Як незалежна Україна запроваджувала власну валюту

Як незалежна Україна запроваджувала власну валюту

30-річчя Незалежності України святкуватимуть 24 серпня. А вже через тиждень українці святкуватимуть 25 років із дня запровадження гривні. Про це йдеться на сайті НБУ.

Офіційною національною валютою України є гривня. Її назва походить від слова «гривна», яке за часів Київської Русі позначало нашийну прикрасу.

Уже в VIII-ІХ століттях під час торговельних операцій і сплати данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби. Пізніше, у різні історичні періоди, слово «гривня» неодноразово змінювало своє значення.

Карбування монет у Х-ХІІ століттях

На українських землях карбування власної валюти, златників та срібляників, започаткував київський князь Володимир Великий. Ці монети – перші державні документи, що зберегли зображення тризуба – знака київських князів.

На лицьовому боці монети зображено князя, який сидить на престолі, тризуб і напис “ВЛАДИМИР НА СТОЛЕ”. На зворотному боці – карбовано лик Ісуса Христа і напис “А СЕ ЕГО ЗЛАТО”.

На відміну від країн Заходу, які починали карбування власних монет і копіювали римські, з чужими портретами та написами, златники і срібляники містять лише давньоруські написи і зображення своїх князів.

Карбування срібних монет продовжили Святополк Окаянний, Ярослав та Олег Тмутараканський.

На шляху до незалежної української держави

У XII-XIV століттях Київська Русь переживала період феодальної роздробленості, а карбування монет припинилося. Роль грошей виконували переважно срібні злитки, що називалися “гривнями”.

Після тривалої перерви у середині XIV століття на українських землях відродився не тільки монетний обіг, а й ненадовго карбування монет – червоноруських півгрошей у Львові і срібняків Володимира Ольгердовича у Києві. Гривні поступово зникли з обігу, перетворившись на грошово-лічильне поняття.

Пізніше відродити власне карбування монет планував Богдан Хмельницький. Ще від початку Визвольної війни 1648-1654 років гетьман прагнув проводити самостійну фінансову політику, вважаючи її однією з основних ознак державності. Чи вдалося гетьману реалізувати задум, не знаємо, адже писемні згадки до цього часу не підтверджені археологічними знахідками.

Українська революція 1917-1921 років

У часи національно-визвольних змагань у 1917-1921 роках велике значення у розбудові самостійної і суверенної Української держави мало впровадження національної валюти й створення незалежної банківської системи.

22 грудня 1917 року Центральна Рада прийняла закон про перетворення Київської контори Держбанку Росії на Український державний банк. Його першим директором став Михайло Кривецький. Саме він підписав першу банкноту самостійної Української держави – державний кредитовий білет вартістю 100 карбованців, який було емітовано 5 січня 1918 року. Його вартість дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота).

Художник Георгій Нарбут, під час проєктування ескізу банкноти у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України – златників та срібляків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу.

А 1 березня 1918 року Центральна Рада прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було підготовлено ескізи банкнот вартістю 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців.

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову  проголошено гривню.

Усього за 1917-1921 роки в обіг введено 24 паперових грошових знаки.

“Бофони”

Тривала боротьба вояків ОУН-УПА за незалежність України вимагала постійної допомоги від населення. У ті часи розраховувалися “бофонами” – однобічними (рідше двобічними) грошовими документами з національною символікою та символікою ОУН і УПА.

Загалом, за 1939-1954 роки виготовлено близько 500 різновидів бофонів, які перебували у вжитку щонайменше у дванадцяти областях України та Білорусі, а також частково на території Австрії, Німеччини, Польщі, Словаччини та Чехії.

Творцем найвідомішої серії бофонів, “Волинської”, створеної у 1945-1946 роках, став один із найталановитіших графіків ХХ століття – Ніл Хасевич.

Гривня – національна валюта незалежної України

Із здобуттям Україною незалежності надзвичайно важливим було створення національної грошової системи. Уже 10 січня 1992 року Національний банк ввів в обіг купони багаторазового використання. Правову підтримку купонокарбованці отримали 20 березня 1991 року з ухваленням Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Деякий час одночасно в обігу перебували і рублі, і купонокарбованці. А з 12 листопада 1992 року єдиним засобом платежу України у готівковому і безготівковому обігу став український карбованець.

З 2 до 16 вересня 1996 року в Україні відбулася грошова реформа, у наслідок якої національною валютою стала гривня. Національний банк України ввів банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень.

Ще 1992 року розпочато роботу над гривнею. Перші банкноти за дизайном художників Василя Лопати і Бориса Максимова надруковані у Канаді та Великобританії.

Як пише УНІАН, спочатку постало завдання з вибору історичних постатей, які будуть зображені на банкнотах. Були деякі сумніви щодо Михайла Грушевського та Івана Мазепи, але після проголошення незалежності ніяких питань вже не виникало. Крім того, під час обговорення номіналів майбутньої валюти висувалась пропозиція щодо запровадження 3 та 25 гривень – за аналогією до рубля. Проте у фінальному варіанті замість цього затвердили номінали у 2 та 20 гривень.

