільки заради грошей

Популяризація закладу, безумовно, дає плоди. Зрозуміло, що хтось здає кров, щоб отримати компенсацію. Нині побільшало тих, хто перехворів на Сovid-19 і, здавши плазму, може отримати за місяць до двох тисяч гривень. Діє спеціальна програма, й завдяки крові з антитілами до цього вірусу розробляють ліки.

Ярослав Березань пропонує порівняти цифри: в січні 2020 року було 800 донорів, з них 310 — крові, 430 — плазми. У зв’язку з тим, що лікарні зменшили обсяг планових операцій, потреба в компонентах крові змінилася. У листопаді було 1877 донорів усього, 193 — крові й 1625 — плазми (із них більш як 300 — з антитілами Сovid-19).

Важливу роль відіграє система пільг.

«До нас приходять різні категорії донорів, і кожен приходить по своє, — пояснює Ярослав Березань. — Далеко не всі приходять тільки заради грошей. Комусь важливі, наприклад, два вихідні, які офіційно надають донорам. Є чимало волонтерів. А в місті Суми, приміром, для почесних донорів рішенням міської ради встановили 25-відсоткову знижку на комунальні послуги. Для багатьох це значний аргумент.

Почесним донором, здаючи плазму, можна стати за 2—3 роки. З донорами крові розраховуємося за державними нормативами, а з донорами плазми — згідно з нашими фінансовими розрахунками.

Проєкт збирання так званої ковідної плазми діє з літа. Тепер дедалі більше людей одужують, тож пішли до нас масово. Платимо тим, хто перехворів, близько тисячі гривень за донацію (залежно від об’єму) з відрахуванням усіх податків. Важливо, щоб і держава не тільки фінансовими заходами агітувала за розвиток донорського руху в Україні».

«Скільки крові в Черкасах уже здали ті, хто перехворів на COVID-19?»

«Завод у Білій Церкві, який переробляє плазму крові, входить до альянсу тих, які розробляють нові ліки. Який саме буде кінцевий продукт, поки що сказати складно. Та вже нині «Біофарма» виробляє потужний імуностимулятор «Біовен». МОЗ уже внесло його у протокол лікування коронавірусної хвороби. Препарат пройшов клінічні дослідження, підтверджено його високу ефективність, ліки активно використовують.

На 1 грудня на Черкащині зібрали 230 літрів ковідної плазми крові. Як відомо, ми застосовуємо метод апаратного плазмаферезу: еритроцити, тромбоцити та інші клітини крові залишаються в донора, а для виробництва ліків збирають лише плазму. На відміну від донації крові, цю процедуру організм переносить легше.

Загалом наші підприємства в Україні зібрали більш як тонну. Серед лідерів Харків, адже там дуже багато людей вилікувалося від коронавірусної хвороби.

Механізм такий: приходить донор і здає кров або плазму. Ми робимо тест, і якщо є антитіла, повідомляємо людину, що є певна сума й вона може її отримати.

Нині у протокол лікування навіть вносять переливання ковідної плазми. Запас її достатній, а як саме лікувати, вирішують лікарі. Також додам, що науковці «Біофарми» активно працюють і над створенням вітчизняної вакцини.

Новий закон додасть безпеки

Раніше діяльність служби крові регулювали 107 нормативно-правових актів: закони, накази міністерства та постанови, деякі з них навіть успадковані з часів СРСР. Чинності Закону «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», підписаний Президентом України 20 вересня цього року, поки що не відчули, адже основні зміни передбачено впровадити з часом. У нас дві мети: забезпечити людей безпечними компонентами крові та зібрати для заводу плазму, з яких виготовлятимуть ліки.

Найважливіше для нас як для підприємства те, що новий закон захищатиме права донорів та пацієнтів, коли всі його норми наберуть чинності. Мені імпонує, що діятиме ліцензування центрів крові — таких, як наш. Чому це важливо? Мають бути прописані вимоги до устаткування та персоналу, вимоги до процедур забору, зберігання, транспортування компонентів крові. І це вже не застарілі акти, якими в Україні ще послуговуються. Враховано й сучасні хвороби, й прогресивні технології, й досвід науковців та лікарів, адже наука постійно розвивається.

Переконаний, що новий закон додасть безпеки донорові й пацієнтові. Ліцензування таких центрів запровадять після того, як буде створено відповідний контролюючий орган».

Підготуватися завчасно, вважають черкаські фахівці, абсолютно нескладно. Потрібно, аби місцева влада фінансово й організаційно підтримала такі комунальні підприємства. Адже нині можна прочитати термінові повідомлення, що вкрай потрібна кров у певну область. Цілком очевидно, що підходи до роботи таких підприємств слід змінювати.

В обласному центрі служби крові переконані, що іншого шляху, ніж розвиток, немає і не може бути, бо кров нічим не замінити. У масштабах області це невеликі кошти, існують і державні програми фінансування центрів крові. Однак робити це потрібно вже зараз, а не чекати й дотягти до того, доки введуть ліцензування.

Насамкінець.  Важливо переймати позитивний досвід – як це працює в інших країнах. Готові поділитися власним досвідом і черкащани. Тут важлива не лише медична складова, а й розвиток менеджменту, практика співпраці з лікувальними установами та багато іншого.

Усі звикли: якщо такий центр комунальний, то область фінансує, а лікарня бере компоненти крові безплатно. І чомусь ніхто не говорить, що Національна служба здоров’я України теж надає кошти на закупівлю крові. Чому ж не можна зробити так, щоб держава давала на це гроші, а лікарня закуповувала високоякісні компоненти крові як звичайні ліки?

У «Черкаси-Плазмі» вважають цей механізм дієвим. Адже й саме підприємство нічим не відрізняється від будь-якого комунального закладу.

Реклама

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x