Падіння «ленінських ідолів» на Черкащині свідчить про те, що український народ нарешті відмовляється від безбожного комуністичного минулого. Про це в церковній проповіді в неділю Страшного суду (23 лютого) сказав митрополит Черкаський і Канівський УПЦ Софроній (Дмитрук).

Про це «Новій Добі» повідомили в прес-службі Черкаської єпархії.

На думку Владики, кровопролиття на Майдані є своєрідним земним образом Страшного суду. Але це була боротьба людини з людиною. Натомість у нашій історії були й такі часи, коли людина боролася з Богом.
– Нам треба молитися, щоб ніколи більше наші люди не піднімали руку на Бога. Уже підняли в 1917 році… На щастя, сьогодні ми прийшли до того, що «лисий диявол» в Україні повержений. Це – свідкування, факт, від якого нам нема куди дітися. Україна буде новою не після Майдану, а після того, як не залишиться жодного «лисого» в Україні! Це – не політика, це факт. Це – чинник, який досі сидить у головах досі, – наголосив владика Софроній. – І це свідчення того, що оголошувати війну Богові – небезпечно. Коли людина щось завойовує у своєму житті, вона повинна молитися, просити Бога закріпити те, що вона отримала.
Неділя Страшного суду, за словами митрополита, – добра нагода, щоб подумати, який буде кінцевий результат життя кожного із нас.
– Страшний суд – не в покаранні, а у відкритті того, як кожен із нас прожив своє життя. Грішна людина побачить, якою вона є насправді, й сама не зможе піти до Раю. Для недостойної людини Рай буде ще гірший, ніж пекло. Тому кожен із нас сам має обрати собі дорогу – дорогу, щоб заслужити Вічність, – наголосив Владика Софроній.
Він нагадав, що кожна людина у віці розуміє, як швидко минає людське життя і як мало значать швидкоплинні «насолоди».
– Дехто має мільярди доларів у західних банках, а користі з того? Тебе взяли – й «по шапці» з посади міністра, прем\’єра чи президента. Запитується: кому, навіщо і скільки потрібно? Потрібно – небагато: зробити добро для ближнього, щоб Господь тебе помилував у Вічності, – підсумував Владика. – Хай Господь укріпляє нас на молитву за Україну. Бо тільки сама молитва, саме звернення до Бога може врятувати Україну – без крові, без страждання.