8 квітня 1951 року на наших теренах відбулася маловідома широкому загалу подія, яка, однак, назавжди змінила тисячі життів, – операція «Північ». Тоді за наказом Сталіна до Сибіру навічно було виселено майже 10 тисяч осіб (у тому числі жінок і дітей), а їхнє майно – конфісковано. Лише з України депортували 6308 осіб. Усі ці люди зазнали репресій не через злочинну діяльність, а через свої релігійні переконання: вони були Свідками Єгови.
Сьогодні громадянам України – демократичної держави, де кожен може вільно користуватися правом на свободу віросповідання, – важко навіть уявити, що 70 років тому стільки людей постраждали лише через свою віру в Бога і стали жертвами наймасовіших релігійних репресій за всю українську історію. Що ж спонукало радянську владу прийняти таке жорстоке рішення?
Костянтин Бережко, кандидат історичних наук, який 16 років досліджує радянські репресії, пояснює: «Свідки Єгови не отримали визнання від радянської влади і від 1939 року проводили свою діяльність підпільно. Проведення богослужінь і читання Біблії та релігійної літератури кваліфікувалося владою як антирадянська діяльність. У цілком таємній записці Сталіну міністр державної безпеки СРСР Віктор Абакумов зазначив, що Свідки Єгови активно діють і до них долучаються нові віряни. Тому «з метою припинення подальшої антирадянської діяльності» він запропонував виселити Свідків Єгови з України, Білорусі, Молдови, Латвії, Литви та Естонії до Томської та Іркутської областей».
Сім’я Ірини Алтуніної, жительки Черкащини, була однією із тих тисяч сімей, яких репресували під час операції «Північ». Пані Ірина розповідає: «Батьків виселили разом з моїм найстаршим братом, який був ще немовлям. Перед виселенням хтось шепнув татові, що вночі їх будуть виселяти, тому батьки вже готувалися до цього. Солдати, які приїхали, дозволили взяти деякі продукти, а в машину, куди їх повантажили, сусіди кидали мішки з харчами».
Солдати в хаті. Ілюстрація автора
За одну ніч ці люди втратили все, що мали і поїхали в товарних вагонах подалі від дому, опинившись в умовах, здавалося б, зовсім не придатних для життя.
На вокзалі. Ілюстрація автора
Однак, попри всі випробування, з якими Свідки Єгови вже зустрілися та які ще чекали їх у Сибіру, вони не занепали духом, зберегли свою віру міцною і прищепили любов до Бога своїм дітям.
Дорога у вагоні. Ілюстрація автора
Пані Ірина ділиться: «Батьки завжди покладалися на Бога і не піддавалися страху перед владою, старалися ставитися до всього з почуттям гумору. З дитинства вони навчали нас, чотирьох дітей, любити Бога і читали разом з нами Біблію. Приклад віри батьків і їхня мужність спонукали твердо стати на шляху правди».
Дорога у вагоні. Ілюстрація автора
Ні жахливі умови довгої подорожі до Сибіру, ні люті сибірські морози, ні важка робота, що чекала їх там, у засланні, не зламали вірян. А через 14 років, у 1965 році, відповідно до Указу Виконавчого Комітету СРСР, «вічне» заслання для Свідків Єгови закінчилося: їм було дозволено покинути місце виселення, правда, без права повернення додому.
Вагон зовні. Ілюстрація автора
Вагон зсередини. Ілюстрація автора
Тож чи можна вважати, що виселення Свідків Єгови досягло поставленої радянською владою мети? Юрій Гурочкін, речник Свідків Єгови в Черкаській області, говорить: «Радянська влада вважала, що, виселивши до Сибіру Свідків Єгови, вона покінчить із діяльністю цієї релігійної громади, але вийшло навпаки. На той момент Свідки Єгови не могли б самі поїхати в Сибір, щоб там ділитися своєю вірою з іншими, а їх доставили туди. Незважаючи на депортацію, вони продовжили таємно проводити богослужіння та читати Біблію, підпільно друкувати й переписувати релігійну літературу, зміцнюючи таким чином організацію всередині. А пізніше, дозволивши виїжджати з Сибіру, але тільки не додому, влада ще більше посприяла поширенню Свідків Єгови по всьому СРСР, оскільки багато людей приєднувалися до них та ставали Свідками Єгови. І сьогодні по всій території України майже 130 тисяч Свідків Єгови, серед яких понад 3 тисячі у Черкаській області, відкрито розповідають про свою віру іншим».
Поселення Веселе в Сибіру. Ілюстрація автора
Історія Свідків Єгови, які стійко знесли переслідування, доводить, що жодні репресії не можуть перемогти непохитну віру в Бога і тверді переконання, подаючи цим пам’ятний урок майбутнім поколінням.
Юрій Гурочкін
