Черкаський центр паліативної допомоги функціонує понад чотири роки. Нині у закладі перебуває 15 хворих. Завідувач Максим Босенко розповів про специфіку надання паліативної допомоги на Черкащині.

– Що таке паліативна допомога?

– Це комплекс заходів, що спрямовані на покращення якості життя людей з невиліковними захворюваннями, зменшення фізичних та моральних страждань пацієнтів та збереження людської гідності на фінальній стадії життя. Паліативна допомога передбачає раннє виявлення, точне діагностування симптомів болю, ретельну оцінку стану та симптоматичну терапію, надання психологічної, соціальної допомоги хворому та його близьким незалежно від захворювання, віку, соціального статусу. Її можна отримати на будь-якому етапі хвороби, навіть паралельно з радикальною терапією.

 

– Які завдання та особливості паліативної допомоги?

– Насамперед, це комплекс заходів, що спрямовані на полегшення перебігу тяжкої хвороби, зменшення болю та симптомів. Також потрібно пояснити пацієнту та його рідним, що смерть є природним етапом, а наше завдання – допомогти хворим – підвищити якість життя.

Паліативна допомога не спрямована на прискорення чи відтермінування смерті. Вона передбачає психологічні та духовні аспекти догляду за хворими та їхніми близькими. Зокрема у поєднанні з іншими методами терапії (хіміотерапія і променева терапія). Також фахівці допомагають вирішити юридичні та соціальні питання, що стосуються невиліковної хвороби чи смерті людини.

 

Паліативний пацієнт – хто це?

 

– Як Ви оцінюєте стан паліативної допомоги в Черкасах?

– Варто зазначити, що в нас паліативна допомога стрімко розвивається. Попри певні труднощі, фахівці докладають максимум зусиль, аби хворі могли повноцінно скористатися медико-соціальними послугами. Більшість лікувальних установ зацікавилися цим питанням, коли Національна служба здоров’я України зарахувала паліативну допомогу в окремий пакет у Програму медичних гарантій. Відповідно лікарні намагалися укласти договір з НСЗУ, аби отримувати кошти. Відтоді в суспільстві з’явилося чітке усвідомлення визначення «паліатив».

Зараз основні надавачі паліативних послуг у Черкасах – це Друга міська лікарня відновного лікування (на базі закладу функціонує паліативне відділення та виїзна служба) і Центр паліативної допомоги при Черкаському обласному онкологічному диспансері.

У нашому закладі працює команда висококваліфікованих фахівців: медсестер, психологів, соціальних працівників та волонтерів. Здебільшого до Центру звертаються пацієнти онкологічного профілю, яким не вдалося побороти хворобу і їхнє лікування припинилося. Однак люди хочуть позбутися болю та патологічних симптомів, що заважають жити без страждань. Адже навіть слабкість, нудота чи безсоння є приводом, аби отримувати паліативне лікування. Проблема в тому, що в більшості випадків пацієнти звертаються на прикінцевому етапі, а це – неправильно. Хворі мають отримувати повноцінну допомогу з моменту встановлення невиліковного діагнозу, навіть за найбільш сприятливого перебігу захворювання.

 

 – Які послуги надає Черкаський центр паліативної допомоги?

– Ми надаємо паліативну допомогу в декількох основних напрямах: медичному, психологічному, духовному та соціальному. Спеціалісти забезпечують пацієнтів фармакологічними засобами, медикаментозною чи фізичною терапією. Лікарі можуть зробити хірургічне втручання або мініоперацію, наприклад, забрати рідину з черевної або грудної порожнини. Варто зазначити, що паліативна хірургія спрямована не на повноцінне одужання, а на покращення самопочуття.

Духовний та психологічний аспект – взаємозалежні, адже після встановлення невиліковного діагнозу людина перебуває у стані розпачу та відчаю. Незначна кількість пацієнтів адекватно сприймають погані новини щодо змін, які відбуваються з їхнім здоров’ям та життям. Аби покращити внутрішні відчуття хворих у Центрі працюють психологи, які забезпечують моральну підтримку. Зокрема, волонтер-капелан водночас надає і консультації з питань психічного здоров’я, і духовні послуги. Ніхто не змушує хворих спілкуватися з фахівцями, але якщо вони виявляють бажання поговорити, то в закладі можуть скористатися цією можливістю.

Також ми надаємо й соціальну допомогу: спрямовуємо пацієнта в соціальний центр або запрошуємо фахівця до нашого закладу. Для інших ці питання є непомітними, а для хворих вони – безцінні. Перераховані чинники – це повнота паліативної допомоги та комплекс взаємозалежних заходів.

 

Паліативна допомога полегшує такі симптоми хвороб:

– гострий та хронічний біль;
– депресія, втома, безсоння, тривожність;
– проблеми з диханням;
– проблеми з травленням: закрепи, нудота, втрата апетиту;
– інші симптоми невиліковних прогресуючих захворювань.

 

– Як пацієнт може потрапити до закладу?

– Хочу наголосити, що алгоритм потрапляння до Центру дуже простий. Однак у більшості хворих переважає психологічний складник – створення бар’єрів. Деякі вважають, що за послуги доведеться багато заплатити, хтось переконаний, що довго стоятиме в черзі до лікарів, аби заповнити купу супровідних документів. Пацієнтами керує розгубленість, тому доки їх не приведуть сюди за руку, вони самостійно не звернуться.

