Артем Лавданський: «Наукова галузь на самому вістрі розуміння»

Артем Лавданський: «Наукова галузь на самому вістрі розуміння»

У межах проєкту «ПРОФрентген» кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії, старший науковий співробітник ЧДТУ Артем Лавданський розповів журналістам «Нової Доби» про наукову діяльність, програмування, а також про реалізацію поточного проєкту, що стосується розробки мобільної системи захищеного інформаційного обміну для військових і цивільних підрозділів державних структур.

“Програмування – це творча професія” 

У 10 класі мені батьки купили комп’ютер. Я дивився, як він працює  і мені захотілося створювати щось самому. Можна сказати, що в програмуванні я самоучка. Для мене все просто, бо є комп’ютер, текстовий редактор, а тому можна створювати те, чого ще не було. Починав з того, що робив якийсь програмний продукт на основі програм, які вже існували. Якщо спочатку я використовував для експериментів той же калькулятор, то зараз зосередив увагу на web-розробці.

Програмування – це творча професія. Потрібно мати знання, хист до того, щоб щось нове придумати і витримку, аби довести задум до практичного використання. А також обґрунтувати,  що це є важливим і можна використовувати в якійсь галузі.

Якщо говорити про вже розроблені проєкти, то якусь роботу виокремити як найкращу не можу, адже намагаюся робити все якісно. Вважаю, що можна прагнути до ідеалу і отримати хороший продукт, або прагнути хорошого і отримати поганий продукт. Тому намагаюся добре і правильно зробити, щоб проблем не було.

Програмування – це більш прикладне інженерне завдання, а наукова діяльність – то розробка нових протоколів, у моєму випадку –  засобів шифрування. Захопився наукою я десь на 5 курсі навчання в ЧДТУ. Спочатку більше орієнтувався на якісь практичні інженерні завдання, але магістерська робота йде як наукова і я цим захопився.

“Не помиляється лише той, хто нічого не робить”

Я захотів розібратися в принципах та основах роботи систем комп’ютерної безпеки, а для цього необхідні вже деякі наукові знання. Наприклад, можна взяти той самий інтернет, коли заходиш на якийсь сайт, то встановлюється захищене з’єднання в Google Chrome. Це протокол починає працювати. На одному етапі все просто, якщо розібратися в цьому більш докладно і покращити певні аспекти, то тут вже потрібна наука. Адже шифрування досить складна тема і для того, щоб зробити щось нове потрібне наукове підґрунтя.

Найскладніше для мене було обрати правильне направлення дослідження, адже можна почати працювати над якоюсь темою і не досягти бажаних результатів за конкретний проміжок часу. У роботі доводилося помилятися, щось переробляти. Але це звичайна річ.  Бо не помиляється лише той, хто нічого не робить. Але найважливіше, вчасно виявити неточності та виправити і правильно реалізувати систему.

Мене цікавить сам процес розробки та реалізації проєкту. Я можу працювати декілька днів над проблемою і не знайти рішення, але після невеликого відпочинку, навіть уночі, прокинуся і придумаю, як знайти вихід з тої чи тої ситуації. Думаю, мозку потрібно періодично відпочивати, щоб швидше по полицях все розклалося.

Наукова діяльність і розробка проєктів

За весь час у мене було декілька наставників із ЧДТУ. Найперше, це Еміль Фауре – мій науковий керівник з кандидатської дисертації. Зараз він працює проректором з науково-дослідної роботи та міжнародних зв’язків, а також Валерій Швидкий – був керівником у Еміля Віталійовича. Нам допомагав у розробці проєкту.

Тема дисертаційної роботи пов’язана з генерацією псевдовипадкових послідовностей. Цей вид діяльності зараховують до криптографії. Наприклад, для того, щоб забезпечувати безпеку з’єднання, аби ніхто не міг підслухати або прочитати ваші повідомлення. Між телефоном  і сервером, наприклад, Телеграму відбувається шифрування повідомлень, які ви надсилаєте і які вам направляють. І для того, щоб повідомлення було неможливо прочитати сторонній особі, потрібно створювати алгоритми шифрування. Однак продуктивність комп’ютерних систем постійно збільшується, то так званий «злом» цих шифрів може пришвидшуватися. Наприклад, на поточний час шифри, які були актуальними п’ятнадцять-двадцять років тому, зараз зламується швидко на персональних звичайних комп’ютерах.

