Щедрий вечір та Старий Новий рік: як святкувати

Щедрий вечір та Старий Новий рік: як святкувати

У ніч із 13 на 14 січня настає Старий Новий рік. Це є неофіційним святом, але й досі відзначається у пострадянських країнах та країнах колишньої Югославії. На нього заведено щедрувати. Особливо любили це робити з козою Маланкою, в яку найчастіше переодягалися хлопці та намагалися «буцнути» господарів домівки, до якої прийшли. А найважливішою традицією вважається посівання, яке розпочинають ще з самого ранку до сходу сонця. Але чому ми святкуємо Новий рік двічі та яка історія у цього свята?

 

Чому Новий рік святкується двічі: історія

 

Коли виявилося, що юліанський календар, що колись був запроваджений Юлієм Цезарем є неточним та за півтори тисячі років відстав на 10 днів, папа Римський Григорій XIII вирішив зробити реформу та зменшив розходження до 26 секунд на рік. Новий календар назвали григоріанським.

Із плином часу його прийняв абсолютно весь світ, у тому числі й Україна під час реформ УНР 25 лютого 1918 року. Проте церква вирішила надалі дотримуватися традицій та досі не звершила перехід. Тепер розходження григоріанського календаря з юліанським становить 13 днів, а отже, коли за новим стилем Новий рік настає 1 січня, то за старим варто чекати ще 13 діб.

Із цієї причині є різниця у даті святкування Різдва Христового: 25 грудня та 7 січня.

 

 

14 січня – це ще й свято Святого Василя, а 13 січня – Маланки. Тобто за два дні маємо аж три свята: Василя, Маланки й Старий Новий рік.

 

Вечір напередодні називали і робили Щедрим – ситним – як своєрідне задобрення прийдешнього року, символ його щедрості. Однак не в усіх регіонах 13 січня накривали стіл. Наддніпрянщина й Гуцульщина – так – влаштовувала багату гостину, Галичина і Поділля цей вечір не сильно святкували – у них Щедрий вечір напередодні Водохреща, 18 січня.

 

 

Страви на Щедрий вечір: що приготувати

 

На Щедрий вечір має бути щедро: не лише стіл, а й атмосфера і декор. Красива скатертина, гарний посуд, свічки – святковість.

Страв має бути, як і на Святу вечерю, 12, але вже не пісних. Господині не обмежувалися – готували все, що могли собі дозволити і навіть більше, аніж 12.

При цьому в меню Щедрого вечора мають бути чотири обов’язкові «позиції».

 

  • Кутя – багата і солодка.

 

  • Страви зі свинини. Адже Святий Василь вважається покровителем свинарства, звідси й традиція 14 січня, а заразом і на Щедрий вечір готувати ковбаси, холодець, печеню, кров’янку і обов’язково їсти сало.

 

  • Вареники. Вони мають два «призначення». Перше – символічне: це ознака добробуту. У старовину казали, у Царстві Божому праведники будуть «як вареник у маслі». Друге значення – суто практичне: ними «розраховувалися» з колядниками. Тому готували вареників багато і різних.

 

  • Млинці й пироги. Це відголос язичницького символу – сонця, світла, тепла.

Традиційно на стіл ставили борщ, узвар, гриби, свіжі, тушковані чи квашені овочі.

 

 

Традиції та прикмети Щедрого вечора

 

Значна кількість традицій та обрядів Щедрого вечора асимілювалася з язичницькими. У Щедрий вечір 13 січня ряджена молодь ходила по домівках, співала щедрівки, за що господарі їх щедро віддячували: пригощали оладками, пирогами, ковбасами. Щедрівками вітали господарів зі святом. Самі щедрування супроводжувалося магічними діями, танцями, музикою, пантомімою, обрядовими іграми з масками: наприклад, водили Козу та грали у Меланку.

Прикмети:

  • якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;

  • якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;

  • якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;

  • якщо падає м’який сніг − на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим;

  • який перший день у Новому році, то й рік буде такий;

  • якщо на Меланії відлига, то чекали теплого літа;

  • якщо небо ясне і зоряне, буде хороший урожай гороху і сочевиці. Якщо ж зірки до ранку потемніють, то горох благополучно не дозріє;

  • завірюха напередодні Васильєва дня – до великого врожаю горіхів;

  • якщо вночі вітер з півдня дме, рік буде спекотним і благополучним, зі сходу – до врожаю фруктів, із заходу – до достатку риби і молока;

  • теплий день – до дощового літа.

 

 

Що робити на Старий Новий рік

 

14 січня, головне, пустити в хату першим чоловіка – щоб рік був вдалим. Старий Новий рік і Щедрий вечір мають ще 4 старовинні прикмети. В ці дні:

  • не давали в борг і не рахували копійки – щоб не провести рік в боргах;

  • не виносили сміття – щоб щастя з хати не винести;

  • «вмивалися» копійками: брали жменю і наче протирали лице – щоб рік був прибутковим;

  • мирилися з тими, з ким посварилися – щоб не тягнути сварки в новий рік.

А далі вже як вам день складеться. Колись на Старий рік посівали від самого світанку, навідували родину, вешталися по гостинах.

 

Свята Меланки й Василя завжди супроводжувались низкою прикмет, які прогнозували погоду на увесь рік, врожай чи достаток. Найпопулярнішими прикметами на Старий Новий рік є:

  • сніг на Василя − буде урожай зерна;

 

  • відлига на Старий Новий рік − дощитиме ціле літо;

 

  • туман на Василя − до врожаю в коморі;

 

  • коли на Старий Новий рік багато інею на деревах, то рік буде «медовим»;

 

  • хуртовина на Меланку − до ягідного року;

 

  • хорошою прикметою на Старий Новий рік було одягатися у все нове, аби цілий рік ходити у новому;

 

  • обов’язково першим у дім на Старий Новий рік (на Василя) мав зайти чоловік, якщо заходила жінка, то це вважається поганою прикметою. Тому жінки сиділи вдома хоч і увесь день;

 

  • аби приманити достаток у дім, люди рекомендували у вечір 13 січня на Меланки у тарілку з чистою водою насипали монети різного калібру. Таріль із грошима ставили на підвіконня так, щоб відбивалось у воді небо і природа. Такою водою умивались дівчата. Це робилось, щоб примножити красу, силу, молодість.

 

 

Реклама

Реклама

4 1 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x