На Черкащині вперше провели трансплантацію, поєднану з методом тотального опромінення

На Черкащині вперше провели трансплантацію, поєднану з методом тотального опромінення

Медики Черкаського обласного онкодиспансеру в партнерстві з приватною клінікою із Кропивницького здійснили алогенну трансплантацію кісткового мозку з використанням методу тотального опромінення (TBI). Операцію зробили державним коштом – завдяки пілотному проєкту МОЗ України з трансплантації. Про це повідомили під час пресконференції. 

Трансплантація стала можлива завдяки партнерській співпраці комунального й приватного закладів. У різних містах медики в кілька етапів рятували життя пацієнтки: у Кропивницькому здійснили тотальне опромінення всього тіла, а в Черкасах пересадили стовбурові клітини кісткового мозку.

Пацієнтка Світлана Леонова родом із Полтавщини. Жінка дізналася про хворобу в липні – тоді в неї діагностували гостру мієлоїдну лейкемію.

– Влітку погіршилося самопочуття, довелося здати аналізи. Тоді й дізналася, що в мене лейкемія. Спочатку звернулася до медиків у Полтаві, але ніякого ефекту не було. Тому для подальшого лікування й пересадки кісткового мозку поїхала в Черкаси. Доноркою стала моя рідна сестра. Добре, що зараз трансплантацію роблять в Україні. Якби в нас такого не було – навіть не знаю, що робила б. За кордон точно поїхати не змогла б, – розповіла пацієнтка.

Близько 23 років пані Світлана працювала медсестрою – спочатку в кардіологічному відділенні, потім – у стаціонарі хірургії, а згодом і донедавна – на «швидкій». Каже, якщо зі здоров’ям усе буде добре, то працюватиме й далі.

Операція стала для жінки новорічним подарунком: 30 грудня її повернули з Кропивницького, а 2 січня вже здійснили трансплантацію в онкодиспансері. Жінку мають виписати у п’ятницю, 4 лютого. Символічно, що саме у Всесвійтній день боротьби з раком.

За словами лікаря-гематолога лікувально-діагностичного гематологічного центру ЧООД Дмитра Гамова, який і виконав пересадку, уся процедура алогенної трансплантації потребує великих зусиль і належної підготовки.

Після режиму кондиціонування (коли пацієнт отримує високу хіміотерапію, а у випадку пані Світлани – високі дози опромінення) кістковий мозок людини пригнічується. Разом із ним має знищитися і лейкемічний клон. Після цього здійснюється вливання стовбурових клітин кісткового мозку від донора. Далі – період від «нульового» дня до приживлення, що в кожної людини може тривати по-різному (орієнтовно – від 2 до 3 тижнів), – сказав лікар.

Як розповів пан Дмитро, у цей час власного імунітету в пацієнта немає: людина перебуває на потужних антибактеріальних і протигрибкових препаратах, отримує велику кількість супутньої терапії, адже кістковий мозок ще не виробляє клітин, і пацієнт абсолютно беззахисний перед вірусами й бактеріями. Тому цей період такий критичний.


Степан Крулько, головний лікар приватної клініки в Кропивницькому, у співпраці з якою вдалося здійснити пересадку шляхом тотального опромінення (TBI), розповідає, що поєднання цього методу з трансплантацією є світовою практикою.

Раніше в Україні цей метод не застосовували просто через те, що не було належного обладнання. За кордоном же тотальне опромінення всього тіла використовують як стандартний елемент, що дає змогу здійснити повноцінне лікування, знижує ризики токсичності і збільшує можливості безрецидивного виживання. У нашому закладі є таке обладнання, і тепер за тактикою лікування онкохворих пацієнтів ми на крок наблизилися до європейських колег, розпочавши співпрацю з Черкаським онкодиспансером, – розповідає лікар.

Процедурі тотального опромінення передує своєрідне «оцифровування» людини. Потім спеціальна машина разом із променевими терапевтами формує своєрідний план захисту критично важливих органів: кришталика, нирок, легенів, за потреби – головного мозку. Це потрібно для того, щоб пацієнт не отримав високу дозу опромінення, що для нього є смертельною, якщо вона одноразова.

– Тому ми розтягуємо цю дозу в часі: протягом трьох днів пацієнтка Світлана перебувала в апараті опромінення – по 2 години двічі на день. Після цього її доправили до Черкаського онкодиспансеру й помістили в контрольовані палатно-боксові умови, де жінка й очікувала трансплантації. На третій день здійснили пересадку, але найскладніше попереду – виходити пацієнта, контролювати його в боксових умовах і не допустити інфекційного ускладнення, – зазначив Степан Крулько.


За словами завідувачки відділенням променевої терапії приватної кропивницької клініки Наталії Серьогіної, планування променевої терапії стало можливим завдяки фаховості медичних фізиків і сучасній апаратурі, що недавно з’явилася в Україні.

Пацієнтку ми лікували методом томотерапії. Унікальність цієї системи в тому, що вдалося зробити процедуру, уникаючи небезпечних точок дотику. Тобто ми змогли оминути недо- й переопромінення на стиках полів. Звісно, важливу роль у цьому процесі зіграла сучасна апаратура, але визначальною є робота медичних фізиків – вони впоралися блискуче. Було страшно, бо ми перші в Україні здійснили таку процедуру, але зараз із пацієнткою все добре, і це стимулює працювати далі, – зауважує пані Наталія.