По-перше, ми працюємо відповідно до Програми медичних гарантій та угоди з НСЗУ, тому пацієнту треба зробити лише дві речі – отримати направлення від сімейного лікаря та документи, що підтверджують діагноз. За законом направлення є безадресним, тобто фахівець зазначає в документі код паліативної допомоги у графі «послуги госпіталізації». До того ж, людина може звернутися не лише до нас, а й до центрів, які функціонують на всій території України.

Якщо направлення заповнено правильно, то пацієнт звертається до мене за підписом щодо госпіталізації, і за пів години хворий опиняється в Центрі. Трапляються випадки, коли до закладу привозять людину, яка вже не ходить або відчуває нестерпний біль. Тоді ми госпіталізуємо хворого та починаємо лікування, а близькі паралельно заповнюють документи. Адже у пріоритеті – людина, а не папірці.

 

– Скільки в середньому коштує лікування паліативних хворих?

Згідно з Програмою медичних гарантій лікування є безкоштовним. Зокрема, виїзна служба, яка обслуговує хворих у межах міста та найближчих населених пунктах безоплатно забезпечує пацієнтів опіоїдними анальгетиками. Центру та онкодиспансеру це матеріально невигідно, бо Програма не відшкодовує лікування хронічного болю за рахунок сучасних трансдермальних систем доставляння фентанілу.

Курс фентанілового пластиру, який розрахований на місяць (один випадок), коштує 15 тисяч гривень. Натомість ми отримуємо від НСЗУ трохи більше 8 тисяч гривень. Людина може перебувати на лікуванні 2-3 місяці або й пів року, а фахівці отримують за надання послуг невеликі суми. Однак ми намагаємося безкоштовно забезпечувати хворих препаратами, які можна купувати державним коштом. Тож безоплатно надаємо медичні послуги хворим, які перебувають вдома та на стаціонарі. Деякі заклади, що спеціалізуються на наданні паліативної допомоги, не мають ліцензію на відпуск сильнодіючих опіоїдних анальгетиків. У цьому випадку лікарі спрямовують хворого до сімейного лікаря, аби той виписав знеболювальні. Однак, я вважаю, що це не паліативна допомога. Ми працюємо лише за умовами Пакету і намагаємося надати людям усе необхідне.

 

Паліативну допомогу надають пацієнтам з такими діагнозами:

– онкологічні захворювання;
– хронічна серцева недостатність;
– атрофічно-дегенеративні захворювання;
– хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ);
– хвороби нирок;
– ВІЛ-інфіковані/СНІД;
– пост-інсультний стан;
– цукровий діабет;
– хвороба Альцгеймера;
– хвороба Паркінсона;
– інші захворювання та посттравматичні стани, що не лікуються сучасними засобами і супроводжуються болем.

 

– У чому полягає різниця лікування хворих в паліативних центрах та інших медичних стаціонарах?

– Будь-яка лікувальна установа, що надає медичні послуги, ставить за мету – відновити пацієнта, а також спрямувати будь-які лікувальні дії та маніпуляції на одужання хворого. Ми працюємо з людьми, в яких встановлений невиліковних діагноз, тому в цьому випадку повністю ліквідувати всі наслідки хвороби – неможливо. Наші фахівці допомагають позбутися симптомів, що погіршують стан хворого: лікують біль, нудоту та відсутність апетиту. Усі дії спрямовані на те, аби людина могла комфортно дожити той час, який їй лишився.

 

– Які існують міфи про паліативних хворих?

– Більшість людей вважають, що паліативну допомогу надають наприкінці життя, коли прийшла пора вмирати. Цей міф абсолютно безглуздий, бо паліативна допомога – це не про смерть, а про життя. Комплекс заходів допомагає пацієнтам жити місяцями і роками. Наприклад, у нас є хворий, який перебуває на лікуванні чотири роки. Фахівці діагностували в нього нейропухлину, що не знищує організм, але й не дає повноцінно жити через сильний нейропатичний біль. Пацієнт систематично перебуває під наглядом лікарів та отримує медичні послуги. Це стосується й інших хвороб: післяінсультного стану, органічного ураження центральної нервової системи, проблем з опорно-руховим апаратом та останніх стадій онкологічного захворювання. Хворі, беззаперечно, повинні отримувати паліативну допомогу, аби покращити якість життя від моменту встановлення невиліковного діагнозу.

Інший найбільш поширений міф, що морфін призначають, коли людина вмирає або цей препарат може спричинити появу раку. Коли хворий говорить: «Не давайте мені наркотики», то доводиться пояснювати, що морфін – сильний знеболювальний засіб опіоїдного ряду. Головна відмінність препарату від наркотику, який можна отримати деінде, що медикамент повністю очищений від двох основних речовин – наркотину і табаїну (вони  й спричиняють наркотичне сп’яніння). Люди, насамперед, отримують препарат для знеболення. Натомість наркотичне сп’яніння від лікарського засобу отримати вкрай важко, ба більше, майже неможливо. Коли я спілкуюся з пацієнтами на цю тему, то вони погоджуються на лікування і починають ставитися до цього більш розумно.

Також помилкове судження, що паліативна допомога – це викинуті гроші на вітер. Це безглуздий міф і дикунський підхід, бо дати змогу людині дожити той час, що їй залишився з важкою хворобою – це тест суспільства на людяність. Так, це не прибуткова і не комерційна діяльність, але паліативна допомога – сфера, що робить суспільство гуманним і цивілізованим.