Що для черкащан означає незалежність? (ОПИТУВАННЯ)

Що для черкащан означає незалежність? (ОПИТУВАННЯ)

До 30-ї річниці проголошення незалежності України “Нова Доба” провела опитування серед відомих черкащан. Вони розповіли про своє розуміння самостійності держави й найпам’ятніші життєві події в роки незалежності.

Богдан Кулинич, паралімпійський чемпіон, майстер спорту України міжнародного класу, тренер “Чемпіонів по життю”:

– Перш за все Незалежність України – це моя особиста свобода. Свобода слова, свобода поглядів, свобода вибору, свобода пересування й інші речі, що дозволяють відчувати себе вільним та по справжньому незалежним.

Для мене, як для людини, тісно пов‘язаної зі спортом, найвизначнішими подіями за останній час є, звісно, спортивні перемоги. А їх у нас за перші 30 років незалежності досить багато. І я радий, що нашу країну сприймають і знають у світі за високими спортивними результатами та перемогами.

Я на рік молодший від незалежної України, і всі мої найяскравіші, найвеселіші, найкумедніші, найгіркіші та найприкріші події відбувалися в ці роки. І я щасливий від того, що я і Україна ростемо, вчимося, розвиваємося, перемагаємо та програємо разом! А разом ми – сила і зможемо все!

Я хотів би побажати черкащанам та й загалом усім українцям нарешті усвідомити, що за нас ніхто не побудує нам успішну державу з розвиненою інфраструктурою та високим рівнем життя. Почнімо цінувати, берегти й любити не тільки те, що за дверми нашої домівки, а й усе, що є навколо нас –  у наших містах та селах, в річках та лісах, степах та полях.

З Незалежністю тебе, моя рідна Україно!

 

Сергій Саєнко, директор Першої міської гімназії в Черкасах:

– Не думаю, що хтось не пам’ятає дня проголошення незалежності, в тому числі і я. Однак тоді, коли всі були вихідцями із закритого всьому світу СРСР, повноосяжного уособлення значення незалежності не було. Та й новостворювані з «нуля» державні інститути були не дуже сильними. А ще ЗМІ тривалий час були центральними і поселяли в голови українців невпевненість. Для мене проголошення незалежності стало доконаним фактом з перспективами і ваганнями.

За роки незалежності я кілька разів ставав депутатом міської ради, був призначений директором шкіл №18, 17 та Першої міської гімназії. Проривним був 2000 рік, коли я виграв право на стажування в США за директорською програмою, після якої мій внутрішній світ розділився назавжди на «до» і «після». Десь приблизно в цей час наступило тверде переконання, що радянщина назавжди пішла у вічність, а Україна реально є незалежною.

За цей час Україна відбулася як незалежна держава в суцвітті інших держав. Вона отримала власні атрибути влади, власну грошову одиницю, боєздатну армію, національну гвардію, українська мова стала рідною для переважної більшості українців. Система освіти відійшла від радянського освітнього устрою, була вибудувана власна освітня система, запроваджується реформа НУШ. Врешті й Черкаси набули європейських обрисів, рівняються на світові містобудівні тенденції, і наше місто стає все кращим.

Незалежність для мене – це можливість титульній нації, разом з іншими громадянами різних національностей, показати всьому світу нашу неповторну ідентичність, здолати корупцію та збудувати державу, що функціонує для людей.

Черкащанам у цей святковий день побажаю не бути байдужими навіть до незначних подій, що стаються щодня поруч. Думаючи про себе, завжди пам’ятайте, що нас зродила Україна. Плекайте українську мову, бо мова – то наше ідейне коріння. Зичу добробуту – тут, вдома, без необхідності їхати десь на заробітки. І, звісно, здоров’я й душевного піднесеного настрою при словах “Слава Україні”!

 

Олександр Івченко, захисник–доброволець у російсько–українській війні:

– Сам день проголошення незалежності 1991 року добре не пам’ятаю – мені тоді було лише 8 років.

