День медсестри відзначають у світі 12 травня. Ніна Безугла 18-річною почала працювати медичною сестрою в гематологічному відділенні, 17 років виконувала обов’язки старшої медсестри в центрі радіаційної онкології. Із березня 2020 року фахівчиня обіймає посаду головної медичної сестри.
Вона розповіла про специфіку діяльності, приємні випадки, які траплялися під час трудової діяльності, та мотивацію в роботі.
– Як Ви обрали професію?
– Ключовим моментом обрання майбутнього фаху стала моя присутність на роботі в мами. Вона працювала санітарною фельдшеркою в селі, але виконувала обов’язки медсестри. Тоді в населеному пункті функціонували фельдшерсько-акушерський пункт, амбулаторія та невеликий стаціонар. Якось до закладу привезли жінку з травмою голови. Лікарі мене не прогнали, тому я з цікавістю спостерігала за хірургічною обробкою рани. Потім удома тренувалася робити первинну обробку рани на ляльках. Після 8 класу не роздумуючи вступила до Черкаського медичного училища. Тут в 2011 році отримала базову вищу освіту за напрямом підготовки «Сестринська справа» та здобула кваліфікацію бакалавра медицини: медична сестра.
– Як Ви вважаєте, якою має бути медична сестра?
– Хто обрав фах медичної сестри, має розуміти, що повністю присвячуватиме себе роботі. Особливо люди, які працюють у дитячому онкогематологічному відділенні. Я завжди пишаюся цими спеціалістами, адже непросто доглядати за дітками і спілкуватися з мамами, які контролюють процес лікування. Також медсестра має бути чесною, бездоганною виконавицею професійних обов’язків. Така працівниця не повинна допускати помилок, однак якщо це й станеться, то виявити мужність повідомити про огріх лікуючого лікаря. Водночас медична сестра має сприймати біди інших, ніби свої, і ставитися до пацієнтів, як до рідних.
– Назвіть особливості роботи медсестри?
– Медична сестра – це права рука лікаря, людина, яка 80% часу присвячує догляду за пацієнтом. Зокрема, вона забезпечує кваліфікований медичний та сестринський нагляд, соціальну та психологічну підтримку протягом довготривалого лікування, реабілітацію онкологічних хворих, які перебувають у диспансері.
– Який найбільш приємний випадок трапився за весь час роботи?
– Найбільш приємні випадки для мене – коли пацієнт виписується в задовільному стані і тривалий час не звертається до фахівців онкодиспансеру. Добре на вулицях міста зустріти людину, яка перебуває в стані ремісії. Я знаю пацієнтку, яка давно бореться з раком грудної залози. Без зайвих перебільшень захоплююся хоробрістю та силою цієї жінки, вона є взірцем для інших. Адже ця пацієнтка завжди натхненна й усміхнена. У такі моменти відчуваєш гордість, що твоя робота – немарна.
– Чи виникали у Вас емоційні перешкоди під час професійної діяльності?
– Я швидко влилася в роботу. Буквально на першому моєму чергуванні трапився екзитус (летальний випадок), тому часу не було, аби розслабитися чи витрачати енергію на емоції. Щодня потрібно було наполегливо й терпляче виконувати професійні обов’язки. Зокрема, доводилося тричі на добу роздавати значну кількість лікарських препаратів, робити внутрішньо-м’язові ін’єкції та перев’язки після біопсії. Можливо, я була вже підготовлена з дитинства. Коли завершила навчання з червоним дипломом, мене переповнювала гордість, тому майбутню роботу одразу ж полюбила.
– Що Ви цінуєте в роботі?
– Як адміністраторка я відійшла від безпосередньої роботи з хворими, тому зараз радію досягненням колег та хорошому самопочуттю пацієнтів. Пишаюся, що люди вступають у довготривалу ремісію після трансплантації кісткового мозку та почуваються значно краще у результаті пересадки нирки. Найбільша цінність – бачити плоди своєї праці, бо це – додатковий стимул постійно вдосконалюватися та примножувати здобуте.
– Що Ви хочете побажати колегам у день професійного свята?
– Нині в закладі працює 233 молодші спеціалісти з медичною освітою, із них – 191 медсестра та один медичний брат. Кожному працівникові бажаю спокою в нелегкій праці, терпіння до вимогливих пацієнтів, уважного й відповідального ставлення до своєї справи. Хочу, аби ви завжди чули щиру подяку за докладені зусилля. Тепла і найдобріших подарунків долі!
Спілкувалася Наталія Кузнєцова
