Шевченківські дні відзначають в Україні 9 та 10 березня. Увагу більшості дослідників привертає величезний творчий спадок Тараса Шевченка, але не менш цікавим є особисте життя, адже воно безпосередньо вплинуло на творчість митця. Загальновідомо, що Шевченко ніколи не був одружений та не мав дітей. І хоча поет так і не створив родину, він кохав і був коханим.
Обраниці поета від кріпачок до княжних: хто вони та чому стосунки не склалися?
Оксана Коваленко
Дослідники вважають, що першим ще юнацьким, а то й дитячим, захопленням Шевченка була Оксана Коваленко. На три роки молодшу сусідку-кріпачку поет згадує у вірші «Мені тринадцятий минало…». Тарас і Оксана росли у дружбі. Дорослі піджартовували, що діти з часом одружаться. Про це Кобзар згадує у своїх листах. Однак у свої 15 Шевченко поїхав з паном Енгельгардтом до Відня. Повернувся у рідне село через 14 років, коли в його першого кохання вже було двоє дітей. Оксані також присвячена поема «Мар’яна – черниця».
Амалія Клоберг
Друге захоплення Шевченка теж було цілком юнацьким. Було це ще до навчання в Академії мистецтв у Петербурзі. Юний Шевченко «відбив» 15-річну натурщицю німецького походження Амалію Клоберг у свого вчителя Івана Сошенка. Її оголений портрет у ліжку з розпущеним волоссям Тарас підписав «Чевченко». За припущенням фахівців, саме так дівчина вимовляла прізвище художника. У повісті «Художник» Шевченко виводить Амалію під іменем Паша. 30-річною вона ще раз зайде у майстерню Кобзаря. Однак пари з них так і не вийшло.
Варвара Репніна
Коли ж Шевченко вже був столичним художником і знаною людиною, спалахнуло нове кохання, на цей раз з княжною. Він щойно закінчив художню академію в Петербурзі і приїхав з візитом в Україну. Тоді й зустрів княжну Варвару Репніну. Цілий рік Шевченко прожив у родині князя і генерала Миколи Репніна-Волконського. Варвара ж була його донькою. На той час їй було вже 35 років. Жінка закохалася в Шевченка і всіляко допомагала йому.
Про своє кохання вона відверто розповіла у листі до Шарля Ейнара. Однак різні суспільні щаблі не дали розвиватися стосункам. Тож Тарас і Варвара залишилися друзями, які спілкувалися протягом усього життя. А по смерті поета, Варвара виокремила частину грошей на пам’ятник Шевченкові з власних заощаджень. До слова, княжна з Росії також була письменницею.
Ганна Закревська
Були в Шевченка і заборонені стосунки. Приблизно у той же час він гостював у поміщика Платона Закревського. Його дружині Ганні був всього 21 рік. Із нею Шевченко познайомився ще раніше під час балу і був захоплений її красою. А коли жив у родини Закревських, між Тарасом і Ганною виникло кохання… Стосунки обірвалися швидко, бо Шевченко покинув житло Закревських через нагальні справи. Ганну він згадує не в одному вірші. Однак більше їхні долі не переплелися, а в 35 років Закревська пішла з життя.
Феодосія Кошиця
Є свідчення, що під час відвідин Кирилівців Шевченкові впала в око дочка священика Григорія Кошиці – Феодосія. Він отримав посаду у Київському університеті і начебто планував сімейне життя. Поет поїхав свататися до Феодосії, однак отримав відмову батьків нареченої. А сама дівчина, за переказами, збожеволіла і померла в молодому віці.
Ганна Усакова
І ще одні почуття до одруженої жінки. Під час десятирічного заслання Шевченко вподобав дружину коменданта Новопетровської фортеці Ганну Омелянівну Ускову. Про них пліткували і осуджували, тож це обірвало стосунки. Однак, в листі до Залевського поет запевняє, що любив Ганну «непорочною любов’ю».
Катерина Піунова
Закохана до останнього Варвара Репніна домоглася, аби імператор помилував Шевченка. На цей час йому було 44 роки. Але він був вимученим і пригніченим. Аби надолужити втрачені роки він мріяв про молоду дружину «з простих». Деякий час поет жив у Нижньому Новгороді. Тут він мав нагоду відновитися, адже жінки з місцевого бомонду наввипередки замовляли у нього портрети. Однією з них була 16-річна актриса Катерина Піунова.
Шевченко був достатньо впливовою людиною, тож допоміг Каті отримати місце у трупі. Але дівчина, скориставшись Шевченком, втекла до Казані з 25-річним актором, за якого згодом вийшла заміж. Пізніше вона згадувала, що це було її помилкою, мовляв, розуму не вистачало оцінити генія Шевченка.
Марія Максимович
Далі була чи то дружні взаємини, чи то закоханість, чи взагалі стосунки з дружиною близького друга Михайла Максимовича – Марією. Дехто каже, що дитина Михайла і Марії, насправді від Шевченка. Однак біографи поета запевняють, що Шевченко не дав волі почуттям і між ним і Марією була лише віддана дружба.
Лукерія Полусмак
Останнім коханням Шевченка була проста дівчина, як він і хотів. Лукерія була служанкою його петербурзьких друзів. На прохання поета, дівчина стала вільною. Він найняв для неї репетитора. Однак Лукерія не зуміла оцінити, що для неї зробив Шевченко.
Уже будучи зарученою, дівчина почала фліртувати із знайомими поета. За однією з версій, зрадила нареченому з репетитором. Так це чи ні, але Шевченко розірвав стосунки. А за три місяці помер… Лукерія одружилася з перукарем, а після його смерті не один день провела на могилі колишнього спасителя, розкаюючись у зраді.
Вона пережила його на більш, ніж півстоліття. Кажуть, останні десять років свого життя, поховавши чоловіка-перукаря і залишивши дітей на Московщині, Лукерія провела на могилі Тараса в Каневі… Кожного дня вдосвіта ходила на Чернечу гору, молилася, плакала, просила: «Прости мене, Тарасе!». Приносила гостинці й роздавала дітям, подовгу сиділа на могилі й одного разу в книзі відвідувачів залишила розпачливий запис: «13 травня 1905 року приїхала твоя Ликера, твоя люба, мій друже. Подивись, подивись на мене, як я каюсь…».