Найпам’ятніші події в моєму житті за роки незалежності України – це парашутний спорт, одруження, народження донечок і, звісно, російсько-українська війна.

Найвагомішими драгненнями нашої незалежної дежави вважаю прагнення до європейського розвитку та відмову від російсько-совєцького братерства.

Для мене незалежність України – це воля й можливість обрати власний шлях.

У переддень свята бажаю українцям по–справжньому стати нацією – свідомою, розумною та незалежною.

 

Олександр Радуцький, депутат Черкаської обласної ради:

– У День проголошення незалежності України я був на кордоні з Афганістаном, адже тоді служив на заставі Ванч. Ішов прикордонником з однієї країни, а повернувся в іншу.

Після проголошення люди були натхненні. Перед нами відкрилася можливість їздити за кордон, забути про дефіцит у магазинах. Мріяли, що Україна стрімко розвиватиметься в економічному напрямі. Тоді саме Польща показала приклад і ми зробили цей важливий крок.

Мабуть, коли ще укладали Конституцію, то депутати Верховної Ради, зокрема В’ячеслав Чорновіл, не про таку країну мріяли. Ми могли б зараз бути на більш вищому соціальному та економічному рівнях, могли б покращити рівень життя, але очікування не зовсім справдилися. На це дуже вплинула корупція. Деякі можновладці використали проголошення незалежності, аби покращити власний матеріальний стан.

Із подій, які сталися за 30 років, однією з найвизначнішою стала відмова України від ядерної зброї. Хоч зараз у соціумі є певні розбіжності думок, я вважаю, що наша держава показала, що не хоче досягати певних цілей за рахунок зброї.

Також важливим є те, що нарешті Україну визнали, як незалежну державу в усьому світі.

Для мене незалежність України – це сильна держава, нація. І рідна мова, без якої не можна називатися повноцінно народом.

Хочу в День Незалежності побажати всім любити, поважати, бути щирими, навчитися вибачати помилки та чути одне одного.

 

Віктор Парамонов, директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру:

– Події 1991 року відбувалися в доволі непростий час: у Верховній Раді – все ще комуністична більшість і чимало непорозумінь, усі були налякані тогочасними подіями в Москві. Кожен розумів незалежність по-своєму. Та українцям вистачило духу наважитися на зміни й ухвалити Акт. Звісно, вирішальним був уже референдум 1 грудня, коли народ цілими вулицями йшов голосувати – то був справді святковий день. Тоді стало ясно, що цей шлях незворотній.

Моє життя по суті розділене на 30 років до незалежності і 30 – після. Оглядаючись назад, можу сказати, що мені краще жити в цю епоху. Усе те, що я бачив, лише підтверджує: Україна недарма “вирвалася” і розвивається самостійно.

Відтоді я став уже по-іншому мислити. Тридцять років тому думав, що все в житті вирішується легко. У 90-х мені запропонували залишитися в Польщі працювати з майбутнім одержанням громадянства, та я вирішив таки повернутися до Черкас. Там будувалася квартира, тож задумав доробити вдома потрібні справи, зібратися з думками й потім поїхати за кордон. Але не поїхав. Якийсь час шкодував про це, але сьогодні вже ні. Так, у ті роки за кодроном було зовсім інше життя, щодня – якесь відкриття. Зараз уже немає такого захоплення, дивишся на все більш критично. І врешті розумієш, що за 30 років ми багато чого зробили.

Можу шкодувати хіба про те, що молоде покоління зараз виїздить працювати у країни ЄС. Україна має виправляти ситуацію і створювати належні умови для своїх фахівців, бо дешевої якісної медицини у світі немає. Раз ми вже йдемо у Європу, то вивісити прапори ЄС і оголосити безвіз – це лише частина шляху. Україна в кожній глузі має показати готовність до європейських вимог життя.

За ці роки наш заклад єдиний в області акредитував лабораторний центр і є єдиним акредитованим онкозакладом в Україні. Готувалися ми до цього два роки, витрачали купу грошей, переробляли стандарти роботи, змінювали кадри, які не сприймали оновлень. Хотіли отримати європейський сертифікат, тому рухалися вперед.

