Висловлювати і думки, і почуття можна по-різному. Можна їх вкласти у кілька римованих рядків. А можна… ну, коли тема цікава… не зупинятися і, врешті-решт, поему, а то і роман-епопею устругнути.

Але ж треба враховувати і можливості читачів. У людини може просто не бути ні часу, ні сил, щоб роман-епопею читати. А ось на кілька рядків, та ще й присмачених гумором, читацького натхнення може і вистачити.

Отож чому б і не усміхнутися нашому святу?!

Усміхнутися нашій Україні, усміхнутися нашим надіям… та і нашим проблемам — теж! Бо тоді легше буде їх долати.

 

БО ЯКІ ТАМ

Так, наявність проблем — визнаємо!

Хоч це не проблематика вся…

Бо які там у баби проблеми,

Як не куплене ще… порося?!

 

Хто приносить актуальну інформацію в наш дім?! Журналісти… А це справа нелегка і відповідальна. Пересічному читачу важко збагнути специфіку журналістської праці, але активне прагнення до цього — є!

 

ТА Й МИ НЕ ДУЖЕ

 

Микита зна всі за і проти.

Де гола правда, а де лак.

– А це, бач, непроста робота,

Бо журналістам — важко… так!

 

Проблеми… все ж суворі з виду…

Ніби вируюча ріка.

Спробуй когось розговорити,

Як тема надто гомінка!

 

А Гнат, бо й сам… як сива круча!

У вихор слів кремезну суть:

– Та й ми не дуже балакучі,

Допоки чарки не наллють!

 

Ми голосуємо… ми обираємо… інколи розчаровуємось. Але поспішати з розчаруваннями — не варто! І своїх надій усе ж втрачати не слід.

 

ТІЛЬКИ…

 

Життя… бува простим… до примітиву!

Бо прикро констатуємо щораз,

Що обіцяли політичне пиво,

Але ж наявний тільки… кислий квас!

 

Інколи це важливо — не перестаратися… Бо і завзяття, і старання мають бути в міру. Особливо, коли це стосується – …стрункості фігури!

 

МОГЛИ Б

 

Хоч не весна, а думка квітне

І несподівано… овва!

Так, щось допоки непомітне

Переливається в слова.

 

Ну, а Микита не з лукавців,

Бо Гнату: – Друже, ти збагни.

Ну, ти з дієтами — догрався!

Бо вже спадають і штани…

 

О, проблеми є у всіх… І проблеми гострі… І є вони навіть у однієї маленької та пухнастої тваринки.

 

НЕМАЛА

 

А Кіт — не те що дуже злиться!

Тільки усе ж репліка зла:

– А Миша,  бач, така вовчиця!

Ще й інтриганка немала…

 

Та в житті є не тільки прикрощі і проблеми. Є і щось вельми привабливе. І кожен з нас це рано чи пізно… але ж помічає.

 

БО ВИСТАЧАЄ

 

То і щелепа звисла… до п’ят?!

Бо вистачає у житті… принад.

 

Життя — це рух… Зміни на гірше. Зміни на краще. Бо і як же жити без суттєвих змін?!

 

ПЕРЕХОДИТЬ

 

О, так бува… що дехто злиться,

Бо й критики тривожний цвіт,

Бач, переходить… на гірчицю!

З солодких нібито орбіт…

 

Живемо у історичні часи. У часи, так би мовити, конфуціанські. Часи змін. І живеться нам нелегко. Та ми докладаємо усіх зусиль, аби… таки справитися! З тим, що нам трапляється на життєвому шляху.

 

ЗБАГНЕ

 

Нервуючи і лізучи на стелю,

Збагне хтось — а часи… таки веселі!

 

Українці усе ж… веселі люди! Попри всі сумні обставини. І це помічаємо, коли вирують тривожні будні. І цього не можемо не помічати – і у день свята!