“Дух Різдва”: фахівці розповіли про символіку святкових атрибутів

“Дух Різдва”: фахівці розповіли про символіку святкових атрибутів

Українці святкують Різдво по-різному: хтось 25 грудня, а дехто надає перевагу вшануванню народження Христа 7 січня. Це відбулося через різні календарі, за якими ведеться обчислення. Проте незалежно від дня святкування, Різдво залишається одним із найважливіших заходів для християн.

За словами протодиякона Свято-Михайлівського кафедрального собору Іоанна Поліщука, на початку ХХ ст. у більшості православних церков через історичні події відбулась календарна реформа, що вплинула на відзначення свят із неперехідними датами. Різдво Христове святкується православними церквами 25 грудня, тільки за різними календарями. Так званий Новоюліанський, який вони ухвалили, як і Григоріанський – усі дати змістив на тринадцять днів уперед. Чотири із 15 помісних православних церков залишились на старому календарі.

– Питання календаря не вщухає і дотепер. У тих помісних церквах, що перейшли на новий стиль, утворились так звані «старостильні розколи». Питання календаря розділило вірян, і це є результатом насильного введення нового стилю і прикладом, який вчить нас не допустити помилок у майбутньому, – зауважив Іоанн Поліщук.

Черкаський етнограф Андрій Темченко вважає, що з культурою та традиціями святкування Різдва та більшості свят відбулися значні зміни, а саме розпочався процес комерціалізації.

– Раніше в різних регіонах України були свої особливості святкування. Культура була трошки замкнена та відособлена. Зараз у більшості випадків люди на свята виконують комерційні замовлення – купують подарунки, готують страви на стіл тощо. Збереглися елементи обрядів, але це більш централізоване явище.

Що означає свято Різдва?

Настоятель храму на честь святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, протоієрей Андрій Шиманович розповідає, що Різдво має потужну історичну основу. Воно є святом-згадкою про народження сина Божого, спасителя від гріха і недуг Ісуса з Назарета.

– Слово «свято» дотичне зі словом «світло». Тому будь-яке свято повинне бути світлим. Від запалення свічок, вогнища, якщо йдеться про Івана Купала, або як у випадку із Різдвом – загоряння зірок на небі. Оце світло первинне, небесне, воно проєктується на світло земне. Із цим і пов’язана історія Різдва. Містерією свята і є передання Вифлеємського вогню, який був запалений у місці народження Ісуса Христа,– зауважив Андрій Темченко.

За словами протодиякона Іоанна Поліщука, Різдво Христове супроводжують багато інших факторів, про які йдеться в Священному Писанні. Одним з таких є зірка, волхви, дари, які вони принесли тощо.

– Термін «волхв» вжитий у Священному Писанні означає людину, яка вивчала науки, зокрема астрономію, медицину, природу. З церковного передання нам відомо, що походили вони з високого суспільного прошарку і, ймовірно, були язичниками. Під час дослідження зірок вони побачили на небі цікаве явище (схоже на зірку, але нею не було). Святитель Іоанн Златоуст проводив паралелі зі старим Завітом і припустив, що це був янгол, який привів волхвів до новонародженого Христа. Що стосується дарів, то інший святитель Інокентій архієпископ Херсонський зазначає, що три дари свідчили про тройственне земне служіння Христа: золото – як Царю і Главі людського роду, ладан – як Первосвященику і Вчителю, смирну –  як Людині і Ходатаю, який мав своєю смертю здолати смерть, – зазначив Іоанн Поліщук.

Перед святом віряни дотримуються посту, що триває з 28 листопада і закінчується на Різдво – 7 січня. Як зазначив протоієрей Андрій Шиманович, протягом усього часу люди не вживають рибу і страви з олією, окрім недільних і суботніх днів, але передбачені послаблення для вірян, які захворіли.

– Церква завжди йде назустріч людям, які відчувають, що в них немає сил поститися згідно з церковним уставом. Але є і духовний бік посту. У цей час люди можуть очиститися від гріхів, покаятися, переглянути своє життя, зробити ретельний самоаналіз, викорінити пристрасті, зростити християнські чесноти. Це більш важлива та основна частина посту, – сказав Шиманович.

Традиція колядування

Одним із атрибутів свята вважають колядки. Андрій Темченко розповідає, що раніше язичники поклонялися зорям, тому в піснях славили господаря, гроші, просили доброго врожаю. Із поширенням християнства ця тенденція змінилася. Віряни поклонялися втіленню світла – сину Божому. Тому і славили Господа.