За ці 30 років дізналися, як працює світ – і це головне. Усвідомивши, які ми “убогі”, стали відкритими до нової інформації й почали переймати досвід. Відбулася стрімка еволюція: те, що світ проходив на 100–150 років, ми мусили опановувати за 30. І от сьогодні наша медицина пішла далеко вперед. Ми перейшли на протокольне лікування, удосконалили обладнання, працюємо за високотехнологічними методами й оперуємо тяжкі випадки. Іще 30 років тому такого навіть уявити не можна було.

Щодалі вимоги ростуть, і без оновлень – ніяк. Зараз маємо робити так, щоб і на Черкащині все рухалося вперед. Нас достатньо, аби рухати свою Батьківщину й бути самодостатніми в основних сферах життя. Бережіть себе і не хворійте – таке моє побажання черкащанам і решті українців до Дня незалежності.

 

Геннадій Бобов, президент групи компаній «Панда»:

– Це був дуже складний період. Радянський Союз розпадався, і все змінювалося просто на очах. У цей час я добре відчував нові віяння – займався першим своїм бізнесом у кооперативному русі. Всім було зрозуміло вже в 1989–90 роках, що так, як було, – уже не буде. Ніхто не робив далекосяжних планів – це було тоді просто неможливо. Розпад СРСР і отримання Україною незалежності було історичною подією і приголомшувало. Майбутнє було дуже незрозумілим.

За останні 30 років змінилося все. Ми втратили мільйони населення, територію, сотні населених пунктів просто зникли з лиця землі, тисячі заводів зупинили своє існування, та що там підприємства – втрачено цілі галузі. Якщо говорити мовою бізнесу, то останні 30 років, за винятком невеликих періодів – це історія про неефективний державний менеджмент.

Мені дуже хотілося б, щоб наступні 30 років стали періодом росту і піднесення. Щоб молоді люди, справжні патріоти, нарешті навели в Україні лад. Відбудувати втрачене буде важко, тож нехай розвиваються нові галузі – сучасний агросектор, IT, біотехнології. Але для цього потрібно створити умови, зупинити нарешті відтік «мізків» та «рук». Це основне завдання.

Для мене незалежність України – це проведення власної внутрішньої та зовнішньої політики. Це коли ми самі, а не хтось із сусідів чи з-за океану, вирішує, що нам робити і як вирішувати. Це мир і сталий розвиток. Це коли у владної еліти діти та внуки вчаться і працюють в Україні, а не за кордоном. Це коли патріотизм існує не на словах, а на ділі.

Скільки себе пам’ятаю, різні експерти як у державі, так і за кордоном неодноразово ставили під сумнів наше майбутнє. Це стосується й економічної, і політичної сфери. І справді, за 30 років було багато серйозних криз. Напевно, найвагомішим досягненням є те, що ми змогли успішно пройти по «лезу бритви» декілька разів, здивувавши всіх навколо. Попри все наш народ вижив, зміцнів, змінився і продовжує йти вперед.

За роки незалежності важливих подій сталося чимало. В економіці це – введення гривні, створення сучасних фінансово-економічних інституцій і зупинення гіперінфляції, підйом економіки в «нульових» і переорієнтація її на агросферу в минулому десятилітті. Цим подіям ми завдячуємо сьогодення. У політиці можемо говорити лише про низку кризових подій у новому тисячолітті, які, на жаль, серйозно змінили наше майбутнє.

У День незалежності бажаю українцям єдності та взаєморозуміння, оптимізму і руху вперед! Ми дуже багато часу втрачаємо на внутрішні чвари. Для успіху в України є всі можливості: родюча земля, розумні та трудолюбиві люди, можливість працювати з високими технологіями. Нам, нарешті, потрібно почати використовувати все це і рухатися вперед. Ну і, звичайно, міцного козацького здоров’я кожному з нас!

