Нирки – один із «фільтрів» нашого організму, вони відіграють важливу роль у підтриманні нормального обміну речовин та регуляції артеріального тиску. Та якщо з певних причин їхнє нормальне функціонування припиняється, починається інтоксикація організму, виникають набряки, нудота, зростає артеріальний тиск. Це і є перші «дзвіночки» проблем із нирками. Лікарка-нефролог, завідувачка відділення нефрології та діалізу Черкаської обласної лікарні Наталія Терещенко розповіла, коли людині варто йти до нефролога, як лікують пацієнтів із нирковою недостатністю та що «люблять» наші нирки.

 

− Наталіє Олександрівно, розкажіть, які хвороби лікує нефролог? Коли пацієнту варто йти саме до цього фахівця?

− Усе залежить від клінічного прояву тієї чи іншої хвороби. Гострий пієлонефрит може мати гнійний процес, наприклад той же апостематоз чи паранефрит – ускладнення тяжкого пієлонефриту. Таких пацієнтів варто спрямовувати до уролога, адже, можливо, знадобиться оперативне втручання. А коли це звичайне загострення й нирка не закрита, скажімо, камінням, є нормальний відтік сечі із нирки, то такий запальний процес може лікувати як нефролог, так і терапевт. Те, що стосується гломеронефриту − це лікування суто нефрологічного напряму. Хворих із нефропатіями, гломеронефритом консультує і лікує нефролог відповідно до протоколів. Але бувають ситуації, коли в пацієнта виникає цистит, больовий синдром у поперековому відділі хребта, підвищення температури, тоді постає питання, чи це запальний процес, чи прояв іншої хвороби, наприклад, сечокам’яної або спровокованої травмами. Тому й уролог, і нефролог можуть оглядати пацієнта паралельно. Для жінок потрібна ще й консультація гінеколога, щоб унеможливити проблеми цього напряму. Після всіх обстежень вирішується, як людину лікувати, адже зміни в аналізах сечі можуть бути при значній кількості хвороб. Тому за цим треба слідкувати, і, якщо у людини є певні запальні процеси, хронічні хвороби, варто вчасно звертатися до лікаря.

 

− Яка структура відділення нефрології й діалізу?

− Наше відділенні складається зі стаціонару та амбулаторного гемодіалізу. Крім того, ще є чотири філії у Золотоноші, Смілі, Звенигородці та Умані. Вони почергово відкривалися у зв’язку з тим, що зростає кількість пацієнтів, які потребують замісної терапії, тобто гемодіалізу.

 

− Як із кадрами?

− У Черкасах у нас повне забезпечення лікарями, медсестрами та молодшим медичним персоналом. Також на 100% забезпечені відділення в Золотоноші та Смілі, а от в Умані та Звенигородці потрібні лікарі-нефрологи. Там працювали раніше сумісники, та через пандемію коронавірусу вони перейшли на роботу в ковідні госпіталі.

 

− Раніше були проблеми з фінансування процедури гемодіалізу для черкащан. Яка ситуація зараз?

− Нині проблем із фінансуванням немає зовсім. Усе те, що потрібно за протоколами, виконується. Медикаментозне забезпечення – 100-відсоткове для всіх пацієнтів: від розхідних витратних матеріалів, відповідно до того, який потрібен діалізатор (їх є три види залежно від ваги пацієнта), – до препаратів, що покращують і підвищують гемоглобін: залізе, еритропоетинів. Ми маємо препарати, що покращують фосфорно-калієвий обмін хворого. Тому всю медичну допомогу пацієнту ми надаємо повністю. Процедуру гемодіалізу проводимо тричі на тиждень для кожного хворого по чотири години.

Інше питання – як сам пацієнт ставиться до свого здоров’я, чи не порушує режим, чи правильно харчується. Адже в таких людей є обмеження щодо вживання деяких продуктів (наприклад, із великим вмістом калію чи фосфору).

 

− Як довго хворий із нирковою недостатністю може отримувати діаліз?

− Якщо у пацієнта лише захворювання нирок, інших супутніх хвороб немає, і він своєчасно дослухався лікаря й почав процедуру діалізу, то тривалість і якість життя буде досить довгою. Головне, щоб людина дотримувалася харчового режиму та розпорядку дня, завчасно лікувала супутні хвороби, та не пропускала процедуру гемодіалізу.

 

− Якщо пацієнтові не підходить діаліз, що тоді робити?

− Таких випадків, щоб не підходив, немає. Є питання судинного доступу. Якщо людина приходить завчасно, наглядається в сімейного лікаря чи нефролога, який знає про перебіг хвороби, тоді пацієнту  завчасно  судинний доступ. Попри це за віком, супутніми хворобами та іншими патологіями неможливо сформувати судинний доступ, тоді використовується інший метод лікування – перитонеальний діаліз. Катетер імплантують у черевну порожнину, і людина самостійно проводить цю процедуру. Зараз у нас є чотири такі пацієнти. Перитоніальний діаліз проводять щодня 3−5 разів на добу, залежно від стану  пацієнта. Теж має значення, як хворий дотримується режиму в усьому.

 

− Які перші «дзвіночки» свідчать про потребу звернутися за консультацією до лікаря-нефролога?

− Буває так, що в людини є хронічна хвороба, але вона протікає приховано, це дуже небезпечно. Наприклад, поступово наростає слабкість, знижується гемоглобін, людина починає звикати до постійної втоми. Є люди, які можуть прийти в термінальній стадії. Приміром, при цукровому діабеті ниркова недостатність буде розвиватися раніше. Люди мають своєчасно обстежуватися, особливо ті, які мають хронічні хвороби: цукровий діабет, системні захворювання, артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця, хворобу нирок. Узагалі людям, у яких є будь-які хронічні хвороби, варто хоча б раз на рік робити УЗД та здавати загальний аналіз крові та сечі.

 

− Профілактика хвороб нирок: як варто дбати про «фільтр» нашого організму?

− Якщо людина не має проблем із нирками, все одно варто враховувати спадковість захворювання. Якщо в близьких родичів – батьків, бабусь, дідусів – були полікістози, аномалії розвитку нирок, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, інсульт, інфаркт, тоді людина має обстежуватися хоча б раз на рік. Гострі запальні процеси в організмі (наприклад, ангіни) теж можуть призвести до проблем із нирками. Варто остерігатися переохолодження й надмірного перегрівання, потрібно дбати про збалансоване харчування, особливо в ті періоди, коли людина, скажімо, хворіє на ГРВІ. На сьогодні доведено, що коронавірус вражає нирки, тож тим, хто в складній формі переніс цю хворобу, варто обстежитися. Також не треба зловживати знеболювальним без призначень лікаря, займатися самолікуванням у будь-яких випадках, адже всі медикаменти так чи інакше впливають на наші нирки. Звичайно ж, не потрібно пояснювати, що шкідливі звички також негативно позначаються на нашому організму на нирках зокрема. Тож своєчасне лікування, правильне збалансоване харчування, достатня рухова активність – важливі складники нашого здоров’я.

 

Спілкувалася Олеся Зінченко