Процес об’єднання громад завершився, люди обрали нових голів та депутатів, та проблем від цього не стало менше. У кожної громади вони свої. Але не всюди є активні люди, яким небайдуже, які говорять про потреби, наладжують діалог «влада – громада». Усе – заради того, щоб жити краще.

Однією з таких небайдужих жительок є Марина Чумак із Матусова. Вона не боїться говорити про проблеми й шукає шляхи їхнього вирішення.   

 

 

− Дуже хочеться, щоб враховували думку жителів. Але аби влада не просто нас чула, а й ухвалювала відповідні рішення, які були б на благо громаді, − зазначила пані Марина.

Нині однією з проблем, що є в громаді, на її думку, це стан місцевих ставків.

− Сама живу біля Багачевого ставка, у мене є невелика копанка, протягом літа я вкинула туди приблизно 4 кілограми вапна негашеного. І вода сама очищується природним шляхом. Ставком же ніхто не займається. Зверталася до колишнього голови громади, пропонувала допомогти йому знайти людей, які вкинуть вапно в ставок і очистять воду. Та мені відмовили. І з кожним роком якість води стає гіршою. Біля ставка неможливо знаходитися. Із початку літа відчувається неприємний запах від водойми, − пояснила Марина Чумак та додає, коли працював цукровий завод, там можна було відпочивати, бо воду очищували.

 

 

Подібна проблема є із центральним ставком. Раніше це було місце для відпочинку: облаштований пляж, вишка, острів кохання, станція човнів. Коли це все будували, говорили, що тут є частина кожного жителя, але нині ситуація зовсім інша.

− Років п’ять тому один із жителів почав розводити там рибу, але ставок не був у нього в оренді. Згодом воду спустили, нібито для ремонту дамби, який так і не зробили. Хоча документи є всі. До 2019 року ставок не був в оренді, але нинішній орендар користувався ним. У чому ж проблема? Ставок розташований у центрі села, біля нього по колу – вулиці й будинки, де живуть люди. Коли спускають воду зі ставка, знижується рівень води в криницях, − розповіла пані Марина. − Ми писали запити в прокуратуру, пробували боротися, але минула влада нас взагалі не слухала, на сесії сільської ради нас не допускали. Коли в 2019 році в оренду ставок віддали Денисенку, люди про це нічого не знали. Тому громада піднялася: ми писали, зверталися в різні організації, але все безрезультативно. Далі людям заборонили ловити рибу. Лише згодом сільська рада ухвалила рішення і його прописали в договорі оренди, що населення Матусова має право ловити рибу лише на вудочку. Але це можна робити на вихідних і на острові кохання, до якого ще потрібно дібратися, бо розташований не близько. Крім того, попередньо як йти на рибалку варто було брати дозвіл у орендаря. Яке рішення ми бачимо? Запропонувати місцевій спілці рибалок та мисливців узяти в оренду цей ставок і тоді люди вільно матимуть доступ до водойми. Ми не проти орендаря, просто не хочемо, щоб наші права порушували. Радує те, що нинішня влада йде з нами на діалог, слухає, але поки що не ухвалює жодних рішень, – додала Чумак.

 

 

Депутат Матусівської сільської ради Микола Богун зазначив, що в селі люди не були поінформовані, перед оголошенням тендеру не відбулося зборів та обговорення.

− Інформація була лише на сайті, але не всі змогли з нею ознайомитися, бо не в кожного жителя є інтернет, − пояснив Микола Олександрович. – Основна проблема в тому, що коли спускається вода в ставку, у половини села в криницях її стає менше. Цьогоріч водойму спустили нібито для ремонту дамби. Орендареві дали термін до 10 грудня зробити ремонт. Людей не стільки цікавить риболовля, як вода в криницях. Звичайно, вільний доступ до водойми має бути. У правилах же прописано, що лише жителі Матусова можуть користуватися водоймою, ловити рибу, але з відведеного для цього місця. Так само ухвалили рішення на сесії про спуск і ще одного ставка, який раніше був як технічна споруда, вода з нього використовувалася для поливу. Коли ухвалювали рішення, то двоє осіб, яких не було на сесії, голосували онлайн, – сказав  Богун.

Очільниця Матусівської сільської ради Леся Шаповал говорить, що зараз намагаються знайти компроміс між громадою та орендарем. Та поки в планах сільської влади виготовити технічну документацію на аквакультуру.

− Ставок у центрі села, на мою думку, має лишитися в комунальній власності, але коли вже так сталося, то маємо шукати компроміс. Тим більше оформлена оренда не просто об’єкта, а спецводокористування під аквакультуру. Ми створили комісію, розглянули це питання та шукали порозуміння. На сьогодні водний об’єкт «Скарбовий» спущений, адже потребує ремонту. Зокрема варто відремонтувати бетонні споруди й виготовити технічну документацію на саму гідроспоруду. У нас є запит із прокуратури, чому немає документів, тому усуваємо ці проблеми і ведемо ремонт. А далі буде видно, можливо знайдемо порозуміння між орендарем і жителями громади. Я «за» співпрацю з людьми, врахування їхніх інтересів. Хочу, щоб і ми як місцева влада, і орендар діяли в межах правового поля. Орендар платить оренду плату. Те, що він визначив місця для рибалки, щоб йому було зручніше контролювати порядок, це одне.

Але орендну плату він сплачує регулярно. На сьогодні юридичних підстав розірвати договір ми не маємо, − пояснила Леся Володимирівна.

 

Голова громадської організації «Черкаський правозахисний центр» Тарас Щербатюк розповів, що жителі Матусова звернулися до них за допомогою.

− Наша організація зробила запити до Матусівської сільської ради. Ми намагаємося з’ясувати, у кого є право власності саме на водойми та гідроспоруди. І вже коли отримаємо необхідну інформацію зрозуміємо, чи правомірно їх передали в оренду. Надіслали запити та хочемо отримати копію рішення саме про передачу цього ставка в оренду, хочемо дослідити, наскільки вона правомірна, чи відбувалися обговорення в громаді. Також нам повідомили, що під час голосування рішення не підписують депутати. Надалі якщо ми виявимо, що були процедурні порушення, готуватимемо позови до суду, можливо заяви в правоохоронні органи про порушення карної справи, через перевищення службових повноважень, − прокоментував Тарас Щербатюк.