Три об’єкти культурних пам’яток з Корсунщини зареєстрували на конкурс «Велика реставрація».
Це пам’ятки Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника. Ці об’єкти взяли участь у відборі проєктів робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам’ятках культурної спадщини в рамках програми «Велике будівництво».
1) Реставраційні ремонти «Брами» – пам’ятки архітектури ХІХ століття
Об’єкт побудований за часів власника Корсунського маєтку князя Павла Лопухіна, у 30-х роках XІX століття, як оборонна споруда французького типу. Первісне використання брами не встановлено. У 1904 р. там знаходились житлові приміщення й арсенал старовинної зброї, у 1920-х рр. – краєзнавчий музей, у 1949–1975 р. будівля слугувала житлом.
Роботи: підсилення фундаменту, заміна мостіння навколо брами та асфальтного покриття наскрізного проїзду, реставраційні роботи даху й горищного перекриття, заміна водовідведення, реставрація і заміна віконних і дверних заповнень, реставрація фасадів брами (заміна окремих ділянок стін і штукатурки, фарбування).
2) «Відродження із забуття». Реставраційні ремонти «Палацу» – пам’ятки архітектури ХVІІ– ХІХ століть
Садиба князів Лопухіних вважалася однією з найбагатших у Європі, оточена ландшафтним парком загальною площею 100,3 га, що розташований на кількох островах. У 1782 р. архітектор Жан-Анрі Мюнц заклав його за зразком англійського ландшафтного парку. У 30-40 роках XІX ст. нові власники палацу Лопухіни значно його перебудували. Тоді і сформувався його стиль російського романтизму з елементами класицизму і готики.
Роботи: реставрація і часткова заміна погонних дубових поручнів і дощатих підлог на даху і балконах, заміна водовідведення, ремонт цоколя, заміна мостіння навколо палацу, ремонт і заміна віконних і дверних заповнень, ремонт фасадів палацу (заміна окремих ділянок стін і штукатурки, відновлення і заміна цегляних карнизів, відновлення підвіконників з мармурової плити 200 м., реставрація архітектурного декору, вхідних ганків, сходів і відкритих галерей, заміна плит пісковика на мармурові.
3) Реставраційні ремонти «Флігеля» – пам’ятки архітектури ХІХ століття
Флігель збудували у 1786 році в стилі раннього класицизму. Об’єкт первісно був зведений як житловий будинок для власника Корсунського староства князя Станіслава Понятовського, племінника останнього польського короля Станіслава ІІ Августа. У травні 1787 року в ньому проживав польський король, де зустрічався з австрійським імператором Йосифом ІІ. За часів нових власників Корсунського маєтку князів Лопухіних у ХІХ столітті флігель був добудований другим і третім поверхами із чотирма ризалітами на головному фасаді. У 1926–1941 роках у флігелі розміщувався Будинок відпочинку залізничників. Під час Другої світової війни будівля не зазнала значних руйнувань. У другій половині ХХ століття в ній розміщувались відділення районної лікарні, міжшкільний інтернат. З 1977 року на третьому поверсі будівлі знаходиться експозиція художньої галереї, на першому й другому – виставкові зали, фондосховище.
Роботи: реставрація даху і горищного перекриття, заміна водовідведення, ремонт цоколя і заміна мостіння навколо будівлі, реставрація і заміна віконних і дверних заповнень, реставрація фасадів флігеля, реставрація тераси флігеля, заміна вхідних сходів з бетонних на мармурові.
Після завершення проєкту здійснюватиметься робота над просуванням його здобутків, шляхом організації сучасних імерсивних виставок, артпроєктів, мистецьких перфомансів, діяльності арт-кафе тощо з активним промоційним супроводом.
За інформацією Черкаської ОДА
