На порозі — новий 2021 рік. Чим же запам’ятався непростий 2020-й і які сподівання покладаємо на найближчий час? «Нова Доба» розпочинає передсвятковий проєкт, аби підбити підсумки року разом із відомими черкасцями.
Громадський діяч Сергій Слинько — про подорожі, інфікування коронавірусом, омріяні фарби для малювання та електрокар.
— Назвіть три головні події 2020 року.
— По-перше, це — обмеження пересування через пандемію COVID-19. Другою головною подією є перехід на дистанційну форму роботи та навчання, а ще надання послуг в режимі онлайн. Також вразили місцеві вибори та невиправдані/виправдані очікування від них.
— Які найпозитивніші спогади цього року?
— Я встиг до карантину два тижні пожити в тропіках та відкрити для себе п’ять нових країн. Водночас вкотре переконався, наскільки у чудовому кліматі проживають українці. Адже в нас є всі чотири пори роки, які яскраво виражені: квітуча весна, солодке літо, золота осінь і навіть інколи сніжна зима. Натомість у тропіках усе одноманітне протягом року: листя на деревах виростає, а інше — падає, погода стабільно спекотна та волога. А в Україні спека триває близько місяця і то порівняно легко, температура повітря дуже комфортна упродовж пів року. Під час холодів ми одягаємо тепле вбрання, а від дощів ховаємося за допомогою парасолі.
— Що було найнеприємнішим у році, що минає?
— Найгіршим для мене стала хвороба на COVID-19. “Брала” мене два тижні температурою до 37 та відносно нормальним самопочуттям. Коли вже всі злягли, довелося по кілька годин на добу спати, аби встигнути зробити всі справи. Опісля організм піддався впливу: зник нюх та почалася двостороння пневмонія. Зате тепер маю високий вміст антитіл, ділюся ними для виробництва антиковідної вакцини. А також можу повноцінно святкувати Новий рік та Різдво, вільно пересуватися без остраху інфікуватися коронавірусом чи заразити когось.
— Що Ви хотіли б побажати друзям, рідним та колегам на Новий рік?
— Усім бажаю міцного імунітету, 36.6 та гарного здоров’я в цілому. А все інше, як засвідчив 2020 рік, можна легко скоригувати.
— Чи загадуєте Ви бажання в новорічну ніч і чи здійснювались вони?
— Загадую. Звісно, я не підпалюю папірці із бажаннями та не випиваю попіл із шампанським, однак подумки мрію. Усе завжди здійснюється, але інколи невчасно або не з тими людьми. Пам’ятаю, що в дитинстві займався в художній школі і дуже хотів собі фарби певної моделі, які вже зняли з виробництва. І от виграв їх в одному з конкурсів уже після закінчення закладу, коли припинив малювати.
— Який найбільш пам’ятний подарунок Ви отримували, чи хотіли б отримати?
— Цьогоріч хотів би отримати, звичайно ж, сніг та мороз для душі в новорічні свята. А от із матеріального – електрокар. Адже в Черкасах із кожним роком усе гірше курсує громадський транспорт, немає жодної якісної велодоріжки, а звичайні автівки забруднюють повітря. Тому зараз, на мою думку, найбільш безпечний та комфортний спосіб оперативного пересування містом є електроавтомобілі.