Михайлові Сиволапу хочуть присвоїти звання «Почесний громадянин міста Черкаси»

Михайлові Сиволапу хочуть присвоїти звання «Почесний громадянин міста Черкаси»

Звання «Почесний громадянин міста Черкаси» можуть присвоїти ще одному жителю – знаному археологу і науковцю, директору археологічного музею та члену топонімічної комісії Михайлові Сиволапу. Під час сесії, яка відбулася 9 грудня, депутати підтримали відповідну петицію. За неї свої голоси віддали 36 обранців. Повідомляють про це у Черкаській міській раді.

 

Нагадаємо, електронну петицію про присвоєння такого звання Михайлу Сиволапу зареєстрували на сайті Черкаської міської ради 16 листопада. Її підписала достатня для подальшого розгляду на сесії кількість людей. Тепер усі необхідні матеріали стосовно цього питання має вивчити комісія попереднього розгляду матеріалів про нагороди при виконавчому комітеті Черкаської міської ради, яку очолює Юрій Тренкін.

 

Остаточні рішення про присвоєння такого звання подадуть на погодження виконавчого комітету, а після цього – на розгляд сесії міської ради.

 

Михайло Сиволап є ідейним натхненником та автором унікальних колекцій міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини. Наразі він працює в приміщенні кінотеатру «Україна» (вул. Смілянська, 21).

 

Для довідки:

 

Михайло Сиволап закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

 

Після навчання отримав дипломи «історик-археолог, викладач історії і суспільствознавства» та «перекладач-референт з англійської мови в галузі історії».

 

Є автором 678 статей до «Зводу пам’яток історії та культури Черкаської області», має понад 80 наукових публікацій в Україні і за кордоном та понад 200 науково-популярних і газетних статей. Учасник понад 50 наукових конференцій в Україні та закордоном. Як соціолог провів майже півтори сотні соціологічних досліджень на території 9 областей України, АР Крим та в місті Київ.

 

Найвагоміші доробки:

 

*масове комплексне дослідження курганів обох берегів Черкащини (83 шт.) від епохи ранньої бронзи до половців, зокрема 3-х курганів-астросвятилищ ямної культури, подібних до раннього Стоунхенджу;

*розкопки могильника (IVст. н.е.) черняхівської культури у центрі м.Черкаси; багаторічне дослідження поселення ямної культури Десятини на Чигиринщині (нині виявлено ще 30 поселенських пам’яток);

*курганно-ґрунтового могильника білозерської культури (ХІІ-Х ст. до н.е.) під Черкасами; виявлення і дослідження (спільно В.М.Степанчуком) найдавніших на Черкащині мустьєрських стоянок (130-100 тис. р.т.);

*розкопки решток хати Івана Піддубного у с.Красенівці;

*дослідження грабованого скіфського царського кургану із золотими виробами (спільно з С.С.Бессоновою) поблизу с.Нетеребка;

*також численні розвідки на території Черкащини та м.Черкас, завдяки яким виявлено та поставлено на державний облік понад 1,5 тис. пам’яток: курганів, могильників, стоянок, поселень, валів, печер та ін.

 

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x