Постаті Черкащини: В’ячеслав Чорновіл. До 30-річчя Незалежності України

Постаті Черкащини: В’ячеслав Чорновіл. До 30-річчя Незалежності України

До 30-річчя проголошення Незалежності України «Нова Доба» спільно з Черкаським обласним краєзнавчим музеєм розпочинає проєкт «Постаті Черкащини», у якому розкриває особистостей, діяльність яких формувала самостійність нашої держави.

«Україна починається з тебе!» – це слова В’ячеслава Чорновола, постать якого важлива в контексті державотворення.

 

 

Яскравим явищем національно-визвольного та демократичного руху в Україні є дисидентський рух 1960−80-х рр. Він був одним із чинників радикальних політичних перетворень – розпаду СРСР і появи незалежної Української Держави. Дисиденти (від лат. dissidens – незгідний) відкрито піддавали сумніву й критикували офіційну комуністичну ідеологію та політику, переховували і поширювали через «Самвидав» позацензурну літературу. Надбанням суспільства є вільне відстоювання проукраїнської позиції в сьогоднішній незалежній Україні, та в 1960−80-х рр. за переконання доводилось розплачуватись життєвим благополуччям, свободою, інколи – життям. На тих, хто став на шлях боротьби з політичним режимом, чекали переслідування: звільнення з роботи, виключення з навчальних закладів, найактивніші борці пройшли крізь табори, тюрми та заслання. У відданості Україні не клялись тоді з високих трибун, інтереси Батьківщини, а не власні, ставали метою і сенсом усього життя. У цій когорті чесних, мужніх людей чимало наших земляків. Зіркою першої величини поміж них є ім’я В’ячеслава Чорновола.

 

 

Блискучі перспективи відкривались перед молодим талановитим журналістом, який щойно вступив на навчання до аспірантури. Якби він міг змовчати… Він не міг. 4 вересня 1965 р. разом із Іваном Дзюбою та Василем Стусом В’ячеслав Чорновіл виступив у київському кінотеатрі «Україна» на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» з протестом проти арештів української інтелігенції. «…Я знав особисто декількох з заарештованих і засуджених, ніколи не помічав в їхніх діях і словах нічого антирадянського, а навпаки, бачив щиру турботу за стан Української культури, української мови, за відновлення нормальної соціалістичної законності і соціалістичної демократії, потоптаних в роках сталінсько-беріївської сваволі».

 

 

Після виступу його звільняють з роботи і не дають навчатися в аспірантурі, всіляко тисне КДБ. Замість успішної кар’єри науковця, попереду – судові вироки. Був засуджений чотири рази. Близько десяти років провів у радянських тюрмах та таборах. Протягом одного року витримав 83 допити. І ніколи не свідчив супроти друзів.

Українські дисиденти розчистили майдан під будівництво незалежної держави. І передали його будівникам-нащадкам, назавжди залишившись моральним орієнтиром. Отже, прислухаймося до їхніх завітів: «Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору…» (В. Чорновіл).

 

Використані світлини − з архівів музею

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x