На порозі – новий 2021 рік. Чим же запам’ятався непростий 2020-й і які сподівання покладаємо на найближчий час? «Нова Доба» розпочинає передсвятковий проєкт, аби підбити підсумки року разом із відомими черкасцями.

Громадська діячка Вікторія Феофілова – про новий досвід відпочинку й бізнес, новорічне бажання та лікер у подарунок.

– Назвіть три головні події 2020 року.

– У суспільному житті – це пандемія та всі пов’язані з цим зміни (карантинні обмеження, хвороби, перекриття кордонів, економічний спад). Можна сказати, що ми проводжаємо 2020-й в іншому світі, ніж зустрічали.

І, звісно, вибори: місцеві в Україні, президентські в США. Також, якщо говорити про світ, то мене вразили події в Білорусі.

Для Черкаської області це – зміна голови ОДА.

Якщо ж про особисте, то мій син вступив до коледжу, а чоловік почав випікати крафтовий хліб, яким уже ласують багато жителів Черкас. Це також вплинуло на мене: тепер я допомагаю перетворити хобі в бізнес і це цілком новий для мене досвід.

Крім того, усі ми перехворіли на ковід, що теж важливо в нинішній ситуації.

– Які найпозитивніші спогади цього року?

– Цього року я відкрила для себе три цілком нові види відпочинку: сап-веслування, велосипед і рафтинг.

SUP-рух у Черкасах став для мене справжнім відкриттям і я дуже рада приєднатися цієї неймовірної родини людей, які разом творять культурне життя міста. Чудові івенти, проведені ними на міському пляжі, об’єднують тисячі людей – це просто диво!

На велосипед цього року я сіла вперше: так сталося, що в мене ніколи його не було, і востаннє я каталась на триколісному. Поки що почуваюся не дуже впевнено, але наступного року продовжу тренування.

А от рафтинг на Південному Бузі у Мигії (Кіровоградська область) мені сподобався, але ми були вже у серпні, коли вода спадає. Тож хочемо повернутися до цього навесні: поїхати десь у травні, коли річка повноводна.

– Що було найнеприємнішим у році, що минає?

– Усі ці неприємні зміни, пов’язані з епідемією. Я дуже виснажилася через переведення всієї роботи в онлайн-формати. За натурою я – екстраверт, мені потрібно багато живого спілкування з людьми, через це я заряджаюся енергією. А коли працюєш із тими ж людьми через чорне вічко веб-камери, то найчастіше лише віддаєш енергію.

Також я перенесла доволі серйозну операцію і це додало зайвих переживань.

Неприємними для мене були і результати місцевих виборів: мало того, що залишили попередню корупційну владу в Черкасах, зміцнили позиції одіозного регіонала Яценка, так ще й обрали представників відверто проросійської ОПЗЖ .

– Чи загадуєте ви бажання в новорічну ніч і чи здійснювалися вони?

– Уже 6 років загадую одне й те саме бажання, що, нажаль, досі не збулося – припинення війни в Україні і відновлення наших територій.

– Який найбільш пам’ятний подарунок ви отримували, чи хотіли б отримати?

– Чесно скажу: усі важливі для себе речі купую собі сама: не покладаюся на те, що хтось має здогадатись і подарувати, що мені потрібно. На Новий рік отримую приємні дрібнички. Наприклад, одного року друзі подарували пляшку власноруч виготовленого трояндового лікеру із ними ж написаними віршами на етикетці. Це – запам’яталося!

– Що б ви побажали друзям, рідним та колегам на Новий рік?

– Намагатися бути щасливими попри всі шалені зміни. Триматися за руки й берегти одне одного.