20 квітня Одеське земляцтво Ню-Йорку і Гільдія єврейських художників влаштували виставку мистця‚ письменника і юриста Ісаака Вайншельбойма з нагоди його 95-річчя. У його літературній і мистецькій творчости переважають теми України і Голокосту. Причому краса України оспівана у краєвидах і квітах, а трагедія єврейського народу в роки Другої світової війни передана переважно з символікою, яка змушує до роздумів.
І. Вайншельбойм народився у Старокостянтинові, багато років жив і працював (разом з дружиною Зіною – лікарем за фахом) в Одесі, тож не дивно, що саме ці два міста визначають тематику його творів. У своїй повісті «Втеча з пекла» він розповів про хлопчика, який втік з місця страти одеських євреїв і вижив з допомогою доброзичливого українства, у старшому віці оселився в Ню-Йорку.
Щойно вийшла нова книга «Вищий суд», у якій автор на підставі власного правничого досвіду розповів про радянську судову систему, а також про урядовий антисемітизм в СРСР. У книзі є докладна розповідь про одесита Євгена Запорожченка, життєпис якого може послужити ілюстрацією з історії України. Події революції привели його до Франції, де у роки Другої світової війни він був учасником руху опору нацизмові. Є. Запорожченка німці арештували, але він втік і став партизаном в Альпах. Франція нагородила його і вислала в СРСР. Знову в’язниця. Нащадок запорізьких козаків пройшов усі випробування і прожив 90 років.
На святі І. Вайншельбоймові вручили вітальну адресу Асамблеї штату Ню-Йорк, численні подарунки і квіти від громадських організацій і товариств. На скрипці грав Ісаак Шапіро, відеофільм про ювіляра показав Лев Клейнер. Ведучим був президент Одеського земляцтва Ігор Казацкер, який серед численних вітань прочитав схвальну оцінку колишнього Президента України Леоніда Кучми книги ювіляра «Старокостянтинівські новелі», зворушливий лист Олександра Станіславця з Кам’янця-Подільського, провідною темою якого було «Будьмо людьми!», вітання від одеської футбольної команди «Чорноморець» (ювіляр присвятив молоді роки цьому спортові). Олена Строганова прочитала твір ювіляра «Молитва про Бабин Яр».
І. Вайншельбойма тепло вітали ветерани Другої світової війни, адже він пройшов у піхоті усі її шляхи, був важко поранений і до юридичного інституту прийшов з шпиталю.
На святі були донька мистця Ася Лобко з внучкою Нікою Огієвецькою і племінником Костянтином Кармазиним. На запитання до І. Вайншельбойма про його ставлення до України він відповів без роздуму: «Усе моє життя – це Україна».