Далі переможці художнього конкурсу поїхали до Канади зі своїми ескізами, щоб перенести їх на матриці та розпочати друк. Чому саме туди? Все просто – Canadian Bank Note Company була єдиною компанію, яка пішла назустріч Україні та погодилася надрукувати першу партію гривні. Більш того, канадці зробили це в кредит, а також відстрочили виконання інших замовлень.

За півроку було надруковано першу партію гривні, яка у вересні-жовтні 1992 року прибула до України. У подальшому було доставлено ще дві партії з Канади – у 1993-му та 1995-му роках. Окрім безпосередньо готівки, Україна отримала також обладнання, на якому її друкували.

Гравюра 2 гривень, яка використовувалась в Канаді для друку перших гривень / Дмитро Шварц

До речі, канадці також здійснили контрольний друк банкнот номіналом 50 та 100 гривень, які разом з усім устаткуванням, а також гравюрами, на яких зображені Тарас Шевченко та Михайло Грушевський, передали Україні.

Передана канадцями гравюра з зображенням Шевченка та Грушевського / Дмитро Шварц

Тож підготовча робота до запуску гривні була виконана, а ввести в обіг її планували у 1992 році. Саме про це йшлося у постанові Президії Верховної Ради, яка була ухвалена у листопаді 1991 року. Проте цього моменту довелось чекати чотири роки.

Уже восени 1996 року до обігу потрапили гривні трьох виробників – Канади, Англії та України (у 1994 році український Банкнотно-монетний двір уже почав друкувати  банкноти номіналом 1 гривня). Канадські банкноти вважаються гривнею першого покоління, а британські – другого. Відмінність їх полягає у тому, що у перших – портрети видатних українців розміщені по центру купюри, а у других – праворуч. Крім того, захист другого покоління порівняно з першим було посилено.

Перше та друге покоління гривні станом на сьогодні вже вилучені з обігу. Так само, як і монети номіналом 1, 2, 5 та 25 копійок, які вже не є платіжним засобом.

До речі, ескізи перших українських монет робив також Василь Лопата. Штемпелі для їхнього карбування виготовлялися на монетному дворі Великобританії. Згодом ці штемпелі були встановлені на Луганському верстатному заводі. Крім того, додатково перші монети карбували на Італійському монетному дворі.

Український Банкнотно-монетний двір карбувати монети власними силами почав у 1998 році. Спочатку – пам’ятні, якість яких дуже високо цінується у світі. Наприклад, монета “Різдво Христовe” 1999 року випуску отримала нагороду як “найбільш надихаюча” у всесвітньому конкурсі Coin of the Year Award.

Зараз українці користуються гривнями третього та четвертого покоління, які випускає Банкнотно-монетний двір НБУ. Третє покоління національної валюти запустили в обіг у період з 2003 до 2007 роки. Банкноти четвертого покоління почали з’являтися з 2015 року – першою ластівкою стали банкноти номіналом 100 гривень. А 2019 року введено в обіг нову банкноту найвищого номіналу – 1000 гривень.

Карбування розмінних монет розпочалося на Монетному дворі наприкінці 2000 року – першою відкарбованою тут обіговою монетою стала монета номіналом 1 копійка. До речі, для назви розмінної монети пропонували – “сотий”, “резана”, але зрештою надали перевагу “копійці”. Спершу вона карбувалася на Луганському верстатобудівному заводі та частково на монетному дворі Італії. Випущено номінали вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок.

Як виробляють банкноти

Українська національна валюта виготовляється зі спеціального захищеного паперу, який випускає єдина в країні Фабрика банкнотного паперу, розташована у місті Малин Житомирської області.

На цей папір одразу наносять спеціальні водяні знаки та мікрочастки, які можна розгледіти під ультрафіолетовим світлом, а також у нього вшивається спеціальна віконна металева стрічка. Папір роблять з бавовни. Склад паперу для купюри номіналом у 1000 гривень трохи відрізняється – у ньому присутні до 15-20 відсотків льону, що значно покращує міцність банкноти.

Далі папір транспортують на Банкнотну фабрику у Києві, де відбувається нанесення зображень. На одному з етапів застосовується спеціальна техніка друку інтагліо, коли фарба під тиском у 80 тонн та дією високої температури буквально запікається на купюрі. Завдяки цьому утворюються рельєфні зображення. Крім того, на банкноти наносять спеціальні графічні знаки, які допомагають людям з вадами зору зрозуміти номінал банкнот. Ще однією особливістю є те, що банкнота кожного номіналу має свій розмір.

Сьогодні гривня має близько двадцяти елементів захисту. Її друкують у спеціальних цехах, де постійно  підтримуються спеціальні кліматичні умови (визначені температура та вологість).

Тривалість життя однієї банкноти залежить від її номіналу. Наприклад, у банкнот низьких номіналів вона складає, в середньому, два роки (у монет – 20-25 років). Коли банкноти зношуються, їх виводять з обігу, замінюючи на нові. Зношені гроші подрібнюють та пресують у спеціальні брикети, а далі подрібнену масу відвозять для захоронення на полігон побутових відходів.

Світ

 

 

 

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x