− Геннадію Борисовичу, востаннє ми зустрічалися з Вами два роки тому. Що за цей період відбулося у Вашому житті?
− Я з головою «пірнув» у роботу. Ще раз для себе зрозумів: найбільше задоволення отримуєш від реального виробництва, коли створюєш щось нове, запускаєш підприємства, інвестуєш у розвиток та отримуєш результат. Торік наше нове дітище – біогазовий комплекс «Корсунь Еко Енерго» – вийшло на повну потужність у 7,5 МВт/год. Цей проєкт є ультрасучасним та європейським. Більше того, наш комплекс кращий за потужні європейські аналоги. Звичайно, коли створюєш такі проєкти, розбираєшся в усіх нюансах і долаєш труднощі, то отримуєш справжнє задоволення.
Важливим напрямом зараз для нас є також тваринництво. На мою думку, саме через цю галузь сьогодні потрібно розвивати сільське господарство. Адже це не тільки відповідна інфраструктура, інвестиції, але перш за все – робочі місця та, відповідно, розвиток населених пунктів. Тож ми докладаємо багато зусиль для розвитку молочного тваринництва.
− На жаль, поки незначна кількість людей створює нові робочі місця, закриваються десятки, якщо не сотні закладів. Як Ви оцінюєте нинішні зміни – створення нових районів та ОТГ, закриття шкіл, перепрофілювання медичних закладів тощо?
− Ви, мабуть, пам’ятаєте, що я обидві свої каденції на посаді народного депутата повторював: «Будь-яка справжня реформа має бути спрямована на розвиток, а не на занепад. Руйнувати значно простіше, ніж розбудовувати. Тож завжди потрібно думати про наслідки своїх рішень». Результати ж цих змін може кожен побачити на власні очі.
Що будемо мати внаслідок адміністративної реформи в її нинішньому вигляді? Ще стрімкіше вимирання українського села та відтік населення з невеличких міст і селищ. Колись під час адміністративно-територіальної реформи в УРСР були укрупнені райони, у результаті чого із карти зникло 350 районних центрів. Ці містечка почали зменшуватися в розмірі майже одразу, поки не перетворилися на великі села.
Повністю підтримую ідею збільшення можливостей для місцевих бюджетів, адже нинішнього рівня недостатньо. Якщо хочете для сільських ОТГ розвитку – дайте змогу отримувати ще більше податків та зборів, дайте цільову державну підтримку соціальній сфері. Інакше це буде стрімкий занепад.
− Чи потерпає Ваш бізнес від коронавірусу? Як пандемія вплинула на Ваше життя?
− Пандемія продемонструвала, що всі ми залежимо від зовнішніх факторів, на які ніхто не може вплинути. Ми всі зараз вчимося жити в нових умовах, змінюватися, призвичаюватися до нового стилю життя. Звісно, наша компанія, як і багато інших, зіткнулася з проблемами масових захворювань і погіршення стану економіки внаслідок пандемії.
Думаю, попри нинішній спад захворювання, Україна ще не вийшла з цього піке. І питання навіть не в можливих нових «хвилях», які пророкують на осінь. Економіка України за цей період знекровилась, купівельна спроможність дуже впала, а ціна на енергоносії при цьому зростає. Цього вже достатньо для повномасштабних кризових явищ, але, може, і на тому не кінець. Якщо зараз ЄС раптом послабить обмеження і повноцінно відкриє кордони, то з України потече людська ріка трудових мігрантів. І це стане сильним ударом для всіх.
− Ви слідкуєте за роботою Верховної Ради? Які Ваші враження від змін? Існує думка, що значення парламенту і депутатів ВРУ знівельовано. Чи погоджуєтесь?
− Я б не хотів коментувати роботу парламенту. Є така гарна біблійна цитата: «Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків – інжир?». Нею і треба вимірювати ефективність усього. Ось ви – громадянин України. Як за цей період конкретно вам допомогли депутати? Можливо, ухвалили важливі законопроекти, що дозволять зберегти українське село чи запустити виробництво? Або, може, полегшили податкові тягарі й дали поштовх економіці? Віз там же, де й був. Тільки якщо раніше в парламенті щось вирішувалося, то тепер депутат часто навіть не вчитується у проєкт. За весь цей період ухвалили лише декілька доленосних для України рішень.
− Земля…
− Так, земельна реформа, що за останні два роки змінювала свій вигляд декілька разів. І, переконаний, це ще не кінець.
− Що Ви маєте на увазі? Реформу ж уже ухвалили.
− Ухвалили основні документи. Спочатку – базовий законопроект, а потім – декілька, які йшли в пакеті і стосувалися електронних аукціонів, передачі повноважень з користування землею на місця і багато чого іншого. Маховик земельної реформи запущено. Але для того, щоб система працювала адекватно, треба ухвалити ще величезну кількість нормативних документів.
Потрібно розробити програмне забезпечення для реалізації норм земельної реформи, виділити на це бюджетні кошти, розібратися на практиці з геопросторовими даними, наповнити інформацією Геокадастр. Це величезний масив роботи, і поки його не завершать, реформа не буде реалізована.
Я вже не говорю про рішення Конституційного Суду, що може перервати всі ці потуги будь-якої миті. Адже судді поки що відклали свій вердикт. А він може стосуватися і обмежень по площах землі в приватній власності, і права державної власності на землю, і референдуму. Тобто закінчитися може все досить непередбачувано.
У будь-якому випадку зміни вже відбулися. І в будь-якому випадку перебіг земельної реформи стане ключовим процесом на багато років уперед.
− Які плани маєте на майбутнє?
− Працювати, працювати і ще раз працювати. Займатися улюбленою справою – це означає отримувати максимум від життя. Тож концентруюся на проєктах у сільському господарстві, цукровій галузі та біоенергетиці.
