Великодні традиції

Великодні традиції

В Україні Великдень недаремно вважається чи не найбільшим святковим днем. І хоча нині далеко не всі погодяться назвати себе істинно віруючими православними християнами, важко знайти людину, яка б у цей празник не долучалася до загальної атмосфери радості й піднесення. Якщо ж ви дійсно хочете відсвяткувати Великдень так, як це робили наші предки, варто пригадати народні традиції і звичаї. Це потрібно хоча б тому, що багато з них має глибоко психологічне значення. Дотримання традицій і звичаїв дозволяє відчути себе складовою частинкою великого народу і продовжувачем ідей власних предків.

До Великодня давні українці готувалися заздалегідь. Для людей віруючих, які намагалися дотримуватися канонів православ’я, Великдень розпочинався ще в суботу вночі, із відкриттям святкової літургії. До них нерідко приєднувалися й ті, хто вірив, що той, хто зможе вистояти на всеношній, весь рік матимете успіх і здоров’я. Загальне ж святкування розпочиналося в неділю зранку. До храму зазвичай прямувала всі родина. Великодній кошик завжди ніс найповажніший представник родини. Процесія освячення починалася з того, що народ вибудовувався навколо храму, залишаючи кошики біля своїх ніг, люди запалювали свічки. Коли ж задзвонять дзвони, священик виходив з храму й окропляв їжу. Після всього цього хор співав «Христос воскрес», а люди роздавали писанки як символ прощення і братської любові. При цьому обов’язково обнімалися і цілувалися тричі. Одним із звичаїв було залишати паски та крашанки в храмі для того, щоб священик їх потім роздав бідним і убогим. Багато хто, особливо, якщо приїздили до церкви здалеку, розговлялися відразу після освячення продуктів. Після освячення всі верталися додому. Господар обходив будинок тричі, залишаючи при цьому писанки та паски для тварин. Чоловік вітав і худобу, і птицю, і рослини. У цей час жінки накривали на стіл, викладаючи в центр освячені страви.
Великодній стіл обов’язково застеляється світлою і новою скатертиною. У центрі святкового столу в плетеному кошику ставляться паски і крашанки. Сервіруючи стіл, не забували про приємні дрібнички для особливих гостей. Наприклад, коло тарілки дівчини на виданні, ставили букетик із рожевими квітами. Якщо ж одружена пара мріяла про дитину, великодній стіл коло них прикрашали фігурками курчат і янголят.

Увійшовши в дім, господар спочатку всіх тричі цілував і обіймав, після чого родина йшла вмиватися. Заздалегідь господиня в миску з водою клала монетку і корали, а право вмиватися першими завжди надавалося незаміжнім дівчатам. Вірили, що таким чином уся краса намиста передасться їй. Потім уся сім’я сідала за стіл. На самому початку трапези зачитувалася молитва «Отче наш». Після молитви глава родини брав свячене яйце або паску ділив його на стільки частин, скільки присутніх за столом. Дорослі запивали вином. Потім уже починалася трапеза.
Відповідно до особливостей цього свята, стіл стояв накритим до заходу сонця, щоб кожен охочий зміг зайти у будинок і пригоститися вподобаною стравою. Ближче до вечора на великодньому столі запалювали свічки, як знак подяки Христу за його мудрість і милосердя.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x