Коли повсякденні обов\’язки примушують нас крутитися, як білка в колесі, коли життя заповнене метушнею і добуванням насущного хліба, практично не залишається часу подивитися на небо, помилуватися природою, почитати улюблену книгу. Піклуючись про своїх близьких, ми забуваємо про найголовніше – знайти час, щоб порадіти, що вони поряд з нами.

Турбуючись про якість свого життя, ми частенько нехтуємо самим життям – тут і зараз. Виявляється, багато кому з дорослих та серйозних людей треба вчитися цим «азам» –жити і радіти, здавалося б, простим речам. Пограти з сином у футбол. Пройтися по лісу. Поговорити з другом. Прислухатися до своєї душі – а вона ще жива? Чого вона жадає?
Адже душу методично спустошують нескінченні проблеми і стреси. І якщо не наповнювати її тим, що радує і надихає – настає емоційне «перегорання». Часто воно проявляється через погіршення здоров\’я: порушення роботи серцево-судинної системи, гормональні збої.

«Все від нервів» – говорили наші мудрі бабусі. Але як уникнути конфліктів на роботі, сімейних негараздів, – піти в монастир? Звичайно ж це не вихід, тим більше що і там буде пре достатньо приводів для невдоволення.
Мрійте! Як у дитинстві, світло і наївно. Проаналізувавши свої мрії, складіть список тих речей, які вас надихають і роблять щасливими. Це може бути що завгодно – спорт, класична музика, походи в гори, малювання, подорожі, спілкування з тваринами.
А потім – плануйте своє життя так, щоб регулярно наповнювати душу радістю. Принцип простий: чим більше у вас відповідальності й стресу, тим більше повинно бути занять, які надихають та емоційно заряджають.

«Але у мене немає часу на театри і риболовлю, я занадто зайнятий…» Чи довго проїде машина з порожнім бензобаком? Можливо, водій занадто квапиться, щоб зупинитися і заправитися. Але – чи далеко він поїде?.. Емоційно спустошені люди не можуть бути продуктивними, вони починають тихо ненавидіти навіть ту роботу, яку колись любили.
Будьте мудрими – мрійте, як діти! І вчасно заправляйте свій внутрішній бензобак паливом позитивних емоцій.