Задумана в кабінетах Міністерства культури України реформа початкової естетичної освіти надзвичайно тривожить громадськість, а особливо тих фахівців, які працюють у глибинці, в школах естетичного виховання дітей. Зміна навчальних програм і позбавлення цих закладів державної фінансової підтримки призведе до їх закриття, а значить завдасть непоправної шкоди моральному здоровю нації, її майбутнім духовним основам. Переконана в цьому і я на підставі власного 37-річного досвіду роботи у школі мистецтв.

«Те, що наша система початкового естетичного виховання дітей найкраща у світі – давно визнаний факт. Підтверджу його авторитетною думкою Генерального консула України в Німеччині пані Оксани Тарасюк. Торік вона була присутня на концерті вихованців нашої школи у м. Гіфгорні (Німеччина), з яким Корсунь-Шевченківський понад 25 років підтримує партнерські зв\’язки. Поважна гостя була вражена високою виконавською майстерністю дітей зі звичайної (не спеціалізованої!) школи мистецтв, зі звичайного райцентру, і висловила своє захоплення в Інтернеті. Важливо й те, що діти створювали у Європі позитивний імідж нашої держави. Завершивши концерт українською народною піснею, вони, за бажанням глядачів, виконали її на «біс». Сьогодні світ більше знає Україну як корумповану державу, тому молодому поколінню випадає руйнувати ці стереотипи і показати, які перспективи у держави з розвинутою, патріотичною молоддю.

Наша школа розвиває таланти дітей в чотирьох напрямках на відповідних відділеннях: музичному, вокальному, хореографічному та художньому. Торік із 40 випускників 10 вступили у спеціальні навчальні заклади, обравши мистецтво професією. Це високий показник, який підтверджується щороку. Наші діти привозять купи нагород з престижних республіканських і міжнародних конкурсів. Жоден концерт на районній сцені не обходиться без виступів наших вчителів і вихованців. Початкова ланка естетичного виховання є тим ґрунтом, на якому стоять музичні інститути, консерваторії, філармонії, оркестри. І що буде з національним мистецтвом, культурою, якщо знищити цей фундамент?
Навчальні програми шкіл естетичного виховання дітей реформатори пропонують передати на розсуд громади. А чому не спеціалістам? Чому фахівців, які працюють за чинними програмами і бачать їх ефективність, взагалі не допустили до обговорення проблеми?

На моє тверде переконання, програми естетичного виховання відшліфовані десятиліттями, ґрунтуються на багатющих пластах національної культури і радикальних змін не потребують. Насамперед тому, що ефективні, дають високу результативність. При щорічній атестації вчителів головним критерієм є досягнення учнів – перемоги у конкурсах, рівень вступу до вищих навчальних закладів мистецького спрямування.
Чого гостро потребує система естетичного виховання дітей – так це постійної і дієвої державної підтримки, як законодавчої, так і фінансової. Якщо громаді доведеться вибирати між тим, куди спрямувати бюджетні кошти – на ремонт доріг чи на школу мистецтв, я не впевнена, що пріоритетом визнають школу. А саме від таких шкіл залежить майбутнє нації, її культура і духовність. То чи можлива економія на дітях, що скажуть вони нам, теперішнім, ставши дорослими?

Будь-яка реформа має принести людям користь. Висловлю думку всього колективу: ми бачимо лише наміри зруйнувати систему, що формувалась десятиліттями і довела ефективність. Тому просимо державних владців почути думку простих вчителів з української глибинки: збережіть і бережіть школи естетичного виховання, не позбавляйте державної підтримки. Інакше втратимо фундамент української національної культури».

Лариса Усаченко, директор Корсунь-Шевченківської дитячої школи мистецтв