Як розповіла завідувачка обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру Черкаського онкодиспансеру Олена Лук’янець, яка має більше ніж 2-річний досвід здійснення різних видів трансплантацій, пересадка кісткового мозку з використанням опромінення стала проривом, тож тепер медики працюють на більш професійному рівні.

У лікарів з’явилася можливість визначати, кому потрібне кондиціонування ТВІ, а кому – хіміотерапевтична підготовка. По суті і та, й інша процедура дає позитивні результати, але вони різняться показаннями (наприклад, через вік, тип захворювання тощо).

Трансплантація – це пазл, адже один в полі не воїн. Кожен у команді цінний. Насправді ми б ніколи не змогли цього зробити, якби не мали належну законодавчу базу, аналогічний досвід попередників, фахових учителів і колег, які не зупиняються на досягнутому. Взагалі-то ніхто не очікував, що трансплантація так швидко розвиватиметься і потрібні будуть ліки. Спочатку ми опинилися в пастці, але в цьому стрімкому потоці нам запропонували вихід – опромінення. Про те, що це можна зробити в Україні, ми навіть не мріяли! Запросили на вебінар, поговорили з колегами – і «вирвалися», – поділилася Олена Лук’янець.

Керівниця лабораторного центру Лариса Рудакова вперше побачила пацієнтку за день до її виписки. Хоча за останній місяць відповідальність цієї спеціалістки за життя пані Світлани була не меншою, ніж в інших медиків.

– Лабораторний супровід дуже важливий у процесі трансплантації. Усі етапи мають бути стандартизовані, методики – відповідати міжнародним, а ще обов’язковими є належна матеріально-технічна база й висока підготовка фахівців. Ми робимо кожен етап надійним, працюючи для наших лікарів, які роблять важливу роботу й ухвалюють клінічні рішення.

Як зазначив директор Черкаського обласного онкодиспансеру Віктор Парамонов, алогенна трансплантація кісткового мозку з використанням TBI засвідчила першу «цивілізовану» співпрацю між приватною і державною установами. Таке партнерство, за його словами, доволі вигідне, але тільки тоді, коли трансплантаційні процеси не спорадичні, а постійні.

– Це перша така модель роботи в Україні. Вийшло, що наразі всі можливості має приватна клініка, і добре, що сьогодні така співпраця – не проблема, як було раніше. Це нормальне партнерство, яке доводить, що зараз взаємодія між медичними закладами можлива незалежно від форми власності. Головне, що це рятує життя, – зазначив Віктор Парамонов.

Директор Черкаського онкодиспансеру запевняє, що для того, аби здійснювати тотальне опромінення в Черкасах, потрібні потужні лінійні прискорювачі. Він розповів, що зараз медзаклад сподівається на підтримку загальнодержавного рівня – є шанс, що гроші на таке обладнання зможуть отримати з держбюджету.
Значні зміни в історії транспантології почалися наприкінці 2019 року, коли Черкаський онкологічний диспансер вчасно долучився до інновацій. Саме тоді почали вносити потрібні зміни у законодавство, що було недосконалим і гальмувало розвиток трансплантології в Україні. За словами директора онкодиспансеру, велика заслуга в зрушенні цих проблем – народної депутатки Оксани Дмитрієвої, голови підкомітету, що курує ці питання у Верховній Раді.

Ми рухаємося в правильному напрямку, адже сьогодні Україна з’явилася на світовій мапі трансплантацій, чого досі не було. Так, ми ще відправляємо пацієнтів за кордон, але щодалі – все менше і менше. Усе це завдяки лікарям, які разом зі своїми командами беруться за складні випадки і рятують людей, – зазначила пані Оксана.

За останній час, за словами Оксани Дмитрієвої, відбулося дуже багато зрушень. Якщо протягом 30 років в Україні не здійснювали трансплантацій від неродиннного донора, то зараз це змінилося. З’явився також український реєстр донорів, який медики наповнюють, щоб знаходити «рятівників» не тільки в Україні і для українців, але і за кордоном. Крім того, до шести медичних закладів, що беруть участь у пілотному проєкті з трансплантації, нещодавно долучилися ще три.

Головний лікар клініки у Кропивницькому Степан Крулько зауважив, що у свою чергу вони будуть і надалі підтримувати і дорослих, і маленьких пацієнтів:
– Маємо надію, що з’являться й інші центри, які працюватимуть у цьому напрямку. І сподіваємося, що незабаром усіх пацієнтів, які потребуватимуть трансплантації, зможемо оперувати в Україні, навіть більше – до нас приїздитимуть із-за кордону.

На співпрацю з іншими медзакладами сподіваються і в Черкаському онкологічному диспансері. У планах – створити експертну команду, яка опрацьовуватиме документи хворих і даватиме висновки-заключення. Така робоча група співпрацюватиме з медичним закладам з різних областей, допомагаючи обрати потрібне місце для пацієнтів, які потребують лікування. Така систематизація, певні в онкодиспансері, здатна значно полегшити роботу багатьох медиків по всій Україні і врятувати ще чимало життів.

Підготувала: Юлія Світайло

Фото: Ігор Гайдай

 

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x