Громадськість Корсунь-Шевченківського району вважає себе несправедливо обійденою: райцентр поволі втрачає статус адміністративного центру. Із міста виведено такі важливі самостійні державні структури, як поліція та прокуратура, податкова інспекція, служба зайнятості, пенсійний фонд. Деякі депутати обласної, районної та міської рад, численні активісти вважають таку ситуацію шляхом до занепаду міста зі славетною історією. На їхню думку, Корсунь-Шевченківський має стати повітовим центром.
Громадськість щоразу переконується, що до її думки щодо реформ ніхто не дослухається. Коли дійшла справа до реформування медичної галузі, районом поповзли чутки, що центральна районна лікарня буде закрита. «А чому не госпітальний округ?» − це питання, як кажуть, руба поставили і перед Міністерством охорони здоров’я (спілкувалися з заступником міністра телефоном), і перед обласною владою. Люди на знак своєї рішучості вийшли навіть на мирний протест, перекривши дорогу державного значення Київ-Ізварине.
Відбулося громадське обговорення наболілої теми в районному Будинку культури. Відповідь обласного керівництва була такою: на базі Корсунь-Шевченківської ЦРЛ не може бути створений госпітальний округ, оскільки вона не відповідає заявленим МОЗ нормам. А тут у засобах масової інформації з’явився і план-схема формування госпітальних округів Черкаської області. Їх має бути чотири і Корсунь-Шевченківський віднесений до другого − Центрального округу із центром у Звенигородці.
Тим часом район і досі «гуде»: що буде з районною лікарнею?
Про можливості й перспективи центральної районної лікарні розповідає головний лікар Віктор Завертайло.
− Хочу одразу заспокоїти громадськість: чутки про закриття лікарні безпідставні. Нещодавно голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко відвідав лікарню, залишився з позитивним враженням і пообіцяв допомогу. Наша ЦРЛ має перспективу реформуватися в лікарню інтенсивного лікування першого рівня. Для цього, за вимогами МОЗ, необхідне відповідне оснащення. Найперше, реконструкції вимагає приймально-діагностичне відділення. Саме в цьому розраховуємо на допомогу голови ОДА, адже він пообіцяв підтримку у придбанні сучасного медично-діагностичного обладнання: комп’ютерного томографа, рентгенапарата, приладів для УЗД, фіброгастроскопії, апарату штучної вентиляції легень та іншого.
Реформа медичної галузі спрямована на поліпшення якості надання медичних послуг, тому нас чекають такі прискорені новації, як перехід на електронний документообіг. Це значить, що хворий може записатися на прийом до лікаря через Інтернет, історії хвороб також вестимуть і в паперовому, і в електронному вигляді.
Сьогодні ж, підкреслюю ще раз, потенційні можливості нашої лікарні цілком відповідають рівню лікарні інтенсивного лікування першого рівня. Маємо повноцінні відділення, достатньо забезпечені кадрами: хірургічне, реанімаційне, акушерсько-гінекологічне, травматологічне, терапевтичне, дитяче та інфекційне. Крім цього, є потужні допоміжні служби: 3 рентгенкабінети, лабораторія з двома підрозділами. У лікарні цілодобово чергують лікар приймального відділення, хірург, акушер-гінеколог, реаніматолог, цілодобово функціонують лабораторія та рентгенкабінет. Наші спеціалісти виконують увесь спектр хірургічних втручань, крім операцій на мозку та протезування суглобів.
Торік у нашій лікарні відбулась науково-практична конференція за участю провідних фахівців лікарні ім. Мечникова м. Дніпра на чолі з головним лікарем, нашим земляком Сергієм Риженком. Ознайомившись із роботою наших відділень, вони високо оцінили рівень медичної допомоги. І для нашого колективу це не комплімент, а свідчення того, що жителі нашого району дійсно можуть розраховувати на своєчасну й професійну, а головне, наближену до себе медичну допомогу. Хочу передати щиру вдячність колективу лікарні за підтримку − і моральну, і практичну − у збереженні лікарні й поліпшенні її оснащення депутатам обласної ради, керівникам району та області й усім громадянам, які проявили і проявляють небайдужість та активну громадянську позицію в цьому важливому питанні. Дякую особисто народному депутату Геннадію Бобову за турботу, постійну допомогу та інтерес до збереження лікарні.
Щодо перспектив включення нашого району до складу Звенигородського госпітального округу, то вважаю це питання продуманим не до кінця. Чи зручно буде довозити туди хворих із Сахнівки, Драбівки, якщо до Черкас на 10–20 км ближче? Чи враховують обласні автори реформи стан доріг, аварійний міст через Рось та залізничний переїзд у Корсуні-Шевченківському, забезпечення автотранспортом? У швидкій допомозі зараз 3 автомобілі й ті далеко не нові. На мою думку, реформа не враховує і матеріального становища людей. Тільки за 40 днів 2017 року у травматологічному відділенні нашої ЦРЛ прооперовано 61 хворого, і більшість цих людей не мають коштів на лікування. Де гарантія, що для таких людей буде все необхідне у Звенигородці?
Реформа медичної галузі назріла і невідворотна, але робити її слід не поспіхом, а зважено і підготовлено. Щоб не втратити й того, що маємо, а, насамперед, медичні кадри сільської місцевості.
Якою бачать медичну реформу керівники новостворених об’єднаних територіальних громад:
Олексій Данільченко, Стеблівська ОТГ:
− У нашій громаді зараз 7,1 тис. населення, у перспективі бачимо понад 8 тисяч. Зважаючи на демографічну ситуацію, для Стеблівської лікарні необхідні мінімум 5 ліжок, щоб людина з Миколаївки чи Комарівки, куди 10 чи 17 кілометрів, спокійно пролікувала гіпертонію чи інші хвороби, не добираючись до Корсуня-Шевченківського. Вважаємо за доцільне розмістити тут до 10 терапевтичних ліжок ЦРЛ.
Зарахування до Звенигородського госпітального округу нам зручне, оскільки села розташовані на віддалі щонайбільше 45 кілометрів. Хоча в цілому адміністративно-територіальна й медична реформи не збігаються: на нашу думку, державні мужі в цих реформах не бачать людей.
Олег Малюга, Набутівська ОТГ:
− Наші люди переконані, що було б краще, якби в Набутові була лікарня, а не амбулаторія, а в Корсуні – щоб залишилась лікарня першого рівня. Це особливо важливо для людей старшого віку, а таких у нас більшість.
Для нашої громади було б доцільніше включення до Черкаського госпітального округу: туди й ближче територіально, і дорога краща, і залізничного переїзду немає. При здійсненні медичної реформи обласній владі треба реально враховувати і демографічний, і географічний чинники, і матеріальне становище людей, особливо в сільській місцевості.
От такі погляди на реформування медичної галузі. Люди дуже хочуть, щоб їм не нав’язували рішень, що зроблять медичні послуги на другому і вищих рівнях просто недоступними для людини з Корсуня, Сахнівки чи Пішок.
Під час підготовки матеріалу до друку журналісти дізналися, що є два варіанти, до якого округу може належати Корсунь-Шевченківський район: Центрального (центр у Звенигородці) чи Шевченківського (центр у Смілі). У першому випадку область мають поділити на 4 округи, а в іншому на 5. Поки що обласна влада не має точного плану поділу Черкащини на госпітальні округи. «Нова Доба» слідкуватиме за впровадженням медичної реформи в регіоні.
Людмила Моренко
