«Нова Доба» в межах проєкту «Портрет науковця» поспілкувалася з Оксаною Єгоровою – кандидаткою технічних наук, старшою викладачкою кафедри екології будівельного факультету Черкаського державного технологічного університету.

– Пані Оксано, розкажіть, що вам найбільше подобається в вашій професії?

– У першу чергу те, що можна виконувати відразу дві функції: перша – це функція вчителя, я можу навчати чомусь новому студентів, і друга – дослідна складова, адже маю можливість займатися улюбленою справою – досліджувати навколишнє середовище та слідкувати за його змінами.

– Де Ви навчалися і як формувався ваш шлях у науці?

– Вищу освіту я здобувала в стінах рідного Черкаського державного технологічного університету. Після закінчення вишу мені запропонували залишитись працювати асистентом на кафедрі екології. Згодом захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Чесно кажучи, ще з дитинства мене приваблювала професія викладача, але при цьому я обожнювала все досліджувати і вивчати щось нове. Робота в стінах рідної альма-матері дозволяє поєднувати ці дві сфери діяльності.

– Що б ви хотіли додати або змінити в системі освіти?

– Будь-яка система має свої недоліки та свої переваги. Хочеться мати більше законодавчого підґрунтя, що дозволить регулювати відносини між студентами та викладачами, а також належне оцінювання праці викладачів, тому що від нас вимагають багато методичної та «паперової» роботи, яка займає немало часу і, можливо, не завжди в ній є необхідність.

– Чим живуть молоді науковці ЧДТУ?

– Як в. о. наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених (НТСАДМВ) хочу відзначити якісний розвиток молодих науковців у ЧДТУ, що підтверджується конкретними результатами. По-перше, нам вдалося вийти на міжнародний рівень: молоді вчені університету проходять стажування у США, Німеччині, Норвегії, наш університет є учасником міжнародного проєкту Erasmus+.

Окремою гордістю є успіхи у напрямі грантової діяльності: минулого року науковці нашого вишу отримали фінансування у понад 3 млн грн від держави у межах вітчизняної політики підтримки наукової діяльності молодих учених. Найкращим підтвердження моїх слів є кількість публікацій у міжнародних науковометричних базах даних Web of Science, Scopus, Index Copernicus наших дослідників. Вагомою складовою таких звершень є всебічна підтримка керівництвом університету молоді – різноманітні заохочення, нагородження та, звісно, надання фінансової можливості реалізації перспективних проєктів та ідей.

– Ваш науковий напрям – екологія. Що конкретно ви досліджуєте?

– Сфера моїх інтересів надзвичайно велика, це й екологічна безпека міських територій, і законодавча база у сфері охорони навколишнього середовища, і розробка нових адсорбентів для очистки стічних вод від іонів важких металів. Зараз працюю над розробкою інформаційно-аналітичної системи муніципального моніторингу якості урбоґрунтів у вигляді веб-ресурсу. Ця система дозволить збирати та систематизувати інформацію про склад та кількість забруднювальних компонентів, що надходять чи наявні у ґрунті міського середовища. Ідея вже отримала підтримку від Управління екології та природних ресурсів ЧОДА, також ми отримали грантову допомогу у межах програми екологічного розвитку від UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

– Що змушує вас радіти при згадці про випускників?
– Випускники – це, безперечно, наша гордість, тому що вони продовжують шлях, який обрали. Для студента і викладача це гордість, коли вони не звертають зі своєї дороги, а продовжують застосовувати знання в майбутній професії.

Не можна не згадати нашого випускника Володимира Гусаченка, який сьогодні працює начальником відділу екології в Черкаській районній адміністрації.

– Чи охоче долучаються студенти до наукової діяльності ЧДТУ?

– Науково-дослідна робота студентів є одним із найважливіших засобів підвищення якості підготовки та виховання спеціалістів. Студенти нашого університету беруть активну участь у вітчизняних та міжнародних науково-практичних конференціях, олімпіадах із профільних предметів, а також створюють різноманітні авторські доробки – від власних мистецьких виставок і до власноруч зібраних автомобілів.

Про досягнення студентів свідчать численні нагороди, дипломи, грамоти й сертифікатів за участь у різноманітних заходах.

– Як би ви описали вашу галузь, щоб зацікавити в ній абітурієнтів та просто звичайних людей?

– Навколишнє середовище – це все те, що нас оточує, і якщо в ньому відбуваються позитивні або негативні зміни, то це все насамперед позначиться на людині. Якщо дослідити, наприклад, перший сніг, то можна дізнатися, як він може вплинути в подальшому на рослини, що проб’ються вже восени, або як він вплине на живих істот. Тому дослідження природи може підказати нам, як їй допомогти, щоб позбутися забруднень. І так ми разом можемо зберігати наше довкілля.

– Які сучасні проблеми стану довкілля в Україні та світі вас турбують?

– Це абсолютно комплексна проблема. Варто говорити і про атмосферне повітря, тому що забруднювальних факторів чимало, і про всі ті виробництва, що, на жаль, мають застарілі системи очистки викидів. Також у нас більшає автотранспорту, що викидає багато парникових газів. Проблемою є і забруднення річки Дніпро, яка є нашою «водною артерією».

– Чого ви мрієте досягти у вашій професії? Які сьогоднішні звершення роблять вас щасливішою?

– Досягнення – це, звісно, наші студенти: для мене немає нічого кращого, ніж бачити їхні успіхи. Це безмежна радість, що твоя «титанічна» праця не була даремна. Ми ніби «вирощуємо» кожного студента, який потім розкривається як парость, розвивається з кожним курсом, набирає знань… І коли студент стає Людиною з великої літери та висококласним спеціалістом, розумієш, що не дарма займаєш це місце в навчальному закладі і любиш свою професію ще більше.

Стосовно особистих здобутків – це кар’єрне зростання, нагороди та гранти, які ти виграєш на дослідницькі діяльності, визнання в наукових колах – це також приємно.

– Що б Ви побажали своїм колегам – молодим ученим?

– Україна сьогодні переживає період реформ та становлення, а, отже, державі потрібні молоді, мотивовані та високоінтелектуальні науковці, які будуть розбудовувати нашу державу. І ми маємо чітко розуміти, яка відповідальність наразі лежить на наших плечах. Адже хто як не молодь є рушійною силою будь-якого прогресу? Тільки наполеглива праця допоможе привести Україну до процвітання та європейського вектору, тому, звісно, бажаю колегам-науковцям наснаги, віри у власні ідеї, сили для їх реалізації – і тоді все вдасться!