До 30-річчя проголошення Незалежності України «Нова Доба» спільно з Черкаським обласним краєзнавчим музеєм розпочинає проєкт «Постаті Черкащини», у якому розкриває особистостей, діяльність яких формувала самостійність нашої держави.
«Щодень живу в ні з чим незрівняній радості, що маю нарешті і я свою, Українську Державу, що Україна має нарешті Незалежність» – це слова Василя Захарченка, життя якого перепліталося з Черкащиною і постать якого важлива в контексті державотворення.
Багато спільного на життєвому шляху у В’ячеслава Чорновола й українського письменника Василя Захарченка. Вони майже однолітки, обидва народились і виросли в українському селі, ріднить їх також альма-матер – Київський університет, факультет журналістики.
У 1955-му, коли В’ячеслав Чорновіл вступив до університету, Василь Захарченко перейшов на третій курс. Ходили одними коридорами Червоного корпусу, в одних аудиторіях слухали лекції, один на всіх великий читальний зал університетської бібліотеки, братство студентського гуртожитку…
Світлина зі студентського альбому
Місце і Час формували світогляд молодих людей. А Час – бурхливий: смерть тирана, викриття культу особи на ХХ з’їзді партії, звільнення з таборів і масова реабілітація репресованих. Час десталінізації назвуть згодом влучним словом – відлига. Поривчастий, свіжий від снігу, що тане, здається, вже зовсім весняний, вітер кружить голову, пробуджує надії…
Та відлига – ще не весна. У брежнєвські часи із шістдесятників викристалізуються ті, хто так і не «подорослішає», не пристосується і у відстоюванні своїх переконань піде до кінця. Це вже не буде масовим рухом: на протистояння з політичним режимом відважаться одиниці. Уперті молоді люди не називали самі себе дисидентами, для них то було звичайне життя – просто вони мали принципи, якими не могли поступитися.
Василь Захарченко з Василем Стусом
Після завершення університету в 1958 р. Василь Захарченко працював газетярем у Кременчуці, згодом переїхав на Донбас. Там зійшовся з Василем Стусом, Іваном Дзюбою. У Донецьку допомагав збирати матеріали про зросійщення краю для книги, яку готував до друку Іван Дзюба. Тоді ж, у середині 60-х, починає цікавитися й іншою небезпечною на той час темою – Голодомором 1932-1933 рр. Занотовує розповіді очевидців: «Люди розповідали про такі жахи, про таку кричущу несправедливість, про такі звірства свого ж односельця-активіста, що серце обливалося кров’ю».
Спільною для двох «незгодних» українців була студентська пора в Києві, в черкаському краї знов переплетуться їхні стежки. Мала Батьківщина Чорновола стане своєю і для молодого журналіста Василя Захарченка. З 1969 року він живе в Черкасах, працює в газеті «Молодь Черкащини», в «Черкаській правді». У Черкасах він написав свої найкращі повісті і романи. А ще – продовжує й тут інтенсивно збирати матеріали й передає їх Дзюбі через Стуса. 31 січня 1973 р. за антирадянську діяльність за ст. 62 КК УРСР Василя Захарченка заарештовано і засуджено Черкаським обласним судом на п’ять років суворого режиму. Покарання відбував в таборах Пермського краю.
Людина з «українським серцем», Василь Захарченко безмежно радіє утворенню незалежної України, але так само і тривожиться за неї. Не перестає радіти й перейматися до останніх днів. «Україну може вивести з кризи, спасти нашу Незалежність прихід Лідера – національного, українського, рідномовного, нашої української кровинки, який створить команду з полум’яних патріотів з дитинно чистими намірами в душі, з нашим, шевченківським розумінням того, що громадське – це святе, недоторканне ( а вони ж є, їх багато таких серед нас із Вами!). Такий Лідер і його команда працюватимуть тільки на Україну, на її процвітання, а не на свій бізнес із державницької гори» (Василь Захарченко, 2015 р.).
За багаторічну боротьбу у становленні української державності, плідну творчу працю в галузі української літератури та журналістики, значний художньо-публіцистичний доробок, особистий внесок у реабілітацію імен справжніх патріотів Василя Захарченка посмертно удостоєно звання Почесного громадянина Черкас.
Експозиція, присвячена Василеві Захарченку, в Черкаському обласному краєзнавчому музеї
Читайте також: Постаті Черкащини: В’ячеслав Чорновіл. До 30-річчя Незалежності України
Використані світлини − з вільного доступу та архівів музею