 

Станіслав Садаклієв, головний режисер Черкаського драматичного театру імені Тараса Шевченка:

– На мою думку, проголошення незалежності значно вплинуло на формування національного самоусвідомлення. Україна почала розвиватися своїм шляхом, адже народ збагнув, що ми – не васали, а окрема країна з власною культурою та історією.

За ці 30 років відбулося багато важливих подій, що стали початком значних трансформацій у державі. Революція Гідності – один із ключових моментів державотворення. Адже перебіг і наслідки масових протестів українців стали імпульсом до того, що більшість громадян зрозуміли: ми хочемо бути сучасною та європейською країною.

За період незалежності в моєму житті теж сталися вагомі зміни, зокрема вони стосуються професійної сфери. Так, у 2012 році спільно з представниками ГО «Конгрес Болгар України» ми заснували Одеський Болгарський Драматичний театр. За 7 років я переїхав до Черкас та почав працювати в Черкаському академічному обласному Українському музично–драматичному театрі імені Тараса Шевченка.

У День Незалежності бажаю всім українцям гармонії в душі і відчуття, що кожен прожитий день є щасливим.

 

Роман Сущенко, перший заступник голови Черкаської обласної ради:

– Добре пам’ятаю день проголошення незалежності. Якраз за шість днів до цього відбулося самопроголошення так званого Державного комітету з надзвичайного стану в СРСР, що мав на меті зберегти Радянську імперію шляхом усунення від влади Горбачова. Відповідно всі мілітарні частини привели в повну військову готовність. На той момент я служив офіцером танкового підрозділу в одному з військових з’єднань у Миколаєві, який на випадок заворушень мав підсилити каральні сили путчистів. Певно, завдання було рухатися до Москви. Три доби ми чекали команди, але український уряд не підтримав путчистів, а компартію заборонила президія Верховної Ради. І врешті більшість парламенту ухвалила Акт про Незалежність.

Особистих пам’ятних подій за ці роки було багато. За місяць до проголошення Незалежності у мене народилася донька – ця родинна подія стала відліком більшості особистих звершень у житті. Через 16 років народився син Максим. Народився вільною людиною у вільній країні. У ці роки я отримав іще дві освіти – унікальні знання, навички і досвід, що допомогли збудувати кар’єру, розширити світогляд, зустріти цікавих людей і працювати з ними. Також у цей час я здійснив мрію і потрапив до Парижа, шість років жив і працював у Франції власкором «Укрінформу». Подарував собі і родині можливість відчути й поділитися з українцями вищим рівнем стандартів життя – з яскравою культурою, гідним ставленням до прав людини, до рідної країни, улюбленої справи.

Далі – полон і несвобода, світ неволі і постійна боротьба, спротив, віра і надія. Віра в Україну, в Державу, у справедливість і в себе. Згодом – повернення додому, усвідомлення того, що дорога з пекла існує. Терниста, складна, але вона є. І врешті – вибір: змінити життя і йти в політику заради змін у країні, захисту її незалежності, прав і свобод її громадян, свободи слова, вищих стандартів життя, повернення з чужини побратимів, окупованих територій і повного суверенітету України.

Найвагоміше досягнення України за останні роки – стримування агресії авторитарного російського режиму, формування міжнародної коаліції протидії Кремлю. Вважаю важливою постійну еволюцію українців: ментальну, технологічну, культурну, спортивну, інтелектуальну й подекуди меркантильну. Варто визнати, що остання рухає прогрес у нашій країні. Зміни в Україні за 30 років – вражаючі. Україна відкрита і цінує свободу понад усе, знає ціну гідності, всотує найсучасніші досягнення людства, уміло користується ними, робить продукт із доданою вартістю і залишається ринком збуту товарів, ідей та експериментів, центром геополітичних зрушень та зіткнень. І це теж досягнення, варті уваги, осмислення і дій.

Незалежність України – це передусім свобода. Свобода мислення, висловлювань і руху. Це вільний ринок, змагальна конкуренція ідей, товарів та послуг. Це можливість обирати та бути обраним, творити і ділитися творами, уміння цінувати стосунки і робити вірні висновки. Насамкінець, спроможність захистити національні надбання, країну, громади, родину.

