На порозі – новий 2021 рік. Чим же запам’ятався непростий 2020-й і які сподівання покладаємо на найближчий час? «Нова Доба» розпочинає передсвятковий проект, аби підбити підсумки року разом із відомими черкасцями.
Директорка Черкаського обласного краєзнавчого музею Ірина Собко ‒ про культуру меценатства, віру в дива та емоції від подарунків.
‒ Назвіть три головні події 2020 року.
‒ Я впевнена, що 2020 рік увійде в історію як рік, який змінив світовий порядок. І єдина причина – це пандемія, що вплинула на життя кожної людини, незалежно від країни проживання. Думаю, що світ ще в повній мірі не збагнув, які наслідки пандемії очікують нас. Світова криза, яка «накрила» майже всі держави.
‒ Які найпозитивніші спогади цього року.
‒ Культура меценатства. Чудово усвідомлювати, що світ складається в переважній більшості з хороших людей. Навіть у часи економічної кризи, в часи, коли більшість переймається матеріальним, аніж духовним, знаходяться люди, які вкладають свої кошти в розвиток культури та духовності. Саме в цьому році нам пощастило зустріти таку людину, яка вклала свої кошти, аби зробити ремонт даху будівлі та стайні в музеї-відділі Т. Г. Шевченка в селі Мошни, який є структурним підрозділом Черкаського обласного краєзнавчого музею. Приємно відзначити і те, що цьогоріч керівник ТОВ «Манеж» Марина Дяченко за власний кошт реставрувала нам два музейні предмети, а саме ‒ скульптуру невідомого автора «Невідома свята» та картину невідомого автора «Каяття Марії Магдалини». Це, взагалі, вперше в історії нашого закладу. Також приємним був відпочинок. У цьому році відпустку провела в Карпатах, отримала величезне задоволення та гарні спогади.
‒ Що було найнеприємнішим у році, що минає?
‒ Високосний рік повністю виправдав себе. Події, які відбувалися в році, що минає, мають в основному негативний характер. Рік розпочався з трагічної події, був збитий літак МАУ під Тегераном. 25 вересня розбився літак з курсантами Харківського національного університету Повітряних сил. Покладалися великі сподівання на те, що у 2020 році нашій владі вдасться закінчити війну. На жаль, надії не справдилися і наразі продовжують гинути люди на сході країни.
‒ Щоб ви хотіли побажати друзям?
‒ Віри, надії, любові – це саме ті позитивно забарвлені емоції, які вкрай потрібні нам усім у такий складний час.
‒ Чи загадуєте ви бажання в новорічну ніч і чи здійснювалися вони?
‒ Ми всі родом із дитинства. І, звісно, віримо в дива, віримо в краще і в те, що наші бажання мають обов’язково здійснитися. А саме віра надихає на здійснення певних кроків, які наближають нас до заповітних мрій та бажань.
‒ Який найбільш пам’ятний подарунок ви отримували чи хотіли би отримати?
‒ Думаю, що кожна людина в своєму житті отримувала багато подарунків. Але важливий і пам’ятний не стільки сам подарунок, скільки ті емоції, які ми отримуємо разом із ним.