Алгоритми шифрування потрібно постійно покращувати. І от якраз ми працювали в цьому напрямі. Розглядали деякі алгоритми генерування псевдовипадкових послідовностей для використання в криптографії.

Зараз я працюю над проєктом створення захищеної системи зв’язку для державних та військових підрозділів. Ми подали ідею на конкурс молодих вчених і перемогли. Зараз отримуємо державне фінансування. Я думаю, ця тема дуже актуальна, бо системи зв’язку, які зараз використовуються, наприклад, у військових підрозділах – закордонні. Ці системи закриті і тому невідомо, які секретні методи розшифрування заклали розробники цієї країни, в якої ми придбали відповідні пристрої. Коли ми розробимо власну систему і презентуємо проєкт військовим, то зможемо гарантувати, що проблем зі зломом не буде. Це досить складна тема. У проєкті ми використовуємо методи факторіального кодування.

Проблеми та потреби сучасної науки

У минулому році брав участь у міжнародному заході. За рахунок коштів німецької сторони відбувся обмін між студентами і викладачами. І ми делегацією їздили до них в Технічний університет Берліну. Подивилися на їхні розробки та технології, обмінялися досвідом. Я вважаю, що такі заходи дуже потрібні для молодих фахівців.

Порівняно з Німеччиною, то наукові розробки активно тривають в обох країнах, але все ж таки кардинально різниться матеріальна база. Якщо у нас не завжди є можливість придбати нове обладнання, то в Німеччини з цим проблем немає.

Узагалі, в науковій діяльності проблема в плані забезпечення високоякісних, інноваційним обладнання однакова в Україні. Небагато наукових установ можуть дозволити придбати специфічне обладнання для проведення дослідів. Здебільшого, такі заклади фінансуються державою. Є звичайно і приватне спонсорство, проте тоді від розробників будуть вимагати  зовсім інших результатів.

Отримати фінансування – глобальна проблема для українських науковців. Саме тому частка з них не продовжує свою діяльність в межах університетів, а починає працювати на якихось підприємствах з прикладною інженерією.

ЧДТУ виконує спільні роботи з іншими приватними компаніями. Це дозволяє розширити кругозір та випробувати можливості в різних прикладних сферах. У мене неповна зайнятість в університеті, тому я паралельно поєдную роботу і в приватній компанії. Тобто, живу не одним університетом і наукою, а також виконую інженерні певні завдання. Загалом, це здебільшого стосується кліматичного обладнання та керування.

В умовах карантину працюю в університеті дистанційно. Студенти перебувають вдома, а викладачі за бажанням можуть проводити пари із кафедри. Проєкт, який я зараз розробляю, розрахований на три роки. Поки ми закуповуємо обладнання і незабаром створимо спеціальну лабораторію для проведення дослідів. Нині по темі триває теоретична робота, яку можна виконувати в будь-якому місці.

Із цікавих випадків роботи, то пригадую завдання, що стосувалося диспетчерського зв’язку в ліфті. Потрібно було вбудувати систему, яка б зв’язувала із головним сервером і передавала голос пасажира в ліфті до диспетчера і навпаки. Для мене стало відкриттям як саме влаштована і працює ліфтова система. Навіть довелося їздити над ліфтовою кабіною, де розміщені всі прилади. Там техніки постійно були, тому не було страшно.

Іноді програмні продукти займають об’єми великої книжки

Моя робота також стосується написання програмного коду. У мене код асоціюється з твором. Іноді програмні продукти займають об’єми великої книжки. У процесі написання коду ти практично пишеш якусь історію. У проєкті правильно писати коментарі до кожної частини. Потім в результаті формується ціла історія про те, що і як працює.

Для діяльності, яка пов’язана з програмуванням, потрібно постійно розвиватися, вивчати щось нове і аналізувати те, що вже розроблене. Усе дуже швидко змінюється. А також бути готовим, що не все запропоноване вами буде ідеально і треба буде дещо доробляти в процесі розробки.

У науці все більш розмірено відбувається, але все одно потрібно слідкувати за змінами та новинками, адже наукова галузь на самому вістрі розуміння. Аби осмислити те, що роблять інші науковці, треба мати багаж знань, щоб бути на рівні з колегами, які зараз розробляють цікаві проєкти.

Спілкувалася Дар’я Роженкова

 

Реклама

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x