Черкащани Любомир та Тетяна Коломійці виховують двох дітей, що народилися в «домашніх» умовах. Чотирирічний Захар та дворічна Квітослава з’явилися на світ у ванні з травами під наглядом акушерки та педіатра. Через годину після других пологів Тетяна вже стояла біля столу і їла полуницю, проте зареєструвати дитину виявилося набагато складніше, ніж народити. 
– Позитивний досвід знайомих надихнув нас на такий відповідальний крок, – розповідає Тетяна Коломієць. – Ми почали читати відповідну літературу, відвідували курси, але, звісно, рушійним фактором для цього були внутрішні відчуття. Я вважаю, що народження дитини – суто природній процес, який не вимагає перебування у відповідних закладах. Наприклад, мама Любомира народилася вдома. Тобто ще 60 років тому такі пологи були нормою. У чоловіка спочатку були сумніви, але до кінця другого триместру ми впевнилися, що все робимо правильно.
За словами Тетяни, члени родини ставились до домашніх пологів насторожено і пробували відмовити майбутніх батьків. Основними аргументами старшого покоління було те, що сучасна медицина максимально убезпечує немовля від різних негативних ситуацій під час пологів. Проте пара не передумала і планує народжувати вдома і надалі.
– Кожні пологи були унікальні і по тривалості, і по відчуттях. Якщо за першими в переймах ми провели майже добу, то за другими це тривало лічені хвилини. А через годину я вже стояла за столом і їла полуницю, – розповідає Тетяна. – Ми налаштовувалися на те, що після пологів будуть проблеми з нашим бюрократичним механізмом. Але ніяк не очікували, що на нас дивитимуться, як на прокажених, погрожуватимуть заявою в Службу безпеки України і тим, що відберуть дітей. Говорили, оце народжують такі, як попало, а потім ще й дітей за кордон продають.
За першими пологами всі питання з документами вдалося залагодити Любомиру протягом місяця за допомогою спеціалістів з поліклініки. А потім змінилося законодавство. І молодій мамі з дитиною довелося пройти огляд у 5-ти лікарів, щоб отримати висновок про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров\’я.
– З Квітославою мені довелось пройти кілька кіл пекла, щоб наша дитина отримала свідоцтво про народження, – коментує Тетяна Коломієць. – Пам\’ятаю той день, коли у пологовому зібрали цілий симпозіум з 5 осіб. Кожен міг помацати мене за груди, щоб переконатись у лактації, дивився на статеві органи, щоб упевнитися, що вони справді пройшли через пологи. Тобто супровідних документів, які велися в цьому ж пологовому всю вагітність, свідчень нашого лікаря, у якого ми стояли на обліку, плаценти, яку ми принесли, і, головне – дитини, яку ми тримали на руках – цього всього було недостатньо, щоб переконатись, що вона справді наша.
На подібні реакції Любомир Коломієць натрапляв ще в кількох інстанціях, хоча увесь період вагітності пара стояла на обліку і мала усі відповідні документи.
– Проте в кабінеті, де давали останню довідку, лікар вийшов, потис мені руку і сказав, що захоплюється нами й трохи заздрить, що не зміг у свій час переконати свою дружину на такий крок, – говорить Любомир Коломієць. – Водночас, нам дуже пощастило із лікаркою, яка документально супроводжувала обидві вагітності. Вона виявилась дуже розуміючою і з повагою поставилась до нашого рішення. А в кінці зробила все, що від неї залежне, за що ми їй дуже вдячні.
Огляду дільничного недостатньо
В законах та інших нормативно-правових актах домашні пологи визначаються як «народження дитини поза закладом охорони здоров’я».
Основні питання реєстрація дитини, народженою поза закладом охорони здоров’я, врегульовано ч. 4 ст. 13 ЗУ «Про держану реєстрацію актів цивільного стану» № 2398- VI від 01 липня 2010 року.
Крім того, згідно «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, для проведення державної реєстрації дитини, народженої поза закладом охорони здоров’я необхідно звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану (колишні – ЗАГС) та подати наступні документи:
1. медичну довідку про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма N 103-1/о);
2. висновок про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров\’я.
«Висновок про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я є нововведенням, оскільки до 06.06.2013 року для здійснення реєстрації дитини було достатньо подання лише довідки за формою № 103-1/о, – пояснює адвокат Дмитро Ляпін у блозі на сайті Liga.net – Так, раніше для отримання довідки за формою № 103-1/о достатньо було викликати дільничного лікаря, який проводив огляд дитини. Після цього, за наявності обмінної карти, заклад охорони здоров’я видавав відповідну довідку».
На даний час ця довідка видається тільки після отримання висновку про підтвердження факту народження дитини.
Отримання висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я врегульовано «Порядком підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я» (далі – Порядок підтвердження факту народження), затвердженого Постановою КМУ № 9 від 09 січня 2013 року.
Абзацом 2 ч. 4 ст. 13 Закону України «Про держану реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що у разі народження дитини поза закладом охорони здоров\’я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров\’я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров\’я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Теж саме положення міститься в Постанові КМУ № 9 від 09 січня 2013 року. Але, видача висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я передбачено лише Порядком підтвердження факту народження, а органом, який видає такий висновок є медична консультативна комісія.
Генетична експертиза коштує до 4 тисяч гривень
На практиці, при наявності всіх документів, передбачених Постановою КМУ № 9 від 09 січня 2013 року, якщо огляд матері та дитини проведено в строк до 7 днів після пологів, що підтверджується відповідними довідками (додаток №№ 1,2 до Порядку підтвердження факту народження), вдасться уникнути проведення генетичної експертизи (проведення такої експертизи триває приблизно 1 місяць, вартість експертизи від 2,5 до 4 тисяч гривень).
Відповідно до ч. 4 Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, заявник (жінка, яка народила дитину, або її чоловік, родичі, інші особи, представник служби у справах дітей) не пізніше одного тижня з імовірного дня народження дитини поза закладом охорони здоров\’я, факт народження якої потребує підтвердження, подає комісії наступні документи:
1) письмову заяву (у довільній формі);
2) паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
3) обмінну карту пологового будинку, пологового відділення лікарні або виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою відповідно N 113/о або 027/о, затвердженою МОЗ;
4) результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину поза закладом охорони здоров\’я;
5) копію картки виклику медичної швидкої допомоги за формою N 109/о, затвердженою МОЗ;
6) довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину поза закладом охорони здоров\’я, та дитиною;
7) медичну довідку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про огляд дитини, яка народилася поза закладом охорони здоров\’я, згідно з додатком 1 та медичну довідку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про огляд жінки для підтвердження факту народження дитини згідно з додатком 2;
8) інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв\’язку з пологами.
При цьому подання документів, зазначених в п.п. 3-8 не є обов’язковим. Вони подаються за наявністю.
У разі відсутності медичних довідок, зазначених у підпункті 7 пункту 4 цього Порядку, комісія приймає рішення про обов\’язковий огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду.
Тобто, в будь-якому випадку медичний огляд матері та дитини є обов’язковим. Також, на практиці комісія наполягає на проведенні генетичної експертизи.
Ірина Семенова