Черкащанам до свята зичу вірити у власні і збройні сили, постійно розвиватися, критично мислити, ухвалювати сміливі рішення, йти до кінця, обирати й бути обраними, цінувати стосунки, мріяти, кохати і кохатися, дбати про батьків, розставляти пріоритети дітям, захищати довкілля, рідний край і любити нашу Україну.

 

Ірма Пашківська, дизайнерка одягу, співзасновниця ГО «Чашка кави.Че»:

– Для мене День Незалежності – це велика честь і відповідальність. За цей час країна багато разів вражала світ своїми досягненнями – у спорті, науці, медицині, культурі. Брати Клички, Лілія Підкопаєва, Яна Клочкова, Андрій Шевченко, Ганна Різатдінова – прославили нашу державу професійними здобутками. Не менш важливими є творчі злети зірок українського шоу–бізнесу. Чого лише вартують дві перемоги на Євробаченні та відоме на весь світ ім’я Сердючки. Важко переоцінити успіх у галузі ракетно–космічної галузі. Адже в 1997 році перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк здійснив 16-добовий політ.

Майдан–2004 і Революція Гідності дали старт новому періоду в історії сучасної України. Значними подіями, що відбулися протягом 30 років є втрата Криму та війна на сході, що триває й нині.

Сьогодні бажаю, аби українці не чекали, що хтось прийде і наведе лад в їхньому житті. Наполегливо працюйте на своєму місці, цінуйте докладені зусилля і час. Натомість не оцінюйте можливості й досягнення інших життя. Припинити думати, що ми – страждальний народ. Цінуймо українську землю, адже краще там, де ми є!

 

Олександра Бондаренко, етноблогерка:

– Незалежність України – це особливий стан душі, це світогляд, це, зрештою, головний вибір у житті кожного українця.

Окрім історичних звершень, для мене особисто (я 1999 року народження) приємно все своє свідоме життя спостерігати, як українці ніби знову знайомляться та закохуються у власну традиційну культуру, яка є підґрунтям самоідентифікації та єднання.

Становлення мене як особистості та, найважливіше, як патріота своєї країни, почалося в листопаді 2013 року. Події на Майдані та війна з російськими окупантами змусили мене побудувати нову систему цінностей. Я почала пишатися тим, що я українка.

Цього дня хочу нагадати, що історію України важливо вчити не лише в школі, а одягати вишиту сорочку треба не лише на свята. Потрібно бути українцями не лише в паспорті, а в кожному слові чи ділі.

 

Ольга Палійчук, директорка медичного центру “Андромеда+”:

– З початком проголошення незалежності були великі надії на новий демократичний шлях розвитку нашої країни.

За ці 30 років найяскравішими подіями для мене було прийняття Конституції, народження нашої державності та сина.

Найвагоміше досягнення українського народу за роки незалежності, як на мене, – відродження національного почуття гідності та свободи.

Незалежність України – це нові можливості для наступних поколінь українців. Бажаю нам пам’ятати історію свого народу та не переписувати її під політичні уподобання тимчасових управлінців.

 

Олександр Скічко, голова Черкаської обласної державної адміністрації:

– Для мене незалежність України виявляється в базових принципах, що закріплені в Конституції і діють у країні. Це і можливість вільно висловлювати думку, і право на вільне віросповідання, свободу вибору та пересування.

За ці 30 років, мабуть, одними з визначних подій є сам факт проголошення незалежності й ухвалення Конституції. І, звичайно, Помаранчева революція 2004-го та Революція Гідності 2014-го.

Звичайно, ми також маємо пам’ятати, що справжня незалежність досягається лише тоді, коли є сильна держава, насамперед, в економічному плані. А задля цієї мети українці мають докласти більше зусиль і разом працювати в цьому напрямі. Адже тільки так зможемо досягти реальної економічної незалежності.

Попри складний період і низку випробувань, які випали на долю України, нам є чим пишатися, адже перемог та досягнень чимало.

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x