– Зірка в Біблії має духовне значення – це свідчення чогось важливого. Люди, які колядують і носять із собою зірку, уподоблюються до волхвів, які приносять звістку про народження Христа. Будинок, у який заходять і співають колядувальники, освячується. Це велика честь для господаря, тому він віддячує співакам матеріальними благами. Така філософія колядування, – зауважив етнограф.

На думку Іоанна Поліщука, різдвяні піснеспіви або коляди показують народні переживання події Боговтілення Сина Божого.

– Ці, часто прості за змістом, тексти і мелодії показують відгук у серці народу свята Різдва Христового. Високі догматичні істини, які звіщаються світові простими словами, пропущеними через серце вірян. Творча сила народу продовжує являти нам нові, авторські колядки, – зазначив протодиякон Іоанн Поліщук.

Страви на Різдво

На Різдво традиційно готують на стіл 12 страв. Одним із найпоширеніших атрибутів свята є кутя. Етнограф Андрій Темченко пояснює, що вибір страв та їхня кількість – питання кулінарних смаків і цей аспект зараховується до комерціалізації свята.

– Звичайно, у багатих людей страв було більше, у бідних – кутя і шматок хліба. Так само, як і зараз, адже існує розшарування верств населення. У страв є певна символіка. Наприклад, вареник – це Місяць, оладка – сонце, риба запечена означає життя. Скоріш за все, кількість страв дорівнює 12, тому що в Христа було стільки ж апостолів, хоча хтось може проводити паралелі із 12 місяцями, – зауважив Темченко.

Іоанн Поліщук розповідає, що переддень Різдва Христового, а також Богоявлення називається Святвечір, а по-церковному сочельник.

– «Сочивом», від якого походить слово «сочельник», називається каша з медом із зерен пшениці, а по-більш звичній нам назві кутя. Цей день суворого посту, у якому, згідно уставу, трапеза дозволяється раз на день, – сказав Поліщук.

Андрій Шиманович додає, що 6 січня віряни дотримуються суворого посту. Вони не їдять до появи першої зірки, але й тоді можна з’їсти лише щось пісне. А вже 7 січня в церкві здійснюється велике богослужіння, на якому мають бути присутні всі, хто вірує в Христа. Опісля люди розговляються: йдуть додому і переходять до трапези.

Різдво – родинне свято?

Докторка психологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри педагогіки і психології ЧНУ ім. Б. Хмельницького Інна Кукуленко-Лук’янець вважає, що поступово традиції святкування Різдва змінюються. Люди пов’язують цю подію більше із сім’єю, попри те, що воно означає народження Ісуса Христа.

– У психіці в генетичній пам’яті заклалося, що Різдво – сімейне свято. Цей день ніби благословляє на добро, радість, підіймає найкращі цінності. Церквою закладені дуже гарні архетипи, адже народження Божої дитини символізує радість для людей, – сказала психологиня.

За словами Андрія Шимановича, люди схильні виокремлювати сімейний бік цього свята, але водночас ігнорувати церковний.

– Щоб пам’ятати церковну складову і зберегти духовне ядро, я думаю, треба не зациклюватися на народному аспекті, адже буває, що вся увага обернена на матеріальні речі. Для того, щоб нагадати цінність свята, значимість, я б радив заглибитися в Біблійні тексти і в сімейному колі почитати про народження Христа, – зауважив протоієрей Андрій Шиманович.

Варто зауважити, що є люди, які через пандемію залишилися на самоті на свята або ж мають не дуже хороші взаємини з рідними.

– Люди соціальні істоти, окрім індивідуального досвіду є суспільний. У медіа постійно говорять про свята, традицію проведення тощо. Радять подивитися хороші, добрі фільми, на кшталт «Різдвяного дива». У цей період люди можуть отримати багато позитивних емоцій і це добре вплине на психологічний стан людини. Дехто мириться на Різдво, пробачає образи і проводить свято разом із близькими. Проте якщо людина самотня або в неї погані стосунки з рідними, тоді такі свята її пригнічують. У цьому випадку я раджу не надавати великого значення святу. Потрібно просто подивитися на Різдво як на звичний день, аби вас ця ситуація не засмучувала. Адже чим більше значення ми придаємо події чи ситуації, тим більше емоційно вона на нас впливає. Я рекомендую зняти ілюзію свята. У житті все одно є дні, коли ви проводите на самоті. А це може бути один із таких буднів, – зауважила Інна Кукуленко-Лук’янець та додала, що в тих людей, у кого є рідні, але немає можливості приїхати є інший варіант провести вечір разом. Задля цього треба використати ресурси соцмереж і скористатися відеозв’язком. Тоді не залишиться відчуття, що ваша близька людина десь далеко.

 

Спілкувалася Дар’я Роженкова

 

 

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x